Під впливом SpaceX Ілона Маска, ключові європейські виробники супутників вирішили забути про колишні розбіжності і згуртуватися у об’єднанні вартістю $7 млрд, яке деякі спостерігачі вже прозвали Project FOMO («боязнь втратити вигоду»).
Цей задум, офіційно знаний під кодовою назвою Project Bromo, став наслідком переговорів між Airbus, Thales і Leonardo. Його найменування вказує на побоювання європейських фірм «опинитися за бортом» на ринку, де зараз панують SpaceX зі своєю системою Starlink і новітні масштабні угруповання супутників у Китаї.
«Подібне об’єднання трьох найбільших європейських космічних фірм було б неможливим десять років тому, але сьогодні конкуренція між Airbus і Thales є значно менш суттєвою, ніж між Європою, США та Китаєм», — прокоментував Калеб Генрі, керівник досліджень у консалтинговій компанії Quilty Space.
Об’єднання з’єднає дві спільні компанії Thales і Leonardo — Thales Alenia Space та Telespazio — із супутниковим сегментом Airbus і декількома меншими активами.
Airbus і Thales раніше вже обговорювали можливу взаємодію, але Єврокомісія висловлювала сумніви, а політичне прагнення до злиття тоді було менш вираженим.
За останні п’ять років європейський ринок геостаціонарних супутників зменшився вдвічі, оскільки дешевші пристрої для низької навколоземної орбіти заповнили ринок.
Внаслідок російського вторгнення в Україну і посилення напруженості у відносинах із США Європа активізувала зусилля для зміцнення власних оборонних і космічних можливостей.
Вирішальним моментом стали втрати Airbus у проєкті OneSat — супутниках нового покоління з програмованою структурою. У 2024 році виконавчий директор Airbus Гійом Форі визнав збитки «неприйнятними» і ініціював глибоку реформу оборонно-космічного підрозділу.
“Або об’єднатися, або зникнути”
Один з учасників переговорів зауважив, що Airbus, Thales Alenia Space та Telespazio «використали шанс заявити: ми всі потерпаємо, і маємо конкурувати зі світом, а не один з одним».
Інший інформатор додав: «Було спільне усвідомлення, що це необхідно для всіх. Вперше логіка взяла гору — або діяти, або загинути».
Перемовини щодо оцінки активів були непростими, але сторони змогли подолати політичні розбіжності, що часто супроводжують європейські аерокосмічні проєкти.
Виклики: регулятори, конкуренція, час
Аналітики вказують, що об’єднання може бути запізнілим, оскільки Європа вже втратила позиції у космічній сфері. Наразі компанії повинні розробити нову систему безпечного зв’язку IRIS², і процес інтеграції може зайняти щонайменше два роки.
«Я вважаю, що це відбулося занадто пізно. Компанія буде зайнята консолідацією саме тоді, коли потрібно розробляти IRIS²», — зауважив консультант із супутникових технологій Крістіан фон дер Ропп.
OHB готується до антимонопольної боротьби
Виконавчий директор німецької супутникової фірми OHB вже назвав угоду «загрозою», заявивши, що вона може зірвати спільні заявки OHB і Thales на державні тендери.
Аби здобути підтримку, Airbus, Thales і Leonardo закликають європейських регуляторів враховувати глобальний контекст, а не лише європейську концентрацію ринку, наголошуючи, що космічний бізнес має всесвітній масштаб і стратегічне значення для технологічної незалежності ЄС.
Перспективи і ризики
Європа має надію, що об’єднання дозволить збільшити частку на світовому ринку та уникнути подальших скорочень штату (після оголошених у 2024 році 3 000 звільнень).
«Не думаю, що потрібно зменшувати потужності. Їх необхідно зберігати, оскільки вони ще знадобляться», — зауважив аналітик Nick Cunningham із Agency Partners.
Питання керування (governance) залишається не вирішеним: сторони обіцяють «збалансовану модель», проте саме розподіл повноважень у майбутній структурі визначить успіх цього безпрецедентного тристороннього об’єднання, яке планується завершити до 2027 року.