Клієнтка відкидає можливість сплати кредитної заборгованості в сумі 82 513 гривень, мотивуючи це діями зловмисників, які отримали доступ до її кредитних грошей.
ПриватБанк наполягає на тому, щоб жінка сплатила кредитний борг у сумі 82 513 гривень. Однак, вона не погоджується, тому що борг виник через неправомірне списання коштів у розмірі 53 299 гривень. Про це йдеться у рішенні Лебединського районного суду Сумської області, оприлюдненому 18 листопада 2025 року.
Жінка оформила заяву №б/н від 13.04.2012 року з метою отримання фінансових послуг від банку. Ця заява, разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які розміщені на веб-сайті банку, утворює договір про надання банківських послуг (договір приєднання). Підписавши цю заяву, вона підтвердила, що погоджується з положеннями та умовами, які їй надали для ознайомлення в письмовій формі. Банк надав їй право використовувати кредитні кошти. Той факт, що вона користувалася кредитним лімітом та частково погашала борг, свідчить про виконання умов договору. Банк мав право в односторонньому порядку збільшувати суму кредитного ліміту, яка досягла 53 тисяч гривень. Клієнтка порушила свої зобов’язання, не вносячи вчасно кошти для погашення заборгованості в розмірі 82 513 гривень. Появу боргу підтверджує розрахунок заборгованості та банківська виписка по рахунку.
У своєму відзиві жінка просила суд повністю відхилити позовні вимоги, вважаючи їх необґрунтованими. Вона заперечує факт належного укладення угоди, стверджуючи, що кредитний договір повинен бути укладений у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України), а недотримання цієї вимоги робить його недійсним. Вказує на те, що не підписувала «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», і співробітники банку не ознайомили її з ними, тому вони не є частиною угоди. Посилається на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №342/180/17, згідно з яким непідписані умови та тарифи не можуть вважатися складовою договору. Крім того, в її анкеті-заяві відсутні домовленості щодо розміру відсотків, пені та штрафних санкцій. Наголошує, що на ці правовідносини поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів». Банк не надав інформацію, передбачену ч. 4 ст. 11 цього Закону (сума кредиту, детальний розклад вартості, річна відсоткова ставка), у письмовій формі. Зазначає, що нарахована заборгованість за основним тілом кредиту (66 992 гривень) перевищує суму встановленого кредитного ліміту (53 тисячі гривень), що вказує на безпідставність вимог. Заборгованість з’явилася в результаті несанкціонованого зняття грошей (53 299 гривень) 25.04.2021 року, після блокування мобільного номера невідомими особами. Вона відразу ж повідомила банк та правоохоронні органи, про що було внесено відомості до ЄРДР. Оскільки банк не довів, що вона сприяла незаконному використанню даних, відповідальність за ці операції покладається на банк.
Яке рішення прийняв суд?
Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» було задоволено частково. З жінки на користь фінансової установи буде стягнуто заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 13.04.2012 року в сумі 66 992 гривень.
“Відповідачка висловила незгоду з обґрунтованістю вимог позивача, оскільки 25 квітня 2021 року, після блокування її мобільного номера невідомими особами, з її рахунку було знято кошти на загальну суму 53 299 гривень, зокрема, шляхом оформлення покупок товарів у розстрочку «Оплата частинами». Факт заволодіння коштами відповідача невідомими особами був зафіксований у ЄРДР 14 травня 2021 року. Відповідачка вказувала, що заборгованість з’явилася через шахрайські дії, і що вона повідомила банк про підробку SIM-картки лише 30 квітня 2021 року. Суд приймає до уваги обставини, встановлені Сумським апеляційним судом у постанові від 15 травня 2025 року у справі №950/1014/22, яка стосувалася заперечення відповідачем тих самих фінансових операцій від 25 квітня 2021 року. Апеляційний суд встановив, що для здійснення та підтвердження спірних операцій ініціатору переказів була точно відома конфіденційна інформація. Проведення фінансових операцій третіми особами було б неможливим без розголошення або втрати користувачем даних, які дозволяють ініціювати платіжні операції. Згідно з висновками апеляційного суду, на момент здійснення спірних операцій до АТ КБ «ПриватБанк» не надходило від клієнта повідомлень/заяв про втрату доступу до фінансового номера телефону або про його захоплення третіми особами. Суд визнав, що оскільки відповідачка повідомила банк про підробку SIM-картки лише через 5 днів (30.04.2021 року), це не може вважатися негайним повідомленням банку. Отже, факт відповідальності відповідачки за несанкціоноване використання коштів до моменту інформування банку є встановленим і обов’язковим для цього провадження. Оскільки рішенням Сумського апеляційного суду було встановлено, що відповідач несе відповідальність за збитки, завдані використанням конфіденційних даних, сума, яка була списана 25.04.2021 року – 53 299 гривень та накопичена за рахунок сервісу «Оплата частинами», обґрунтовано була віднесена до боргових зобов’язань відповідача, оскільки неправомірність дій банку не була доведена. Навіть перевищення ліміту у -53 тисячі гривень пояснюється позивачем як овердрафт (короткострокова позика), можливість якого була закладена умовами договору. Враховуючи, що позивач надав докази укладення договору приєднання, фактичного використання коштів та невиконання відповідачем зобов’язання щодо повернення основної суми кредиту, вимога про стягнення заборгованості за основним тілом кредиту (простроченим тілом кредиту) в розмірі 66 992 гривень є обґрунтованою і підлягає задоволенню. Позивачем не було надано достатніх доказів, зокрема, підписаного відповідачем варіанту умов чи тарифів, які б підтверджували згоду саме з цими умовами щодо порядку та розміру нарахування відсоткової ставки, яка, до того ж, неодноразово змінювалася в односторонньому порядку. Відповідно, стягнення відсотків за використання кредиту та/або їх прострочення в розмірі 15 521 гривні є необґрунтованим, оскільки банк не довів наявність належним чином узгодженої сторонами умови про плату за користування кредитом у такому розмірі. Таким чином, у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 15 521 гривні суд вважає за необхідне відмовити”, – підкреслив суд.