Працівники Фото: Getty Images
9 жовтня Верховна Рада в повному складі затвердила проєкт закону щодо регулювання трудових відносин в умовах воєнного стану за номером №13335. Ті військовозобов’язані, у котрих відсутня військово-облікова спеціальність, а також ті, хто не зареєстрований у військовому обліку, матимуть право на бронювання від мобілізації. Це поширюється виключно на стратегічно важливі підприємства, які встановлені Кабміном. Про це інформує народний депутат Ірина Гегащенко.
Депутатка відзначила, що згідно з законом, бронювання надається одноразово протягом року, період дії якого не перевищує 45 днів з дня укладення контракту. Роботодавець може розірвати трудовий договір з працівником, якщо останній не оновив свої дані у військовому обліку після завершення 45-денного терміну.
Законопроєкт про внесення змін до певних законодавчих актів України, що стосуються регулювання трудових відносин у період воєнного стану, було представлено на розгляд у парламенті 30 травня 2025 року. Ініціаторами даного законопроєкту стали Давид Арахамія, Олександр Завітневич, Галина Янченко, Роман Костенко та Юрій Здебський.
Основна суть нововведень полягає в тому, що військовозобов’язані також підлягають бронюванню на критично значущих підприємствах, в установах та організаціях, якщо вони:
- не мають військово-облікових документів або ж їх оформлено неналежним чином,
- не зареєстровані у військовому обліку,
- не здійснили уточнення персональних відомостей,
- або перебувають у розшуку за порушення положень військового обліку, законодавства щодо оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Водночас, їх бронюють незалежно від кількості вже заброньованих осіб на даному підприємстві, в установі, організації на період, що не може перевищувати 45 календарних днів з дня укладання трудового договору, і подібне бронювання надається військовозобов’язаному співробітнику не більше одного разу на один календарний рік.
Як відзначило ГЮУ ВР, даний контингент військовозобов’язаних – це фактично особи, які порушили закон, і, як результат, стосовно них повинно розглядатися питання про притягнення до адміністративної (статті 210, 210-1 КУпАП) або кримінальної (стаття 337 КК) відповідальності.
«Згідно з таким законодавчим підходом, коли закон «дозволяє» у вигляді винятку для підприємств, установ, організацій, які мають критичну важливість, приймати на роботу і, відповідно, бронювати подібних осіб, працевлаштування яких на інші підприємства, установи, організації згідно з законом не може бути здійснено, оскільки це буде вважатися порушенням законодавства, відбудеться певне знецінення ролі юридичної відповідальності за вказані правопорушення. Такий підхід «спеціальної амністії» зведе нанівець гарантований статтею 24 Конституції України принцип рівноправності перед законом. Окрім цього, положення про те, що бронювання таким військовозобов’язаним надається не більше одного разу на рік, дозволяє використовувати його стосовно окремого військовозобов’язаного щороку після закінчення зазначеного терміну бронювання (45 календарних днів) у попередньому календарному році», – наголосило ГЮУ ВР.
Також парламентарі пропонують встановити, що тривалість випробувального терміну для зазначених осіб при прийнятті на роботу не повинна бути більшою за 45 днів. Крім того, допускається звільнення військовозобов’язаного працівника за ініціативою роботодавця, якщо протягом терміну бронювання він не привів свої документи військового обліку у відповідність до встановлених вимог.
«Слід зауважити, що тривалість випробувального терміну під час прийняття на роботу не повинна бути пов’язана з часом, потрібним для усунення порушень у веденні військового обліку, оскільки випробувальний термін призначається з метою оцінки відповідності працівника дорученій йому роботі. Звільнення працівника під час випробувального терміну можливе лише у випадку невідповідності займаній посаді або виконуваній роботі, а не через невиконання вимог щодо приведення документів військового обліку у відповідність до вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Крім того, запропоноване проєктом бронювання на період випробувального терміну (до 45 календарних днів) не є достатньо результативним способом вирішення проблеми нестачі кадрів, оскільки якщо працівник не приведе свої документи військового обліку у відповідність до вимог законодавства, роботодавець буде змушений його звільнити, втрачаючи право на подальше працевлаштування», – наголосили в ГЮУ.
Чим обґрунтовують депутати
Під час затвердження законопроєкту в першому читанні, один із співавторів, народний депутат від фракції «Голос» Роман Костенко, підкреслив необхідність обговорення не лише бронювання, але й посилення мобілізаційних заходів для інших категорій осіб. Співавтор законопроєкту, народний депутат від «Слуги народу» Галина Янченко, підкреслила, що «ігнорувати гостру нестачу кадрів у ВПК саме тоді, коли держава має потребу в більшій кількості озброєння – це фактично диверсія. Особливо, коли інженери, які приходять для виробництва дронів або боєприпасів, забираються співробітниками ТЦК біля воріт їхніх підприємств, поки вони не встигли оформити бронювання. А без актуалізації даних та проходження ВЛК отримання бронювання неможливе».
Зі свого боку, народний депутат з фракції «Голос» Роман Костенко зазначив, що «подібні законопроєкти потрібно було приймати в першу чергу ще на початковому етапі повномасштабного вторгнення».
«Те, що ми впроваджуємо це зараз, є наслідком відсутності взаємодії між Міністерством оборони та тодішнім Міністерством стратегічних галузей, коли Міноборони не висловлює, або навіть не обговорює питання мобілізації, але не знає, чим солдату потрібно воювати, чи потрібні нам інженери, і що питання щодо тих людей, які наразі переховуються, можна було б вирішити на рівні міністерств. Ми підтримуємо цей законопроєкт, але ми повинні обговорювати в цій залі не тільки бронювання, а й посилення мобілізації. Оскільки незабаром може виникнути ситуація, коли ми забронюємо просто всіх», – додав Роман Костенко.
Народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Степан Кубів наголосив, що «даний законопроєкт відкриває можливість залучення працівників з проблемним військовим обліком до роботи на критично важливих об’єктах, без яких виробничий процес може бути зупинений».
Народний депутат від «Батьківщини» Вадим Івченко зазначив, що «цей законопроєкт призначений для тих, хто перебуває в розшуку. Цей законопроєкт для тих, хто не оновив свої дані обліку. Цей законопроєкт для тих, хто не пройшов ВЛК. Ці громадяни не сприяють економіці, вони не задіяні на жодному підприємстві, не надають допомогу Збройним Силам, вони не перебувають на фронті. Вони ніде”.
“Тому я позитивно оцінюю ініціативу, яка сприятиме залученню цих осіб, оскільки багато хто з них володіє унікальними навичками, необхідними багатьом підприємствам, включно з підприємствами ОПК. Вони потрібні на різних підприємствах. Повернення їх до економічної діяльності сприятиме сплаті податків, оновленню облікових даних, проходженню ВЛК. Це стане допомогою як для Збройних Сил, так і для ТЦК, дозволяючи побачити цих людей в «Оберезі». З іншого боку, як відзначили мої колеги, це стане підтримкою для оборонно-промислового комплексу, сотень підприємств, що мають потребу в робочих руках, сотень підприємств в аграрній галузі, що потребують кваліфікованих фахівців», – підкреслив Івченко.
Як повідомляв Інформатор, 9 жовтня ВР прийняла за основу проєкт закону №12349, що передбачає створення кіберсил як окремої структури в рамках Збройних Сил України, відповідальної за кіберзахист держави та забезпечення її суверенітету. Планується залучення кіберрезервістів, тобто цивільних фахівців, які зможуть тимчасово приєднуватися до Кіберсил для виконання завдань із кібербезпеки. Кіберрезервістам не обов’язково присвоювати статус військовослужбовців.