Потяг Київ-Берлін Фото: Укрзалізниця
З Києва до Берліна знову буде доступна подорож залізницею. Узгоджувальний меморандум про спільну діяльність для відновлення прямого залізничного сполучення між українською та німецькою столицями уклали міські голови Віталій Кличко та Кай Веґнер. Про це 14 листопада повідомляє ЦТС, посилаючись на Amal Berlin Ukraine.
Прямий потяг з Києва до Берліна функціонував до 2012 року та користувався популярністю. Однак, після зміни тарифів німецькою залізницею, маршрут став нерентабельним і був припинений. Укрзалізниця миттєво відгукнулась на цю інформацію.
“Мерії Києва та Берліна підписали меморандум… обіцяють прямий потяг Київ-Берлін…. Ми вже напоготові. Але поряд із гучними обіцянками дуже просимо мерію Києва хоча б розрахуватись із залізницею за проїзд пенсіонерів (лише з початку року це 32 млн грн, значно бідніші міста сплачують, а столиця — ніяк). З Фастовом з’єднуємо щоденно, дуже не хочеться відміняти заради Берліна…”, – написали в ФБ-каналі компанії-перевізника.
Локальні перевезення — збиткові
Загальні операційні втрати Укрзалізниці від пасажирських перевезень складають приблизно 24 млрд грн на рік (13 млрд грн — далеке прямування та близько 11 млрд грн — приміське), і якщо раніше їх вдавалося перекривати завдяки прибутку вантажних перевезень, то під час війни це неможливо. У 2023 році обсяг заборгованості місцевих органів влади перед АТ “Укрзалізниця” за транспортування пасажирів у приміському сполученні досяг 287,89 млн грн, що дорівнювало 48,71% від сумарного обсягу річної заборгованості. До 2016 року компенсацію за перевезення пільгових категорій населення Укрзалізниці сплачувала держава. Згодом — витрати мають відшкодовуватися з місцевих бюджетів, але в повній мірі цього не відбувається, тому практично все фінансове навантаження з виконання цих перевезень припадає на Укрзалізницю.
Укрзалізниця вказала прибуткові та збиткові пасажирські напрямки
Укрзалізниця оприлюднила внутрішню аналітику пасажирських перевезень, згідно з якою 56 із 98 регулярних маршрутів по Україні є нерентабельними.
У компанії маршрути розбили на чотири групи за рівнем прибутковості:
- Прибуткові. До цієї категорії відносяться переважно швидкісні та найпопулярніші напрямки між великими містами, зокрема Київ — Дніпро, а також деякі рейси Київ — Львів, Київ — Харків і Київ — Одеса.
- Мінімально збиткові. Ці сполучення наближаються до беззбитковості, проте залишаються з незначними втратами. Серед них — Київ — Вінниця, Київ — Хмельницький, Київ — Запоріжжя.
- Збиткові та найбільш збиткові. До цих категорій віднесено більшість маршрутів, переважно західні напрямки — Київ — Ужгород, Київ — Чернівці, а також частину міжобласних рейсів, наприклад Харків — Львів.
Збитковими виявляються навіть популярні “гірські напрямки”. Як пояснили в Укрзалізниці, транспортування в Карпатах здійснюються дизельною тягою на складних відрізках, де відсутній великий вантажний потік (крім роботи Івано-Франківського цементного заводу). Фактично компанія утримує всю гірську інфраструктуру виключно для пасажирських перевезень. Без цього соціального зобов’язання багато сезонних маршрутів (зокрема до Яремче та Ясіня) мали б бути закриті, а інфраструктура — демонтована.
Ще більш складна ситуація з приміськими перевезеннями — вони покривають менше ніж 10% витрат. Через брак ресурсів Укрзалізниця у найгіршому випадку може бути змушена припинити 501 приміський рейс.
Як повідомляв Інформатор, в Укрзалізниці повідомили, що пілотний запуск програми “УЗ-3000” відбудеться у грудні, з прифронтових територій. І запрацює у два етапи. У мобільному застосунку «Укрзалізниці» вже з’явився калькулятор кілометрів, який обчислює відстані попередніх подорожей пасажира. Саме за них будуть нараховуватися бонусні кілометри, які можна буде використати замість грошей. В додатку Укрзалізниці з’явиться особливий фільтр, який дасть можливість побачити окремі рейси, доступні для розрахунку кілометрами.