Хто відчуває незручність від “хрущовок”: 5 ключових питань

Фото: village.com.ua

Десятиріччями йде мова про оновлення “хрущовок” або їх повне перетворення, а чотири роки тому ці ідеї набули перших законодавчих контурів. Наприкінці 2021 року у Верховній Раді з’явився законопроєкт №6458 про комплексну реконструкцію кварталів зі старим житловим фондом (в народі – закон про демонтаж “хрущовок”). Його затвердили за основу у вересні 2022-го, а зараз готуються до фінального голосування.

Чому кожен уряд повертається до теми знесення цих будівель, наскільки вони дійсно застарілі та чи можна створити на їх місці доступне житло? Кореспондентка Коротко про обговорила ці аспекти з фахівцями.

1. У чому проблема “хрущовок”?

– Чому тема цих будівель не сходить з порядку денного роками?

– Постійна поява нових ініціатив з їх ліквідації пов’язана з дефіцитом землі під забудову та її стрімким подорожчанням, – пояснює голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко. – Мова йде про повномасштабне оновлення цілих районів, а не окремих будівель. До прикладу, у Києві та Львові є житлові будинки віком 70-100 років, які вже давно вийшли за межі безпечної експлуатації.

– Згідно з останніми даними, в Україні понад 46 тис. будинків перевищили критичний термін використання, а 17 тис. – визнані аварійними, – додала у коментарі Коротко про аналітикиня ринку нерухомості Вікторія Берещак. – Багато з них не лише мають зношені комунікації, але й становлять загрозу під час повітряних тривог через відсутність належних сховищ. Такі споруди можуть обвалитися від сильного поштовху.

Перші мешканці “хрущовок” у Києві. 1959 рік. Фото: ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного

2. Чи виправданий демонтаж?

Вікторія Берещак наголошує: процес неминучий – не можна десятиліттями ігнорувати проблему, чекаючи масових обвалів.

– Однак універсального підходу не існує, – зауважує фахівчиня. – Деякі будинки потребують лише часткової модернізації: заміни труб, утеплення, облаштування пандусів. Інші ж підлягають повному знесенню. Ключовим залишається питання узгодження з мешканцями та забезпечення їх альтернативним житлом із справедливою компенсацією.

Критерієм для реконструкції чи демонтажу буде ступінь зношеності інженерних мереж та несучі конструкції (понад 60%). На момент 2017 року загальна площа застарілого житла перевищувала 4,33 млн м².

3. Чи існують корупційні ризики?

Експерти вказують на можливість зловживань: наприклад, свідоме визнання будівель у престижних районах непридатними для відновлення з метою їх знесення.

– Подібні закони можуть стати інструментом розтрати бюджетних коштів, – вважає економіст Владислав Банков. – Там, де модернізація економічно доцільна, нею займеться приватний сектор. В інших випадках це виглядає як схема для захоплення прибуткових земельних ділянок.

Типовий сценарій: старе зносять, нове зведуть. Фото: скрін відео/ week.ukrainianwall.com

4. Як відбуватиметься переселення?

При дрібному ремонті мешканці залишаться у будинках. Серйозні роботи або знесення вимагатимуть їх тимчасового або постійного переміщення.

Пропонуватимуть квартири аналогічної площі в інших районах або грошову компенсацію за ринковою вартістю. Проте залишаються невирішеними питання: хто братиме на себе відповідальність за процес? Як уникнути кумівства при виборі підрядників?

– Законодавча база поки що не регулює деталі: процедуру погодження з власниками, механізми фінансування, стандарти нового житла, – резюмує Олег Попенко.

5. Що з’явиться на заміну?

Планують два сценарії: модернізація або повне перебудова. У разі знесення на звільнених ділянках будуть будувати багатоповерхівки.

– Найчастіше це буде комерційне житло, частка якого відійде колишнім мешканцям, – пояснює Попенко. – Важко уявити соціальні квартири в престижних районах міст.

Вікторія Берещак підкреслює: поки що йдеться про окремі випадки, але поступово будуть розроблені механізми. З огляду на 90 млн м² зруйнованого житла та мільйони переселенців, це питання набуває особливої ваги.