Чоловік намагався оформити прописку, проте отримав відмову через брак документів на конфліктне житло
Громадянину не вдалося зареєструвати місце перебування у гуртожитку, де він фактично мешкає. Працівники центру адміністративних послуг аргументували рішення відсутністю юридичних підстав для проведення процедури, зокрема нестачею ордера на заселення та угоди оренди. Ця інформація міститься у вердикті Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 липня 2025 року.
За даними справи, позивач із народження та постійно перебуває у гуртожитку. Кімнатою раніше користувалися його мати та дід на підставі ордера №71 від 14.11.2002 року. Родина мешкала у цьому приміщенні з 1993 року. Після смерті родичів, які були наймачами, чоловік залишився проживати у кімнаті. На момент втрати матері він був неповнолітнім і не усвідомлював необхідності своєчасної реєстрації, а також не мав інформації, чому його було прописано в будинку родички матері. Коли у 2025 році власниця житла вимагала зняти його з обліку, з’явилася неможливість оформити нову прописку у гуртожитку. Свідчення сусідів, що підтверджують його постійне перебування, додані до справи, не стали підставою для ЦНАП.
Хід судового процесу
Під час розгляду позивач стверджував, що як член сім’ї наймача має право на користування кімнатою після смерті матері. Проте документи справи не містили доказів його спільного проживання з матір’ю до її кончини або підтвердження фінансування комунальних витрат. Хоча у позові згадувалися свідки, клопотання про їх залучення не надсилалися. Суд також врахував, що місцева рада раніше відхилила зміну договору оренди через невідповідність адреси реєстрації, посилаючись на необхідність судового підтвердження прав на житло.
Висновки судової інстанції
Суд відхилив позовні вимоги. Встановлено, що заявник не надав доказів спільного проживання з матір’ю, був зареєстрований за іншою адресою на момент її смерті та зберігав постійну прописку в іншому житлі. Це суперечило вимогам Житлового кодексу України, що забороняє одночасне користування двома житловими приміщеннями.
“Суддівська колегія, проаналізувавши обставини справи та наявні докази, визнала позов необґрунтованим. Позивачем не надано документального підтвердження тривалого перебування у спорному житлі разом із матір’ю. Відповідно до ст. 65 ЖК України, особа, яка має постійну реєстрацію в іншому помешканні, втрачає право на користування житлом наймача. Вивчивши всі аспекти, включаючи відсутність клопотань про виклик свідків та несплату комунальних платежів, суд дійшов висновку про недостатність доказів для задоволення вимог”, – йдеться у мотивувальній частині рішення.