Україна розробляє керовані ракети з використанням штучного інтелекту. Це перший такий крок, який значно розширює можливості автономної ударної зброї країни.
Українська державна платформа інновацій Brave1 підтвердила, що декілька компаній, залучених до цієї ініціативи, працюють над ракетами зі штучним інтелектом. Раніше українські оборонні компанії вже широко застосовували ШІ у своїх дронах та бойових роботах, забезпечуючи їм функції прийняття рішень, навігації та виявлення цілей. Однак, щодо ракет, це новація.
“Штучний інтелект спочатку масово впроваджувався в дрони”, – повідомив генеральний директор Brave1 Андрій Гриценюк Business Insider. “Це не відбувається надто швидко – для дронів цього достатньо, але ракети потребують значно вищих швидкостей”.
Гриценюк додав, що ШІ “все частіше інтегрується і в ракетні системи. Хоча це ще не досягло масштабу сотень рішень, як у секторі дронів, ми вже бачимо перші успіхи та багато розробок у процесі”.
У травні Гриценюк зазначав, що понад 200 українських компаній розробляли компоненти на основі ШІ для ракет, дронів, радарів та інших систем.
Зусилля з інтеграції ШІ в ракети, схоже, активізувалися на тлі інвестицій Києва у розробку далекобійних ударних озброєнь, які часто використовуються для атак на військові та енергетичні об’єкти на території Росії.
Михайло Федоров, колишній міністр цифрової трансформації України, який активно просував інновації на полі бою та нещодавно запустив відомий венчурний фонд у Києві для інвестицій у військові стартапи, заявив, що одним з його пріоритетів є “недорогі ударні ракети і, зрештою, ракети зі штучним інтелектом”.
Наразі незрозуміло, як саме українські компанії використовують ШІ у своїх ракетах і наскільки вони просунулися в процесі розробки. Brave1 зазначає, що ця технологія розширить можливості Києва, але не повністю виключатиме людський контроль.
Такий підхід перегукується з ширшим використанням ШІ Україною у військовій сфері. І солдати, і оборонні компанії наголошують, що люди повинні залишатися залученими до операцій певною мірою, оскільки дрони не можуть діяти повністю автономно.
За останній рік війна стала значно більш автономною через широке застосування українських та російських дронів на передовій. Вони постійно моніторять лінії фронту, створюючи “зони ураження” за десятки кілометрів, де будь-який рух може призвести до точного удару.
Українська влада поставила за мету максимально замінити солдатів наземними роботами та дронами у надзвичайно небезпечних місіях, таких як евакуація поранених та логістика, що відображає прагнення до більшої автономності.