Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська пояснила, що вчителів і батьків можуть оштрафувати на суму до 11 900 грн за використання російської мови у шкільних чатах та під час спілкування в школі поза уроками. Омбудсменка підготувала окрему пам’ятку для освітян напередодні нового навчального року. У документі йдеться про те, де саме проходить межа між приватним і публічним спілкуванням у школі.
Роз’яснення оприлюднене на офіційному сайті Уповноваженої із захисту державної мови у вигляді звернення до вчителів. У пам’ятці омбудсменка відповідає на два поширені запитання батьків: чому вчителі вимагають української мови не лише на уроках, а й на перервах, і чому батьки мають писати українською в класних чатах.
“Освітній процес є цілісним і не обмежується лише тривалістю уроку. Він охоплює виховну, організаційну та позакласну діяльність, спілкування з учнями й батьками – і на території школи, і поза нею”, – зазначила Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська.
Спілкування в батьківських чатах, листування з учителями й адміністрацією належить до публічної сфери освіти, а отже, на нього вповні поширюється вимога щодо застосування державної мови. Омбудсменка також наголосила, що педагогічний працівник не зобов’язаний переходити на іншу мову на вимогу батьків під час виконання професійних обов’язків. Водночас представники корінних народів та національних меншин мають гарантоване законом право вивчати відповідні мови в закладах освіти, і вимоги щодо застосування державної мови не скасовують цих гарантій.
За порушення мовного законодавства у сфері освіти передбачені штрафи. За перше порушення – попередження або штраф від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 3 400 до 5 100 гривень. За повторне порушення протягом року штраф становить від 500 до 700 неоподатковуваних мінімумів – від 8 500 до 11 900 гривень.
Інструкція для вчителів
Олена Івановська дала інструкцію для вчителів, у якій рекомендує послідовно та коректно звертати увагу учасників освітнього процесу на необхідність застосування державної мови – під час уроків, виховних заходів, офіційних шкільних подій, а також у робочих класних чатах.
“Дотримуватися принципу непорушності службового обов’язку: не переходити на мову держави-агресора під час виконання професійних обов’язків, адже законодавство захищає мовні права педагога”, – пише Івановська.
І дає практичні поради для проведення бесіди з батьками:
- Зберігайте доброзичливу та впевнену інтонацію: мета бесіди.
- Наголошуйте на захисті національної безпеки й пам’яті: розповідайте батькам, що вимога послуговуватися українською в школі спирається на закони про мову та про засади державної політики національної пам’яті. Мова та історична пам’ять – це простір безпеки нашої держави й захист дітей від ворожих гібридних впливів.
- Застосовуйте метод діалектичного прийому («визнання та розширення»): спочатку погодьтеся з тезою співрозмовника («Так, право на вільний розвиток мов гарантоване Конституцією, і ми поважаємо це»). Потім покажіть логіку сукупності норм («Але це ж право передбачає, що права інших учасників освітнього процесу на отримання інформації та навчання державною мовою є беззаперечними. Нав’язування іншої мови фактично порушує права тих, хто послуговується українською»). І, нарешті, переведіть вектор на спільну мету («Державна мова в школі – це не обмеження, а рівність, безпека та рівний доступ кожної дитини до успішного майбутнього»).
- Апелюйте до державної політики: наголошуйте, що дотримання мовного законодавства – це офіційна позиція держави та норма закону, а не особиста вимогливість окремого вчителя.
- Зауважуйте на паритеті прав: і педагог, і дитина, і батьки мають рівне й непорушне право на освітній простір державною мовою.
Мовна омбудсменка вже фіксувала реальні штрафи в школах
Це не перший випадок, коли вимоги мовного законодавства в освіті доходять до конкретних покарань. У липні 2026 року одного зі столичних учителів офіційно оштрафували на 3 400 гривень за порушення статті 21 закону про державну мову, а в червні того ж року Івановська повідомляла про притягнення до відповідальності двох педагогів одного з київських ліцеїв.
Сама омбудсменка неодноразово наголошувала, що штрафи для системних порушників варто збільшувати. Вона підтримала ідею помножити санкції вдесятеро для тих, хто ігнорує попередження і продовжує порушувати мовне законодавство роками.
Раніше Інформатор повідомляв, що мовна омбудсменка планує покарати компанію-підрядника ПриватБанку ТОВ “АртІнтелліКо” за відсутність української версії сайту, попри мільйонні бюджетні контракти. Також ми писали, що Олена Івановська закликала скасувати особливий статус російської мови в українському законодавстві, назвавши символічну нерівність у цьому питанні неприйнятною в умовах війни.