Суд зобов’язав АТ “Сенс Банк” повернути депозитний внесок
Чернівецький апеляційний суд 24 серпня залишив без задоволення апеляційну вимогу Акціонерного товариства “Сенс Банк” та залишив чинним рішення про стягнення з фінансової установи на користь жінки майже 90 тисяч гривень за депозитним вкладом, який зник через колишню керівницю відділення. Внесок у розмірі 20 000 гривень жінка розмістила ще у серпні 2014 року, однак банк так і не повернув їй кошти. Через тривалу заборгованість сума стягнення зросла в декілька разів за рахунок інфляційних втрат та трьох відсотків річних.
Позивачка звернулася до суду у квітні 2026 року з вимогою стягнути з АТ “Сенс Банк” вклад, відкритий у 2014 році. Як вказано у постанові, опублікованій в Єдиному державному реєстрі судових рішень, справу розглядав Кіцманський районний суд Чернівецької області, а після оскарження банком – колегія суддів Чернівецького апеляційного суду.
Між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку “Укрсоцбанк”, в особі начальника відділення, та жінкою було укладено договір банківського вкладу від 28 серпня 2014 року, на суму депозитного вкладу у 20 000 гривень, термін завершення договору зазначений 28 серпня 2015 року. Кошти на депозит нараховувалися під 24% річних. Однак, виплатити вклад позивачці на її запит банк відмовився.
За обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 листопада 2014 року, керівниця Кіцманського відділення №933 Публічного акціонерного товариства “Укрсоцбанк” обвинувачувалася у привласненні коштів фізичних осіб. Йшлося про службову особу, яка, “перебуваючи на посаді начальника Кіцманського відділення… діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище”, заволоділа грошима клієнтів банку, зокрема й коштами позивачки у сумі 20 000 гривень.
Позивачка вимагала стягнути з банку загалом 89 598 гривень, з яких:
- 20 000 гривень – невиплачений банківський вклад;
- 62 764 гривні – інфляційні збитки;
- 6 833 гривні – три відсотки річних згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України.
Позивачка вимагала стягнути з банку загалом 89 598 гривень, фото: Інформатор
Банк намагався довести недійсність угоди
АТ “Сенс Банк” у своїй апеляційній скарзі просив скасувати рішення суду першої інстанції та відхилити позов повністю. Банк наполягав, що угода є недійсною через недотримання письмової форми правочину, а позивачка не надала належних доказів внесення коштів, зокрема банківської виписки. Крім того, представники банку стверджували, що спірний вклад в установі взагалі не враховується, а позивачкою пропущено термін позовної давності.
Апеляційний суд відхилив ці аргументи. Колегія суддів встановила, що на підставі розпорядження на внесення коштів на депозит від 28 серпня 2014 року жінка внесла 20 000 гривень до Чернівецької обласної філії банку, а саме розпорядження містило всі необхідні реквізити – дату операції, підпис керівниці відділення, підпис клієнтки та відбиток печатки філії.
Суд посилався на позицію Великої Палати Верховного Суду, згідно з якою недотримання банківськими працівниками внутрішніх вимог щодо оформлення вкладу не може свідчити про недотримання письмової форми угоди з боку клієнта. Щодо терміну позовної давності, суд наголосив, що ця гарантія не залежить від способу захисту прав чи навіть недійсності угоди.
“Позовна давність не поширюється на будь-яку вимогу вкладника щодо видачі (повернення) вкладу банком”, – зазначив апеляційний суд, посилаючись на статтю 268 Цивільного кодексу України.
Що вирішив суд у справі проти Сенс Банку
Чернівецький апеляційний суд визнав, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, і залишив його без змін. Відповідно, чинним залишається рішення Кіцманського районного суду, згідно з яким з АТ “Сенс Банк” на користь позивачки стягнуто:
- 20 000 гривень – основна сума банківського вкладу;
- 62 764 гривні – інфляційні збитки;
- 6 833 гривні – три відсотки річних.
Апеляційну скаргу АТ “Сенс Банк” залишено без задоволення. Постанова набула законної сили з дня її прийняття.
Чому подібні спори з банками стають поширеними
Ситуація з Кіцманським відділенням не є унікальною: у листопаді 2014 року клієнтам банку в цьому відділенні масово почали відмовляти у видачі вкладів після того, як керівниця перестала з’являтися на роботі. Проти неї відкрили кримінальне провадження за фактом привласнення депозитних коштів кількох фізичних осіб, і суди вже неодноразово визнавали право постраждалих вкладників на повернення коштів саме від банку-правонаступника, а не від колишньої службової особи особисто.
Судова практика в таких справах послідовна: наявність кримінального провадження щодо працівника банку не звільняє фінансову установу від виконання договірних зобов’язань перед клієнтами, а невзяття коштів на облік самим банком не може ставитися в провину вкладнику.
Раніше Інформатор повідомляв, що суд стягнув із Сенс Банку майже 2 мільйони гривень на користь іншої клієнтки того ж Кіцманського відділення, чиї вклади в гривнях, доларах і євро роками не могли повернути через дії тієї самої керівниці. Також ми писали, що ПриватБанк не повернув киянці вклад майже 478 тисяч гривень попри чинне рішення апеляційного суду, і жінці довелося повторно звертатися до суду за стягненням відсотків та інфляційних збитків.