Будиночок у селі Фото: Getty Images
Напередодні зими, в умовах нещадних російських атак, багато експертів радять українцям залишити свої квартири та перебратися до приватних будинків. Там можна забезпечити автономне опалення, електропостачання та доступ до води. Однак знайти привабливе й недороге помешкання — це лише половина успіху. Адвокат та керівниця юридичної фірми «Prima Leader Group» Діна Дрижакова поділилася порадами щодо укладання договору оренди, який допоможе уникнути майбутніх труднощів.
Оренда житла
«Юридично оренда приватного будинку практично не відрізняється від оренди квартири, проте на практиці вона пов’язана з більшими ризиками. Орендар отримує у користування не лише житло, а й земельну ділянку, господарські будівлі, інженерні мережі, а іноді й цінне майно. Тому договір має бути максимально детальним. Законодавство вимагає укладення договору найму житла у письмовій формі, що є головною запорукою захисту прав обох сторін», — зазначає Діна Дрижакова.
Переконайтеся, що особа має право здавати будинок
Перед підписанням угоди орендарю слід перевірити документи, які підтверджують право власності або інше законне право на розпорядження будинком. Якщо від імені власника виступає представник, необхідно перевірити його повноваження та наявність довіреності.
«Також рекомендую переконатися, що щодо будинку відсутні судові суперечки або арешти, які можуть вплинути на можливість його використання», — додає адвокатка.
Не обмежуйтесь стандартним договором
Найчастіша помилка — використання типового договору з інтернету. Щодо приватного будинку, бажано окремо врегулювати такі аспекти:
- площа та межі земельної ділянки, доступної для користування орендарем;
- перелік господарських споруд (гараж, сарай, альтанка тощо);
- відповідальність за догляд за територією;
- хто зобов’язаний косити траву, обрізати дерева, прибирати сніг;
- порядок використання свердловини, септика, генератора, сонячних панелей чи іншого обладнання;
- процедура проведення ремонтних робіт.
Саме ці питання найчастіше стають причиною конфліктів між сторонами.
Обов’язково складіть акт приймання-передачі
Окрім договору, рекомендую оформити окремий акт приймання-передачі. У ньому слід зафіксувати:
- технічний стан будинку;
- стан меблів;
- наявність та стан побутової техніки;
- наявність інструментів;
- показники всіх лічильників;
- фотографії кожного приміщення.
Такий документ значно спрощує доведення завданих збитків або відсутності вини сторін у разі виникнення суперечки.
Завдаток або забезпечувальний платіж
Якщо сторони домовляються про внесення гарантійного платежу, у договорі необхідно чітко визначити:
- його правову природу;
- умови, за яких він повертається;
- випадки, коли власник має право залишити його собі;
- терміни повернення після припинення оренди.
На практиці саме через нечіткі формулювання щодо депозиту виникає найбільша кількість судових суперечок.
Комунальні послуги
У договорі варто максимально деталізувати:
- хто оплачує електроенергію;
- газ;
- водопостачання;
- вивезення сміття;
- інтернет;
- обслуговування септика;
- інші регулярні платежі.
Якщо цього не зробити, після завершення оренди можуть виникнути претензії щодо несплачених рахунків.
Дострокове розірвання договору
Бажано заздалегідь узгодити:
- за який термін необхідно повідомляти про виселення;
- чи сплачуються штрафи;
- хто компенсує збитки;
- порядок повернення ключів та майна.
Чим детальніше прописано механізм припинення договору, тим менше ризиків для обох сторін.
Чи потрібен нотаріус?
Для більшості договорів оренди житла нотаріальне посвідчення не є обов’язковим. Однак, якщо договір укладається на тривалий термін або сторони бажають отримати додаткові гарантії, нотаріальне посвідчення може суттєво знизити ризик подальших суперечок. Нотаріус перевіряє особи сторін, правовстановлюючі документи та повноваження власника.
«Оренда приватного будинку — це значно більше, ніж просто передача житла у користування. Тому я рекомендую сторонам не економити час на підготовці договору. Документ має регулювати не лише розмір орендної плати, а й усі аспекти користування земельною ділянкою, майном, комунікаціями, відповідальність за пошкодження, форс-мажорні обставини та порядок дострокового припинення договору. Детальний договір є найкращим способом уникнути конфліктів та дорогих судових розглядів у майбутньому», — підсумувала Діна Дрижакова.
Як повідомляв «Інформатор», переселенці, які втратили житло через війну або були змушені покинути окуповані території, отримають можливість тимчасово проживати у сільських будинках. Уряд вже приймав рішення щодо житла для ВПО, і цього разу започаткував окремий експериментальний механізм для сільської місцевості. Постанову було підписано 10 червня 2026 року. Програма спрямована на інтеграцію ВПО у нових громадах і охоплює як тих, хто втратив житло, так і тих, чиє майно пошкоджено до стану непридатності для проживання.