Скасування пільг на імпортні посилки: Марченко озвучив аргументи

Зняття податкового винятку для міжнародних посилок: Марченко роз’яснив причиниСтворення рівних умов для українського бізнесу, боротьба з тіньовою економікою та наближення до європейських регуляцій є головними завданнями реформування оподаткування міжнародних посилок.Міністр фінансів України Сергій Марченко розповів про необхідність цих перетворень, їх наслідки та особливості функціонування нової системи в інтерв’ю для «24 Каналу».

Що передбачає реформа

Нова система передбачатиме скасування пільги з ПДВ для комерційних товарів у міжнародних відправленнях вартістю до 150 євро.

Вплив на державний бюджет

Ця реформа спрямована на вирівнювання податкових умов для всіх учасників ринку України — як для вітчизняних виробників, так і для імпортерів. Чинна податкова пільга створює нерівні конкурентні переваги саме для українських товаровиробників, що є несправедливим.Водночас, за останні роки, обсяги міжнародної електронної комерції в Україні значно зросли, як і кількість товарів, що ввозяться без сплати ПДВ для товарів до 150 євро.За даними Державної митної служби, у 2025 році було отримано міжнародних поштових та експрес-відправлень на суму 167,3 мільярда гривень. З них 92,9 мільярда гривень, або 55,5% від загальної вартості, не оподатковувалися через діючу пільгу. У 2023 році цей показник становив близько 40 мільярдів гривень. Таким чином, лише за два роки обсяг імпорту, що не підлягає оподаткуванню, зріс більш ніж удвічі.Ця тенденція зберігається і в поточному році. За сім місяців 2026 року загальна вартість міжнародних посилок сягнула 136,3 мільярда гривень. Із цієї суми 56,8 мільярда гривень, або 42%, не оподатковувалися ПДВ завдяки пільзі.«Ми вже говоримо не про незначний виняток для окремих покупок громадян, а про суттєвий сегмент імпорту», — зазначив міністр.Структурний дефіцит платіжного балансу збільшується з кожним роком повномасштабної війни і за поточний рік вже становить 50 мільярдів доларів США. Уряд мусить вжити заходів для сповільнення тенденції, коли імпорт перевищує експорт значно вищими темпами. У цьому контексті такі кроки, як скасування пільги з ПДВ для дешевого імпорту, є важливим рішенням для покращення торгового балансу.Міжнародна фінансова допомога в обсязі від 40 до 50 мільярдів доларів США щорічно компенсує цей розрив, але не вирішує структурної вразливості економіки. Отже, це також питання економічної політики воєнного часу: підтримка національної економіки, створення робочих місць шляхом розширення виробництва, не створюючи штучних податкових стимулів на користь імпорту.Показовою є динаміка за 7 місяців 2026 року: темпи зростання імпорту майже у вісім разів перевищують темпи зростання експорту — плюс 33% проти 4%.Це рішення, яке має на меті підтримку державного бюджету.Наявність несправедливої податкової пільги, яка дозволяє значній частині товарів фактично ухилятися від оподаткування, призводить не лише до втрат бюджету. Це також стимулює розвиток схем, що підривають чесну конкуренцію.«Зараз Україна ставить іноземних виробників у краще становище, ніж наш власний бізнес. Така ситуація має бути виправлена. Український підприємець завжди сплачував 20% ПДВ. Іноземні онлайн-продавці та імпортери — ні. Скасування пільги усуває дискримінаційні умови для національного виробника і вперше за довгі роки створює передумови для чесної конкуренції», — пише Марченко.Численні бізнес-асоціації та окремі компанії публічно наголошують на необхідності оподаткування дешевого імпорту. Це стосується сотень компаній та десятків тисяч їхніх працівників.Існування чинного неоподатковуваного порогу стимулює використання міжнародних поштових відправлень для мінімізації податкових зобов’язань. Великі партії товарів імпортуються шляхом застосування схем дроблення відправлень.Безумовно, це також частина зусиль Уряду України з детінізації, що є основою наших програм співпраці з ЄС та МВФ. Україна рухається до моделі оподаткування малих поштових відправлень, яка вже застосовується в Європейському Союзі.Зверніть увагу! Як повідомляє Сергій Марченко, ця реформа забезпечить щорічно близько 10 мільярдів гривень додаткових надходжень до бюджету. Це додатковий ресурс, який спрямовується виключно на оборонні потреби України.Значна кількість українських підприємців закуповує товари за кордоном. Чи оцінював Мінфін, як нові правила вплинуть на малий та середній бізнес? Чи існує ризик, що для частини підприємців це означатиме скорочення діяльності або навіть закриття бізнесу, особливо в умовах війни?Українські підприємства сплачують ПДВ, створюють робочі місця, інвестують у виробництво навіть за таких складних умов, як сьогодні. Водночас значна частина аналогічних товарів, що реалізуються через іноземні маркетплейси, користується податковою пільгою. Це створює нерівні конкурентні умови, і сумлінний український бізнес фактично опиняється у гіршому стартовому положенні.Якщо ж бізнес-модель базується на ввезенні комерційних товарів під виглядом невеликих особистих покупок до 150 євро без сплати ПДВ, то таким підприємствам доведеться переглянути свої процеси.Багато українців замовляють товари з-за кордону, оскільки це дешевше, ніж купувати подібні товари в Україні.

Чи не погіршить нова система становище громадян

Запровадження ПДВ для товарів, придбаних на маркетплейсах, не обов’язково призведе до пропорційного зростання ціни для кінцевого споживача. Остаточна вартість залежатиме від політики конкретного маркетплейса та продавця, наявності знижок, логістичних витрат, конкурентного середовища тощо.Продавець може частково компенсувати податок за рахунок власної маржі, змінити базову ціну, запропонувати знижку тощо.Реформа спрямована на заміщення частини імпортних товарів українськими аналогами, для виробництва та продажу яких раніше не було економічної доцільності. Збільшення пропозиції за рахунок вітчизняних позицій також може сприяти стабілізації цін.

Терміни запровадження

Міністр наголошує, що запуск системи передбачено не раніше 1 січня 2027 року і лише після підтвердження готовності всіх учасників ринку поштових відправлень та впровадження необхідних ІТ-рішень.Нові правила набудуть чинності тільки тоді, коли система буде належним чином підготовлена.Ключові міжнародні маркетплейси продовжать функціонувати на українському ринку. Зміниться лише одне — усі продавці працюватимуть за однаковими податковими правилами.Принципово важливо, щоб бізнес конкурував з міжнародними платформами за рахунок якості, сервісу та ефективності, а не завдяки різним податковим режимам.

За даними Єврокомісії, у 2024 році до ЄС надійшло близько 4,6 мільярда товарів у відправленнях вартістю до 150 євро, а у 2025 році — вже майже 5,9 мільярда. Встановлення однакових правил сплати ПДВ не обмежує доступ громадян до міжнародної електронної торгівлі та не зупиняє її розвиток.

Крім того, в ЄС з 2021 року ПДВ нараховується з усіх комерційних товарів, придбаних за межами Євросоюзу, незалежно від їхньої вартості. А з 1 липня 2026 року ЄС також скасував митну пільгу для товарів у відправленнях до 150 євро та запровадив тимчасове мито 3 євро на товари, імпортовані до ЄС, для забезпечення рівних умов конкуренції для європейського бізнесу.