28 серпня, 2026, 10:56 183
Юрій Штокалюк
Правління Національного банку України повідомило, що в період з 2022 по 2026 рік «Сенс Банк» знаходився під посиленим наглядом регуляторних органів.
Ця інформація викладена у офіційній заяві НБУ.
Національний банк України провів численні перевірки, запровадив стосовно банку заходи впливу та надавав результати виявлених порушень представникам правоохоронних та інших державних інституцій.
Процес контролю за «Сенс Банком» з боку НБУ
Згідно з даними регулятора, з кінця 2022 року до 2026 року Комітет прийняв понад 100 рішень, що стосувалися діяльності банку.
Регулятор ініціював три інспекційні перевірки щодо дотримання банківського законодавства, шість перевірок у сфері протидії відмиванню коштів та ще три — стосовно дотримання валютного законодавства та санкційних обмежень.
За підсумками здійснених наглядових дій, НБУ надіслав 21 відповідне повідомлення до правоохоронних органів, Державної податкової служби та Держфінмоніторингу.
Окремо в НБУ акцентували увагу на перевірці, яка була завершена у квітні 2025 року. Тоді регулятор виявив значну кількість раніше невідомих конфіденційних протоколів колегіальних органів попередника банку, «Альфа Банку».
За даними НБУ, ці документи свідчили про непрозорі практики управління, що застосовувалися щонайменше з 2013 року. Регулятор передав цю інформацію правоохоронцям, а частину матеріалів використовує Міністерство юстиції при підготовці позиції України в міжнародному арбітражі проти колишніх власників банку.
У 2026 році НБУ також розпочав окремі провадження стосовно посадових осіб «Сенс Банку». Зокрема, регулятор оцінював відповідність голови правління Олексія Ступака та голови наглядової ради Миколи Гладишенка встановленим вимогам.
Після того, як НАБУ опублікувало нові документальні свідчення 19 серпня, НБУ визнав, що Гладишенко не відповідає вимогам, які висуваються до незалежного члена наглядової ради, і звернувся до уряду з вимогою припинити його повноваження.
20 серпня НБУ розпочав окрему оцінку колективної придатності наглядової ради банку, а наступного дня звернувся до уряду, наглядової ради та правління з проханням посилити систему корпоративного управління.
Крім того, регулятор запропонував розглянути можливість обмеження повноважень або відсторонення від посад співробітників, які згадуються в оприлюднених НАБУ матеріалах.
Передумови подій
19 серпня НАБУ та САП оприлюднили подробиці операції під назвою «Форест Гамп». За версією слідства, учасники цієї схеми задіяли 150 млн грн готівкових коштів для легалізації, які були використані для внесення застави за одного з фігурантів справи «Мідас».
НАБУ не назвало ім’я особи, за яку було внесено заставу. Однак, ймовірно, йдеться про ексміністра енергетики Германа Галущенка: 29 червня за нього внесли заставу в сумі 150 млн грн.
За даними слідства, у цій схемі могли брати участь заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, яка в день оголошення підозри була звільнена указом президента та поміщена під варту, колишній народний депутат, а також керівники правління та наглядової ради державного банку.
НАБУ повідомило учасникам схеми про підозру за статтею, що стосується легалізації майна, отриманого злочинним шляхом.
У рамках цієї операції правоохоронні органи також провели обшуки в офісі наглядової ради «Сенс Банку» та за місцем проживання Миколи Гладишенка.
Обшуки могли бути пов’язані з процесом формування наглядової ради банку. Раніше, згідно з даними «плівок Міндіча», фігуранти розслідування НАБУ обговорювали кандидатів до складу наглядової ради ще до їхнього призначення урядом та затвердження НБУ.
Сам «Сенс Банк» підтвердив факт проведення обшуків у своєму головному офісі. Представники банку заявили про співпрацю зі слідством та надання всієї необхідної інформації. Водночас вони підкреслили, що всі банківські сервіси продовжують функціонувати у звичайному режимі.
Микола Гладишенко був призначений до наглядової ради «Сенс Банку» як незалежний член. Перед його призначенням НБУ вимагав надання додаткових гарантій щодо його незалежності.
Раніше у своєму журналістському розслідуванні AIN інформував, що Гладишенко мав зв’язок з бізнесом Василя Веселого, якого джерела УП ідентифікували як «смотрящого» за «Сенс Банком», а саме з компанією «Вел Міт Інвест».
Додатково для читання: «Угод багато, але їх ніколи не буде достатньо». Інвестиції в DefTech, запуск «Дія.City Invest» та обмеження НБУ — інтервʼю з Наталею Денікеєвою
