
Як атаки на склади позначилися на цінах
Харчові продукти в київських магазинах за десять днів найактивнішої фази серпневих нападів на логістичні ланцюги подорожчали лише на 0,01%, однак кількість акційних пропозицій зменшилася майже наполовину, а полиці позбулися частини бакалійних товарів. Ураження складських приміщень змусили торговельні мережі коригувати свої логістичні маршрути, і найбільш суттєве зростання цін спостерігалося саме на засоби для дому та побутову хімію. Такі висновки зроблено на основі порівняння 67 тисяч цінників у двох великих столичних мережах до та після серпневих обстрілів. Найбільш руйнівною виявилася атака в ніч проти 5 серпня, коли російські сили знищили п’ять розподільчих центрів у передмісті Києва.
Видання “Економічна правда” тричі фіксувало повний асортимент сервісу zakaz.ua, який надає дані двох великих київських магазинів: 8 червня – до ударів, 14 серпня – після першої хвилі атак, та 24 серпня. Загалом було проаналізовано 67 тисяч товарних позицій у 28 категоріях. Торговельні мережі, що зазнали збитків, публічно заявляли про намір утримати ціни на попередньому рівні й формально дотрималися слова: вартість продуктового набору за десять днів між зрізами зросла лише на 0,01%.
“Зростання цін ми не передбачаємо”, – заявив генеральний директор мережі “Фора” Дмитро Фільченков.
Однак, відсутність цінових змін – це не зовсім нуль, якщо провести паралелі з попередніми роками. За останні вісім років у серпні продукти частіше демонстрували тенденцію до здешевлення, ніж до здорожчання: середній показник для серпня – це єдиний місяць зі зниженням цін. Це пояснюється надходженням на ринок нового врожаю, що традиційно призводило до зниження цін приблизно на 10%. Цього ж року, навпаки, овочі та фрукти стали дорожчими на 1%, тому звичного для серпня зниження цін не відбулося.
Найбільш помітне подорожчання стосувалося неїстівних товарів: вартість товарів для дому та побутової хімії в одній мережі зросла на 2%, а в іншій – на 4-5%, що зумовлено влучаннями у склади відповідних дистриб’юторів.
- 8 червня знижки були доступні на 17,7% продуктів
- 14 серпня – на 9,3%
- 24 серпня – на 8,6%
Рівень торговельних націнок у кошику знизився з 6,4% у червні до 3,5% у серпні. По суті, вартість однакового набору товарів зросла через зменшення кількості акцій, попри майже незмінні цінники.
Асортимент також зазнав негативних змін: за десять днів частка відсутніх товарів збільшилася з 28,9% до 34,4%, при цьому найшвидше зникали з полиць крупи, макаронні вироби та бобові.

Ритейл рахує збитки від ударів по складах
Мережі змінюють підхід до логістики
Роздрібні торговці переглядають саму концепцію зберігання та доставки товарів з метою мінімізації ризиків від подальших атак.
“Забудьте про величезні масштаби”, – так характеризує нову реальність галузі логіст Віктор Барановський.
Замість одного великого центрального складу мережі переходять до побудови системи менших складів, площею в кілька тисяч квадратних метрів, розташованих у різних регіонах.
За оцінками експертів галузі, швидке відновлення втрачених складських площ є малоймовірним. Ритейл втратив близько 400 тис. кв. м складських приміщень, з яких 80-100 тис. кв. м – це холодильні потужності.
- вільні складські приміщення на Київщині становлять лише 2,5%
- оперативно замістити вдасться лише 20-30% втрачених потужностей
Найбільш уразливою категорією залишаються охолоджені та швидкопсувні продукти – молочні вироби, м’ясо, риба, яйця та овочі, для яких стабільність поставок є критично важливою.
Раніше “Інформатор” повідомляв, що роздрібні мережі переходять на модель дрібних логістичних вузлів замість кількох великих розподільчих центрів. Водночас в Асоціації ритейлерів України наголосили, що пріоритетом стає не максимальна широта асортименту, а безперебійність поставок. За даними асоціації, головний ризик для галузі полягає не у фізичній нестачі продовольства, а в подальших атаках на логістичну та енергетичну інфраструктуру, що може призвести до затримок у доставці.
Ми також інформували, що думки українців щодо наслідків ударів по рітейлу розділилися майже навпіл: 34% опитаних вважають, що Україна перемагає у “війні складів”, тоді як 34,8% дотримуються протилежної думки, а більшість респондентів прогнозують перебої з наявністю певних товарів.