Інвестняня 2.0
Бізнес-янголи та приватні інвестори мають стати одними із стратегічних партнерів України у відбудові. Росія завдала нам щонайменше 150 млрд дол прямих збитків, з них майже 60% припадають на житло та інфраструктуру.
Серед інших найбільш постраждалих галузей – промисловість, освіта, агропромисловий комплекс та енергетика. Ми не чекаємо остаточної Перемоги на полі бою, а своїми силами та за допомогою міжнародних партнерів реалізуємо місцеві плани відновлення та пілотні проєкти з відбудови.
Однак розраховувати лише на гроші донорів ми не можемо і не маємо права. Потрібно залучати приватні інвестиції і показати великому приватному капіталу, іноземному та вітчизняному, яким партнером може і повинна бути держава.
До 80% проєктів відновлення реалізуються за кошти партнерів – Кубраков
Верховна Рада ухвалила законопроєкт №8138, покликаний покращити інвестиційний клімат. Серед ключових змін – зменшення порогу заходу для інвестора з 20 млн євро до 12 млн євро, нові сфери реалізації інвестпроєктів, зокрема IT-галузь, розширення способів державної підтримки інвестпроєктів.
Передумовою появи законопроєкту стали обговорення, які ми проводили з Українською радою бізнесу (УРБ). Її фахівці, до складу якої входять 109 бізнес-асоціацій, запропонували конкретні кроки. Ці пропозиції стали частиною законопроєкту, покликаного стимулювати інвестиційну активність в Україні.
Розширення кола потенційних інвесторів
Під дію законопроєкту підпадають інвестпроєкти із значними інвестиціями. У разі підписання спеціального інвестиційного договору між інвестором та урядом України вони можуть отримувати значну державну підтримку. Ідеться про компенсацію частини витрат, звільнення від деяких зборів та податків.
Якщо раніше значним інвестиційним проєктом міг стати лише проєкт із сумою інвестицій не менше 20 млн євро, то тепер усіма перевагами такого статусу може скористатися інвестор, готовий вкласти принаймні 12 млн євро. Таке зменшення порогу значно збільшує кількість потенційних інвесторів.
Пільги можуть поширюватися на інвестиції, вкладені за 18 місяців до подання заявки на оформлення спеціального інвестдоговору. За умови, що такі передпроєктні інвестиції не перевищують 30% від загального обсягу.
Збільшення кількості сфер для значних інвестицій
Традиційно в Україні значно недоінвестовані виробничі галузі. Тимчасом саме завдяки прямим іноземним інвестиціям запроваджуються найсучасніші технології і в результаті виготовляються складні та дорогі продукти.
Саме тому сферами для значних інвестицій у законі визначені виробничі галузі: переробна промисловість, добування з метою переробки корисних копалин, поводження з відходами, транспорт, сільське господарство.
Для відбудови Мощуна необхідно затвердити генплан
У зв’язку з масштабними руйнуваннями від війни особливо актуальними для України є інвестиції у сферу переробки будівельного сміття. У більшості розвинених країн частка переробки будівельних відходів становить у середньому 50% від загального обсягу виробництва будівельних матеріалів.
Наприклад, у Нідерландах у повторне використання йдуть близько 90% будівельних відходів, у Данії – 81%, у Великобританії – 45%, у Фінляндії – 43%. Унаслідок війни в Україні утворилося близько 35 млн тонн будівельного сміття, тож для нас це не лише вигідний бізнес, а й необхідність.
Також є сенс зосередитися на залученні інвестицій у невиробничі сектори з високою доданою вартістю. Відповідно до закону, це логістика, освіта, наука, охорона здоров’я, мистецтво, культура, спорт, туризм, курортно-рекреаційна сфера, а відтепер – і електронні комунікації, зокрема ІТ-індустрія.
Підхід з орієнтуванням на інвестора
Спрощено та деталізовано умови проведення оцінки інвестиційного проєкту. Зокрема, усунена необхідність проведення повторної оцінки, якщо інвестпроєкт уже оцінювався. Також надано конкретний перелік органів, що мають бути долучені до оцінки потенційного інвестпроєкту із значними інвестиціями.
Ще одне нововведення – інша філософія спілкування з інвестором. Процес укладання договору стає більш investor-friendly. Замість виставлення держорганом зауважень, які інвестор має врахувати, передбачається більш дипломатичний підхід, характерний для цивілізованих економічних відносин.
Олена Шуляк: Війна для будівельної галузі – це переоцінка багатьох речей
Запроваджується процедура проведення переговорів щодо узгодження умов договору. Під час таких переговорів є можливість узгодити всі деталі та досягти взаємовигідної згоди. Переговори тривають до двох місяців і за необхідності можуть бути продовжені ще на два місяці.
Усунено низку інших бюрократичних процедур. Передбачено, що уповноважений орган напряму звертається до інвестора, замість того, щоб звертатися за додатковою інформацією до установ, державних органів, органів місцевого самоврядування, як це було визначено раніше.
Збільшення державної підтримки
Об’єктами інвестування вважатимуться також дороги, мости, залізничні колії, інженерно-транспортна інфраструктура, необхідна для реалізації інвестпроєкту. Отже, Україна зможе отримати більше інвестицій у транспортну інфраструктуру.
Інвестиції в такі об’єкти можуть компенсуватися за кошти з держбюджету, з місцевих бюджетів та з інших джерел. Завдяки законопроєкту №8138 компенсації витрат можуть надаватися на підключення та приєднання до інженерно-транспортних мереж. Також інвестора може бути звільнено від відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.
Ще одним стимулом для інвесторів є тимчасове звільнення (до 1 січня 2040 року) від ПДВ під час ввезення і розмитнення нового обладнання та деталей.
Усе це надає додаткові стимули для вкладення коштів в Україну, а також гарантії підтримки державою інвесторів. Згідно з дослідженням Європейської бізнес-асоціації, незважаючи на велику війну, індекс інвестиційної привабливості України наприкінці 2022 року знову почав підвищуватися. Тож прямі інвестиції мають стати потужною силою в процесі масштабної відбудови України.
Цікаво про будівництво: Як вибрати ідеальний профнастил для вашого проекту: корисні поради
Читайте більше новин про відбудову України у спецтемі на Build Portal