Суд відхилив позов проти Креді Агріколь Банку
11 серпня Богодухівський районний суд Харківської області відмовив у задоволенні позову громадянина до Акціонерного товариства “Креді Агріколь Банк”, яке заблокувало його банківські рахунки через ненадання документів для фінансового моніторингу. Судова інстанція визнала дії фінансової установи законними, оскільки клієнт не зміг довести, що він повністю виконав усі вимоги, висунуті банком.
Чоловік звернувся до суду з вимогою визнати неправомірними дії АТ “Креді Агріколь Банк” щодо блокування коштів на його рахунках. Як випливає з рішення, опублікованого в Єдиному державному реєстрі судових рішень, позивач вимагав від банку відшкодування понад 14 тисяч гривень, визнання неправомірними дій із призупинення фінансових операцій та зобов’язання банку усунути перешкоди у розпорядженні його коштами.
Обставини справи розвивалися таким чином. Станом на 09:00 6 січня 2026 року на рахунках позивача перебували такі суми: 31 грн на поточному рахунку, 109 грн на іншому поточному рахунку та 13 885 грн на депозитному рахунку “Мобільні заощадження”. У той же день, намагаючись переказати кошти на свій рахунок в іншому банку, чоловік отримав повідомлення про відмову.
“Відбулася помилка. Будь ласка, спробуйте ще раз або зверніться до служби підтримки”, – йшлося у повідомленні від банку.
Позивач стверджував, що він не проводив жодних операцій, які б перевищували порогові значення або мали підозрілий характер. Він також зазначав, що дії банку суперечать статті 1074 Цивільного кодексу України, яка забороняє обмежувати права клієнта щодо розпорядження власними коштами без рішення суду. Крім того, він наголошував, що спірні рахунки були відкриті в грудні 2019 року на його ім’я як фізичної особи, тоді як банк посилався на невиконання зобов’язань, пов’язаних з іншим договором, укладеним у вересні 2025 року вже як з фізичною особою-підприємцем.
Представник відповідача надав інше пояснення позиції банку. За її словами, 2 грудня 2025 року банк направив фізичній особі-підприємцю запит із вимогою надати пакет документів, що включав: фінансову звітність, опис діяльності, підтвердження наявності приміщень та транспортних засобів, договори з контрагентами та видаткові накладні. Позивач надав відповідь, але не в повному обсязі.
“Банк також має підстави підозрювати, що надані документи містять неправдиву або підроблену інформацію. Тривалий час спостерігається стійка тенденція до здійснення значного обсягу дебетових та кредитових операцій за рахунком клієнта протягом одного дня”, – зазначила представниця банку.
Ще одна важлива обставина, встановлена судом: 6 лютого 2026 року, вимога позивача від 6 січня 2026 року була виконана, і кошти в повному обсязі перевели на його рахунок в АТ “Банк Кредит Дніпро”. Це означає, що гроші клієнту зрештою повернули. На судовому засіданні він уточнив свої вимоги, прохаючи лише визнати неправомірними дії банку щодо блокування коштів, без стягнення самої суми.
6 січня 2026 року станом на 09:00 на його рахунках знаходились суми: на поточному рахунку 31 грн, на іншому поточному рахунку 109 грн, на депозитному рахунку “Мобільні заощадження” – 13 885 грн, фото: Інформатор
Рішення суду
Після вивчення матеріалів справи суд встановив ключовий момент: громадянин отримав запит від банку від 2 грудня 2025 року 5 грудня, але не надав належної відповіді, що містила б усі необхідні документи. Позивач стверджував, що документи були надані раніше, зокрема, у листопаді 2025 року, під час листування з менеджеркою банку в месенджері, проте не надав суду доказів цього.
Суд навів свою позицію щодо статусу клієнта банку та застосував норми Закону “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”. Згідно з висновком суду:
- відповідач, не отримавши документів для проведення належної перевірки, мав підстави присвоїти позивачу статус клієнта з неприйнятно високим ризиком;
- банк був зобов’язаний, а не мав право на власний розсуд, припинити ділові відносини з клієнтом, якому було присвоєно такий ризик;
- суд відхилив довід про те, що ненадання відповіді стосувалося лише запиту до фізичної особи-підприємця, а не до фізичної особи. Це пояснюється тим, що неприйнятно високий ризик присвоюється клієнту банку загалом, незалежно від того, за яким саме договором відкрито рахунок.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дій уповноважених осіб АТ “Креді Агріколь Банк” із призупинення та блокування фінансових операцій на рахунках позивача. Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору згідно з Законом “Про захист прав споживачів”, судові витрати було покладено на державу.
Причини масових блокувань рахунків банками
Ситуація, що виникла з Креді Агріколь Банком, не є унікальною. Українські банки регулярно застосовують посилені заходи фінансового моніторингу, керуючись критеріями ризику, встановленими Національним банком. Клієнти часто оскаржують такі блокування в судах, вважаючи їх необґрунтованими. Однак результат розгляду справи переважно залежить від того, чи виконав клієнт вимоги банку щодо надання документів своєчасно та в повному обсязі.
Раніше “Інформатор” повідомляв, що Верховний Суд визнав незаконним блокування рахунків клієнта ПриватБанку через фінансовий моніторинг у справі, де банк не зміг довести обґрунтованість своїх дій.
Також ми писали про те, що Райффайзен Банк закрив рахунок клієнта через процедуру фінансового моніторингу, і Верховний Суд також розглядав питання законності таких дій з боку банку.