Судове рішення: петиція щодо Банку Альянс визнана неправдивою
Голосіївський районний суд столиці 17 серпня 2026 року дійшов висновку, що інформація про власника Банку “Альянс” Олександра Сосіса, яка була опублікована в петиції на порталі Офісу Президента, є невідповідною дійсності. Автор петиції, депутат Київської обласної ради та журналіст Володимир Горковенко, буде зобов’язаний відшкодувати судові витрати позивачу. Депутат стверджував, що фактичним власником Альянс Банку є олігарх Дмитро Фірташ, який перебуває під санкціями, і що банк нібито причетний до злочинної діяльності. Суд встановив, що заяви петиції щодо номінального володіння банком не відповідають реальному стану речей. Водночас, сама петиція залишиться доступною на офіційному сайті Офісу Президента, оскільки її редагування чи видалення неможливе.
Позов, розглянутий Голосіївським районним судом Києва у справі №752/25585/24-ц, стосувався визнання інформації неправдивою та захисту ділової репутації. Олександр Сосіс вимагав спростувати поширену Горковенком 19 вересня 2024 року інформацію, яка стверджувала, ніби він є номінальним власником активів банку від імені підсанкційного олігарха Дмитра Фірташа, нібито причетний до протизаконної діяльності, фінансує агресію Росії проти України, а також нібито втік з країни після початку повномасштабного вторгнення і переховується за кордоном.
Володимир Горковенко — народний обранець Київської обласної ради від політичної партії “Європейська солідарність” з 2020 року, а також журналіст. Раніше він обіймав посаду керівника Головного департаменту інформаційної політики Адміністрації Президента України за часів Петра Порошенка.
Депутат Київської облради Володимир Горковенко (ліворуч) та власник Банку “Альянс” Олександр Сосіс (праворуч)
Суть петиції №22/234210-еп під назвою “Щодо застосування санкцій проти АТ “Банк Альянс” та посадових осіб Банку” полягала у зверненні до президента Зеленського з пропозицією внести на розгляд РНБО питання про запровадження санкцій проти банку та низки приватних осіб. Автор звернення стверджував, що контроль над фінансовою установою фактично здійснює підсанкційний Дмитро Фірташ, а офіційно заявлені акціонери є лише номінальними власниками його активів. У тексті також наводилися звинувачення щодо участі банку у схемах відмивання грошей до Росії, причетності до фінансування терористів через платіжні сервіси, співпраці з гральними компаніями, невиконання банківських гарантій перед “Нафтогазом” на суму 4 мільярди гривень та участі у схемі заволодіння електроенергією “Укренерго” вартістю понад 1,11 мільярда гривень. Володимир Горковенко вимагав накласти санкції на такі суб’єкти:
- юридична особа АТ “Банк Альянс”;
- Олександр Сосіс – мажоритарний акціонер Банку “Альянс”;
- Павло Щербань – міноритарний акціонер Банку “Альянс”;
- Юлія Фролова – екс-голова правління Банку “Альянс”;
- Віктор Буркиця – виконувач обов’язків голови правління Банку “Альянс” на момент публікації звернення.
“Згадана інформація багаторазово висвітлювалася як у закордонних, так і у вітчизняних медіа, проте досі відсутня будь-яка реакція на неї з боку правоохоронних органів чи РНБО України”, – зазначалося у тексті петиції.
Суд встановив, що на початок 2024 року Олександр Сосіс володів 89,289006% сукупної участі у структурі власності АТ “Банк Альянс” і був її ключовим учасником. Жодних доказів, що він діяв як номінальний власник активів в інтересах Фірташа, матеріали справи не містили. Семантико-текстуальна експертиза встановила, що всі три спірні твердження — про номінальне володіння, причетність до протизаконної діяльності та втечу за кордон — були викладені в петиції як фактичні твердження, а не оціночні міркування.
Дані Державної прикордонної служби, які були досліджені судом, свідчать, що позивач регулярно перетинав державний кордон України з 2022 по 2024 рік в обох напрямках. Станом на дату публікації петиції, він в’їхав в Україну через пункт пропуску “Ягодин” за кілька днів до цього. Суд також не виявив жодних даних про перебування Сосіса у розшуку МВС чи про відкриті кримінальні провадження проти нього як підозрюваного.
“Особа, яка поширює інформацію, зобов’язана переконатися в її достовірності”, – наголосив суд, відхиливши доводи відповідача про те, що інформація була отримана з відкритих джерел.
Суд також відхилив аргумент Горковенка щодо його невідповідності як відповідача, оскільки саме він був вказаний у тексті петиції як її автор. Проте, вимогу зобов’язати відповідача опублікувати рішення суду на його особистій сторінці у Facebook суд не задовольнив, пояснивши це тим, що спірна інформація поширювалася не через цю соціальну мережу, і спростування має відбуватися тим же шляхом, яким була поширена інформація.
Петиція не зібрала необхідної кількості голосів
Незважаючи на визнання судом неправдивості викладених фактів, сама петиція залишиться розміщеною на сайті Офісу Президента Володимира Зеленського. Суд не зобов’язав видаляти її текст. Причина полягає в тому, що документ не набрав потрібної кількості голосів — 25 тисяч — протягом встановленого законом тримісячного терміну, тому він ніколи не був розглянутий по суті ні президентом, ні РНБО. Петиція змогла зібрати лише 2719 підписів.
Це рішення є черговим епізодом тривалого протистояння щодо структури власності Банку “Альянс”, в якому Горковенко неодноразово публічно наполягав на зв’язку фінансової установи з підсанкційним олігархом. Однак суд дійшов протилежного висновку, ґрунтуючись на офіційних даних Національного банку щодо структури власності та відсутності будь-яких документальних підтверджень причетності Фірташа до банку. Рішення виніс суддя Сергій Чекулаєв.
Раніше видання “Інформатор” повідомляло, що Дмитру Фірташу вдалося уникнути екстрадиції до США завдяки таємному дипломатичному статусу радника постійного представництва Білорусі у Відні, який був визнаний австрійським судом. Також ми інформували, що СБУ звинуватила олігарха у махінаціях з газом, що завдали державі збитків, за попередніми оцінками, на понад 18 мільярдів гривень протягом 2016-2022 років.