Суд зобов’язав банк здійснити перерахунок комісій для військових
Хортицьким районним судом міста Запоріжжя 20 серпня було винесено рішення, яким зобов’язано АТ “Сенс-Банк” перерахувати заборгованість військовослужбовця за кредитним договором. Суд визнав щомісячну комісію за розрахунково-касове обслуговування картки недійсною. Позивач, який з лютого 2022 року проходить військову службу та має статус учасника бойових дій, вимагав повернення понад 92 тисяч гривень сплачених комісій. Банк частково визнав вимоги, списавши відсотки, проте відмовився відшкодовувати комісію за обслуговування. Суд задовольнив позов частково, відхиливши вимоги щодо прямого стягнення коштів та компенсації моральної шкоди.
Сенс-банк
Позивач звернувся до суду 26 травня 2026 року, зазначивши, що проходить військову службу з 28 лютого 2022 року. Посилаючись на пункт 15 статті 14 Закону “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, він вважав, що має право на звільнення від сплати відсотків і штрафних санкцій за кредитом. Розгляд справи зафіксований у Єдиному державному реєстрі судових рішень як справа №337/3481/26.
Позивач вказує, що протягом періоду з 01.03.2022 по 01.01.2026 АТ “Сенс Банк” стягнуло з нього 92 850,93 грн комісій. Він вважає такі платежі неправомірними, посилаючись, зокрема, на судову практику Верховного Суду щодо неприпустимості стягнення плати за обслуговування кредиту. Він просив суд визнати недійсними пункти кредитних договорів щодо нарахування комісій, стягнути з банку сплачену суму, 3% річних та інфляційні втрати, а також 25 000 грн моральної шкоди за систематичне порушення прав військовослужбовця.
Представник АТ “Сенс Банк” у письмових поясненнях від 13 серпня 2026 року стверджувала, що умови договорів стосовно комісії відповідають чинному законодавству та були погоджені сторонами. Позивач був ознайомлений з паспортом споживчого кредиту та умовами договору, погодився з його істотними умовами, а також не скористався передбаченим ст. 15 Закону України “Про споживче кредитування” правом на відмову від договору протягом 14 днів. Банк також зазначав, що позивач не обґрунтував належним чином ані розмір заявлених 92 850,93 грн, ані порядок їх розрахунку.
Суд встановив, що станом на 01.01.2026 року позивачу було встановлено кредитний ліміт у сумі 84 350,68 грн. Заборгованість станом на 01.01.2026 року складає 85 137,52 грн. При цьому виявилося, що щомісячна комісія суттєво перевищувала нараховані відсотки:
- у грудні 2025 року було списано відсотків 1684,18 грн, комісії – 2952,27 грн;
- у листопаді 2025 року було списано відсотків 1737,85 грн, комісії – 2952,27 грн;
- загалом з 1 березня 2022 по 1 січня 2026 року банк нарахував комісію на суму 92 850,93 грн – при кредитному ліміті лише 84 350,68 грн.
Суд визнав комісію банку недійсною
Суд дійшов висновку, що плата за розрахунково-касове обслуговування не є окремою супутньою послугою у розумінні Закону “Про споживче кредитування”, а є діями, які банк здійснює на власну користь. Вказані розміри плати за розрахунково-касове обслуговування за угодами, порівняно з розмірами відсотків та отриманого розміру кредиту, не можуть вважатися справедливими та розумними.
Суд також зазначив, що у кредитних договорах не було вказано перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов’язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за які встановлено щомісячну комісію. Аргумент банку про те, що клієнт погодився на всі умови, підписавши угоду, суд відхилив, оскільки споживач вважається слабкою стороною договору і підлягає особливому правовому захисту.
Водночас суд відмовив у стягненні коштів напряму через механізм безпідставного збагачення, пояснивши, що між сторонами існують договірні відносини, а не позадоговірні зобов’язання. З тих самих причин були відхилені вимоги про 3% річних та інфляційні втрати – стаття 625 Цивільного кодексу регулює відповідальність боржника, а в цій справі банк не виступає боржником перед позивачем.
Суд відмовив у компенсації моральної шкоди
Щодо вимоги про відшкодування 25 000 грн моральної шкоди суд зазначив, що сам по собі факт неправомірності дій відповідача щодо нарахування недійсної комісії не є безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки правовідносини між сторонами мають виключно майновий (договірний) характер. Позивач не надав доказів душевних чи фізичних страждань, погіршення здоров’я чи інших наслідків, пов’язаних із діями банку.
У підсумку суд ухвалив:
- зобов’язати АТ “Сенс-Банк” здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором №631249035, зарахувавши сплачену комісію за розрахунково-касове обслуговування в рахунок погашення боргу;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог – про визнання пунктів договору недійсними, стягнення коштів, відсотків і моральної шкоди – відмовити;
- стягнути з АТ “Сенс-Банк” на користь держави судовий збір у сумі 1331 гривня 20 копійок.
Як військовим убезпечити себе від зайвих банківських платежів
Закон гарантує військовослужбовцям призупинення нарахування відсотків, штрафів і пені за споживчими кредитами на час служби, але це не відбувається автоматично – необхідно подати банку відповідний пакет документів. У цій справі позивач звертався до банку із заявою про застосування пільг, і банк частково визнав вимоги, призупинивши нарахування відсотків та здійснивши перерахунок з 28 лютого 2022 року, проте відмовився визнавати незаконною саме комісію за обслуговування картки.
Ця справа демонструє, що навіть за наявності підтвердженого статусу учасника бойових дій банки можуть по-різному інтерпретувати обсяг своїх зобов’язань щодо різних видів платежів – відсотків, штрафів і комісій. Судова практика при цьому залишається неоднорідною і залежить від конкретних умов кредитного договору та доведеності обставин у кожній окремій справі.
Раніше “Інформатор” повідомляв, що суд відмовив клієнту Акцент-Банку, який вимагав визнати кредитний договір виконаним і списати відсотки через зникнення батька на фронті, оскільки закон надає пільги самим військовослужбовцям, а не їхнім повнолітнім дітям. Також ми писали, що юрист пояснив, за яких умов можуть заарештувати рахунок військового і які документи потрібні мобілізованому, щоб банк перестав нараховувати відсотки за кредитом на час служби.