24 серпня, 2026, 12:40 336
Анастасія Іванцова
Шеф-редакторка розділу «Бізнес»
98 статей
Галузь оборонних технологій України, або ж Defense Tech, від 2014 року стала одним із ключових чинників оборони та збереження незалежності нашої держави.
Ще у 2025 році, коли команда AIN презентувала своє дослідження української оборонної промисловості, наші співрозмовники називали цю сферу «новим чорним» (new black). Вони прогнозували, що український бізнес, який створює оборонні рішення, після завершення війни зможе стати рушійною силою мирної економіки країни.
Проте, ситуація не завжди була такою. До 2014 року український оборонний сектор рідко розглядався як високотехнологічний, а військові розробки частіше купувалися за кордоном, аніж в Україні.
Отже, як змінилися українські технології, озброєння, інженерія та IT-рішення за останні роки? До 35-ї річниці відновлення незалежності України ми підготували найважливіші факти та події, які демонструють прогрес вітчизняного Defense Tech з 1991 року до сьогодні.
Роззброєння та скорочення армії
Після розпаду СРСР у 1991 році Україна успадкувала не лише значну кількість авіації, танків, ракетно-артилерійського озброєння, а й третій за величиною ядерний арсенал у світі. Цей арсенал включав 176 міжконтинентальних балістичних ракет та стратегічні бомбардувальники, здатні нести ядерну зброю.
- Однак, у 1992 році Україна ратифікувала Договір про звичайні збройні сили в Європі, який встановлював обмеження на кількість військової техніки та озброєнь.
- А в грудні 1994 року, під тиском міжнародних партнерів, Україна підписала Будапештський меморандум. Цей документ мав забезпечити гарантії безпеки від США, Великої Британії та росії в обмін на відмову від ядерної зброї.
Останній 60-й стратегічний бомбардувальник Ту-22М, знищений 27 січня 2007 року на авіабазі «Полтава» в рамках процесу відмови від ядерної зброї. Фото: АрміяІнформ
Також відбувалося скорочення чисельності Збройних Сил України. За каденції колишнього президента-втікача Віктора Януковича, армія досягла найнижчої позначки. На кінець 2013 року, напередодні російського вторгнення, у ЗСУ служило 165,5 тисячі осіб, з яких близько 120 тисяч складали військовослужбовці.
Новий етап розвитку української оборони
Ситуація кардинально змінилася у 2014 році, з початком російсько-української війни. Станом на 2025 рік, в Україні діяли тисячі компаній, що розробляють продукти у сфері Defense Tech. З них 240 компаній були публічними та мали рівень TRL7 (тобто, володіли стабільним продуктом з перевіреною архітектурою, успішно здійснили пілотний запуск з реальним замовником, мають звіт про польові випробування та операційну готовність до масштабування). 222 з цих компаній були засновані між 2014 та 2025 роками.
Найбільший сплеск створення нових компаній спостерігався у 2023 році, наступного року після повномасштабного вторгнення росії. Це започаткувало новий етап розвитку української оборонної галузі.
Інвестиції в оборону: напрямки приватного капіталу
Згідно з дослідженням AIN, у 2023 році компанії залучили $3,7 млн інвестицій, тоді як у 2024 році ця сума зросла більш ніж учотири рази, сягнувши $16,4 млн. У 2025 році українські оборонні стартапи залучили понад $105 млн венчурних та ангельських інвестицій, як повідомив Brave1.
Однією з найпомітніших інвестицій цього, 2026 року, став раунд фінансування для оборонно-технологічної компанії UForce. Це виробник відомих морських дронів MAGURA, які використовувалися в операціях у Чорному морі для знищення та виведення з ладу російських кораблів.
Морський дрон MAGURA. Фото: ГУР
Компанія залучила $50 млн інвестицій і була оцінена понад $1 млрд, отримавши статус «єдинорога». Раунд фінансування очолили фонди Shield Capital та Lakestar за участі Ballistic Ventures.
Українські оборонні компанії також активно шукали інші джерела фінансування. Наприклад, у березні 2026 року розробник програмного забезпечення на основі штучного інтелекту для дронових зграй, Swarmer, вийшов на біржу Nasdaq під тікером SWMR. Це зробило його першою українською компанією у сфері Defense Tech, яка провела IPO на американській фондовій біржі.
Компанія розмістила 3 мільйони акцій по $5 кожна, залучивши близько $15 мільйонів. До кінця першого торгового дня акції зросли більш ніж у 6 разів, сягнувши $31, а до кінця першого тижня ціни перевищили $50.
Команда компанії Swarmer за роботою. Фото: Swarmer
Україна стала лідером із залучення інвестицій в оборонну сферу Європи
Якщо ці цифри здаються вам значними, то це дійсно так. У 2025 році Україна залучила 50% усіх ранніх інвестицій у Defense Tech в Європі, як повідомив Артем Мороз, керівник відділу з роботи з інвесторами Brave1.
Секрет полягає в тому, що в українському Defense Tech кожен долар інвестицій працює вдесятеро ефективніше, ніж в інших країнах.
«Компанія отримує дані про поведінку системи в реальних умовах радіоелектронної боротьби, вносить корективи та бачить результат у наступному циклі. Це досвід, який неможливо отримати в мирних умовах», — зазначає Артем Мороз.
Мороз виділяє кілька секторів з найбільшим потенціалом наразі:
- Субкомпоненти для безпілотних систем. Україна має всі передумови, щоб стати для Європи та США таким самим постачальником субкомпонентів, яким є Китай.
- Автономні системи для заміни людей на полі бою безпілотними комплексами.
- Протиповітряна оборона. Дрони-перехоплювачі вже відіграють ключову роль, але вимоги до їхньої швидкості та автономності постійно зростають. Це галузь, де потреба не зникне.
- Наземні роботизовані комплекси — цей ринок ще молодший за ринок БПЛА, але стрімко розвивається.
- Штучний інтелект та аналітика даних. Українське військо генерує величезні обсяги даних з поля бою. Завдання полягає в тому, щоб аналізувати їх та перетворювати на рішення швидше за противника.
Орієнтація НАТО на українські розробки
Така інтеграція європейських інвестицій в українську оборонну галузь неминуче мала б призвести до співпраці.
Це й сталося у травні 2025 року, коли Україна та НАТО підписали ліцензійну угоду на використання некомерційного програмного забезпечення — Системного інтерфейсу Центру управління й оповіщення (CRC System Interface, CSI). Це спеціальна апаратно-програмна мережа для обміну тактичними даними, яку НАТО використовує для координації операцій протиповітряної оборони. Це перша угода такого масштабу з Альянсом, зазначила Катерина Черногоренко, яка очолювала напрям цифровізації у Міністерстві оборони до липня 2025 року. Таким чином, Україна фактично відкрила шлях до спільних операцій Повітряних сил України та країн НАТО.
Такі проєкти, як розповідала AIN Черногоренко, доводять: інтеграція з НАТО можлива ще до офіційного членства, а успішні домовленості створюють фундамент для потенційного входження до Альянсу.
Експорт озброєнь
Того ж 2025 року Україна почала прокладати шлях до прямого експорту власної зброї за кордон.
До початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році Україна виробляла та експортувала танки, бронемашини, гелікоптери, стрілецьку зброю та протитанкові боєприпаси, посідаючи 12-те місце у світі за обсягами експорту озброєнь, згідно з даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру.
Наприклад, у 2021 році Україна продала Саудівській Аравії 60 броньованих автомобілів «Козак 5», Польщі — понад пів тисячі револьверів і пістолетів, а Марокко — 1000 переносних протитанкових керованих реактивних снарядів та ракетних комплексів.
ББМ «Козак 5». Фото: Оперативне командування «Південь»
Зрештою, 21 червня 2025 року Президент України Володимир Зеленський анонсував проєкт Build with Ukraine — експорт оборонних технологій за кордон для виробництва зброї для України. На той момент 94,4% українських оборонних компаній виявили зацікавленість в експорті, а 78% вже оцінювали потенційні ринки.
А 1 липня 2026 року український уряд затвердив перший механізм експорту українського озброєння, який діятиме для країн-партнерів програми Drone Deal. Наразі цей процес найчастіше реалізується через створення спільних виробничих потужностей за кордоном з використанням українських технологій та інженерного досвіду — тобто, за моделлю Build with Ukraine.
Наприклад, лише за кілька днів до публікації цього матеріалу, у серпні 2026 року, українська TAF Industries та данська Upteko уклали угоду про створення спільного підприємства з виробництва дронів у Данії, а українська Airlogix та фінська Innokas домовилися про виробництво українських БпЛА у Фінляндії.
Цифровізація війська
Проте, сучасна війна вимагає не лише нової зброї, а й нових комунікаційних засобів. Саме тому на перший план вийшла цифровізація.
У контексті цифровізації війська найчастіше згадуються такі додатки:
- «Армія+» — сервіс для військових, який надає доступ до документів та послуг, зокрема стандартизованих шаблонів рапортів, які можна підписати та надіслати онлайн.
- «Резерв+» — електронний кабінет для призовників, військовозобов’язаних та резервістів, що дозволяє швидко оновлювати персональні дані без необхідності відвідувати ТЦК.
- «Оберіг» — єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
- Система DOT-Chain — автоматизація ключових процесів забезпечення підрозділів продовольством. У 2024 році система DOT-Chain скоротила час постачання продуктів для ЗСУ вчетверо.
- «Імпульс» — інформаційно-комунікаційна система для автоматизації роботи служб забезпечення та супроводу персоналу.
Станом на кінець 2025 року, понад 1 мільйон військових авторизувалися в «Армія+», близько півмільйона користуються додатком регулярно, як повідомили у Міноборони. Наразі систему також використовують для документообігу. У 2025 році через «Армія+» було подано понад 1 мільйон рапортів, з яких 760 тисяч станом на початок 2026 року було погоджено.
Цифрова війна: російські кібератаки
Російська загроза проявляється не лише на фізичному полі бою, але й у цифровому просторі. Перший заступник голови Держспецзв’язку Ростислав Замлинський у коментарі для AIN повідомив, що кількість російських кібератак зростала з кожним роком. Якщо у 2021 році було зафіксовано 1350 кіберінцидентів, то у 2022 — 2194, а у 2024 — вже 4315. У 2025 році урядова команда реагування на кіберінциденти CERT-UA зафіксувала та обробила 5927 кібератак проти України. Цей показник на 37,4% перевищує дані за 2024 рік.
У 2025 році найбільшу кількість атак росіяни спрямували на:
- Місцеві органи влади — 2115 інцидентів, а їхня частка зросла з 31,8% до 35,7%.
- Урядові організації — 1170 інцидентів, частка яких зменшилася з 26,3% до 19,7%.
- Сектор безпеки та оборони — 1039 інцидентів, частка залишалася незмінною в межах 18%.
- Енергетичний сектор — 279 інцидентів, частка дещо скоротилася — з 5,8% до 4,7%.
Серед найсерйозніших викликів — масована атака на державні ресурси в січні 2022 року, численні DDoS-атаки в перші тижні вторгнення, атаки на енергетичні компанії, операторів зв’язку та державні реєстри, зокрема на «Київстар», Міністерство юстиції України та «Укрзалізницю», зазначили в CERT-UA для AIN.
ШІ в оборонній сфері
Розвиток українського технологічного оборонного сектору не оминув і бум штучного інтелекту. Повномасштабна війна значно прискорила цей розвиток.
У квітні 2023 року держава запустила координаційну платформу для Defense Tech в Україні Brave1. У тому ж році першими ШІ-продуктами Brave1 стали системи автономності для дронів, зокрема FPV. Серед розробок із використанням ШІ, які вже застосовуються на фронті, — тріада Delta, Avengers та Vezha, що використовуються для повного циклу ураження ворожих цілей.
Станом на літо 2026 року, понад 100 українських оборонних компаній навчають ШІ на платформі Brave1 Dataroom, як повідомляє Міністерство оборони.
Автономні перехоплювачі нового покоління пройшли бойові випробування на Харківщині, літо 2026. Зображення: Міністерство оборони України.
Brave1 Dataroom містить візуальні та теплові дані про повітряні цілі, зібрані за різних погодних умов, у різний час доби та з використанням різних сенсорів. Платформа надає розробникам доступ до структурованих наборів даних, що дозволяє тренувати та тестувати ШІ-рішення для військових потреб на реалістичних сценаріях. Компанії можуть покращувати алгоритми розпізнавання цілей та підвищувати ефективність автономних систем, особливо щодо ірансько-російських ударних безпілотників типу «Шахед».
