НАБУНаціональне антикорупційне бюро України (НАБУ) разом із Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) повідомили про викриття організованої злочинної групи. За версією слідства, її діяльність координувалася чинним та колишнім народними депутатами, залучаючи високопосадовців Офісу Президента та інших осіб. Справа носить умовну назву «Форест Гамп».Правоохоронні органи стверджують, що члени цієї групи займалися легалізацією 150 мільйонів гривень готівки, отриманої злочинним шляхом. Ці кошти планувалося використати для внесення застави за одного з фігурантів у справі «Мідас».За даними правоохоронців, до складу злочинної організації входили заступник керівника Офісу Президента України, екснардеп, голова правління державного банку, голова наглядової ради цього ж банку та інші особи.НАБУ та САП оголосили підозри особам, які, згідно з матеріалами слідства, займалися організацією та забезпеченням внесення застави з використанням коштів, здобутих злочинним шляхом. Їхні дії кваліфіковано за статтею 209 Кримінального кодексу України, що стосується легалізації (відмивання) майна, здобутого злочинним шляхом. Розслідування триває.
Механізм легалізації коштів
Відповідні відомства оприлюднили записи розмов учасників, які, на думку слідства, підтверджують підготовку та реалізацію схеми з легалізації коштів для внесення застави у справі «Мідас».Як повідомляють детективи, для відмивання коштів були залучені підконтрольні компанії та приватні особи, а згодом – топменеджмент державного Sense Bank, з яким було узгоджено процедуру проведення операцій в обхід фінансового моніторингу. «На початку червня організатори схеми встановили фактичний контроль над АТ „Сенс Банк“. Це дозволило їм використовувати установу у своїх інтересах», — зазначив детектив НАБУ.На оприлюднених аудіозаписах голова наглядової ради Sense Bank доповідає заступнику керівника Офісу Президента щодо зарахування коштів на рахунки компаній, залучених до схеми.Крім того, видання «Суспільне» повідомляє, що у відео НАБУ присутній запис розмови між особами, голоси яких, імовірно, належать заступниці керівника Офісу Президента Ірині Мудрій та екснародному депутату Максиму Микитасю. Із записів випливає, що співрозмовники обговорювали вибори до Ради громадського контролю при НАБУ, а також майбутнє керівництва антикорупційних органів.Місце для вашої рекламиПід час обшуків у рамках операції «Форест Гамп» НАБУ та САП також виявили документ, що містить план антикризової комунікації щодо діяльності Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.«У документі викладено комунікаційні кроки та ключові повідомлення, спрямовані на реагування на публічну ситуацію навколо роботи ТСК», — пояснили у НАБУ. Фото документа свідчить, що «антикризовий» план стосується антикорупційної інфраструктури та передбачає заходи для медіа та соціальних мереж.Варто зазначити, що після оприлюднення записів Ірину Мудру було звільнено з посади заступниці керівника Офісу Президента.
Значення фінансового моніторингу у справі
Народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк акцентувала увагу на ролі фінансового моніторингу в описаній НАБУ та САП схемі. На її думку, сама необхідність створення складної системи для проведення коштів свідчить про те, що фінансовий моніторинг є перешкодою для легалізації незаконних фінансів.«Якщо говорити стисло, згідно з даними слідства, учасникам схеми потрібно було легалізувати 150 мільйонів гривень для внесення застави за фігуранта справи „Мідас“. І вони не могли просто принести ці кошти до банку та здійснити платіж. Причиною цього був фінансовий моніторинг», — зазначила депутатка.Василевська-Смаглюк підкреслила, що, за інформацією слідства, для обходу цих процедур учасники схеми залучали підконтрольні компанії та осіб, відкривали рахунки, готували фальшиві документи та використовували транзитні операції.
Зміни у фінмоніторингу з серпня: банки впроваджують нові ліміти на перекази для ФОП та юридичних осіб
«І найголовніше — домовлятися з керівництвом державного банку про проведення платежів в обхід належних перевірок», — додала вона.На думку депутатки, ця ситуація демонструє, що фінансовий моніторинг здатний протидіяти відмиванню незаконних коштів. Водночас вона наголосила, що це не свідчить про бездоганність системи. За її словами, іноді моніторингові процедури створюють необґрунтовані труднощі для сумлінних клієнтів або перевищують необхідний рівень.«Однак „фінмон потрібно вдосконалювати“ та „фінмон нікому, крім чесних людей, не заважає“ — це дві принципово різні позиції», — зазначила Василевська-Смаглюк.Вона також закликала не ігнорувати вимоги фінансового моніторингу, оскільки спроби їх обійти можуть призвести до кримінальної відповідальності.За матеріалами: Finance.ua# Корупція# Корупціонери# Протидія корупції# Фінансовий моніторинг# Сенс БанкМісце для вашої реклами