19 серпня, 2026, 11:16 788

Юрій Штокалюк

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили про виявлення документа, що містить план антикризової комунікації, пов’язаний із діяльністю Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.
Про це йдеться у заяві НАБУ.
Згідно з інформацією антикорупційних органів, документ включає комунікаційні стратегії та ключові повідомлення, призначені для реагування на громадську реакцію навколо роботи ТСК.

Фото в галереї: НАБУ

Фото в галереї: НАБУ

Фото в галереї: НАБУ.
Деталі справи
Антикорупційні органи назвали цю операцію «Форест Гамп» та оприлюднили її подробиці.
За даними слідчих дій, розслідування стосується відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом, на суму 150 мільйонів гривень готівкою. Ці кошти були введені в легальний обіг через банківські рахунки підставних компаній з метою сплати застави за одного з учасників злочинної групи у справі «Мідас».
Хоча НАБУ не називає конкретних осіб, ймовірно, мова йде про колишнього міністра та фігуранта справи «Мідас» Германа Галущенка.
Саме за нього 29 червня 2026 року було внесено заставу в розмірі 150 мільйонів гривень.
Учасники злочинної схеми
До складу організованої групи, що займалася відмиванням грошей, входили:
- заступниця керівника Офісу Президента України (ймовірно, Ірина Мудра). Після оприлюднення результатів розслідування НАБУ, Указом Президента України Мудру було звільнено з посади заступниці керівника Офісу Президента. Пізніше того ж дня стало відомо про її затримання та поміщення до ізолятора тимчасового тримання;
- екснародний депутат України;
- голови правління та наглядової ради державного банку (ймовірно, йдеться про представників «Сенс Банку» Олексія Ступака та Миколу Гладишенка).
Механізм відмивання коштів
Кошти відмивалися шляхом проведення кількох транзакцій:
- Перший переказ становив 50 мільйонів гривень. Кошти були доставлені до офісу колишнього народного депутата: 15 мільйонів гривень залишили там, а 35 мільйонів гривень передали до так званої «пральні».
- Другий транш, за інформацією слідства, склав ще 10 мільйонів гривень.
- Третій транш сягав 70 мільйонів гривень. З них 20 мільйонів гривень було передано «довіреній особі», а 50 мільйонів гривень спрямовано до «пральні».
- Останні 20 мільйонів гривень, згідно з версією слідства, були проведені за аналогічною схемою.
Загальна сума склала 150 мільйонів гривень.
19 серпня НАБУ та САП повідомили про підозру учасникам цієї схеми. Їхні дії кваліфіковано за частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України — легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.
Обшуки в рамках операції НАБУ
19 серпня НАБУ та САП проводять обшуки у депутата від партії «ОПЗЖ» Вадима Столара та у заступниці голови Офісу президента Ірини Мудрої.
Крім того, слідчі дії відбуваються в офісі наглядової ради «Сенс Банку», а також у голови наглядової ради Миколи Гладишенка, про що повідомляє видання «Економічна правда» з посиланням на власні джерела.
Пресслужба «Сенс Банку» відмовилася від коментарів щодо проведення обшуків на запит видання.
Як зазначає ЕП, обшуки у Гладишенка можуть бути пов’язані з процесом призначення членів наглядової ради банку. За інформацією з «плівок Міндіча», фігуранти розслідування НАБУ обговорювали кандидатів до наглядової ради ще до їх офіційного призначення урядом та погодження Національним банком.
Зокрема, у травні 2025 року особа, яку слідство ідентифікувало як колишнього радника наглядової ради «Сенс Банку» Василя Веселого, обговорювала склад ради з Олександром Цукерманом, який є фігурантом справи «Мідас».
Приблизно через 40 днів Кабінет Міністрів призначив до наглядової ради всіх обговорюваних кандидатів.
Раніше видання AIN інформувало, що Гладишенко мав зв’язок з бізнесом Василя Веселого, якого джерела УП називали «смотрящим» за Sense Bank, а саме з компанією «Вел Міт Інвест».
Микола Гладишенко увійшов до складу наглядової ради «Сенс Банку» як незалежний член. Перед призначенням Національний банк вимагав від нього надання додаткових гарантій щодо незалежності.
Реакція «Сенс Банку» на обшуки
19 серпня «Сенс Банк» опублікував офіційну заяву, в якій підтвердив проведення слідчих дій у головному офісі банку.
У повідомленні банку йдеться про співпрацю зі слідством та надання необхідної інформації. Інші деталі справи банк не надав.
При цьому «Сенс Банк» запевнив, що всі його сервіси та послуги функціонують у звичайному режимі та доступні для клієнтів.
Додаткова інформація про затримання Галущенка
У неділю, 15 лютого 2026 року, детективи НАБУ затримали ексміністра енергетики Германа Галущенка під час спроби перетину державного кордону.
Наступного дня колишньому посадовцю було вручено підозру у справі «Мідас». Його звинувачують у відмиванні коштів та участі у злочинній організації.
17 лютого 2026 року Вищий антикорупційний суд обрав для ексміністра енергетики Галущенка запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 200 мільйонів гривень.
На той час САП клопотала про тримання Галущенка під вартою з альтернативою внесення застави у 425 мільйонів гривень.
У п’ятій частині розслідування операції «Мідас», опублікованій НАБУ та САП 19 лютого, зазначається, що фігуранти «плівок Міндіча» використовували криптовалюту для відмивання коштів. Криптовалюта надходила на рахунки фонду Галущенка у Швейцарії або видавалася готівкою його дружині.
Слідство встановило, що частину коштів було легалізовано через криптовалюту з подальшим переказом на швейцарські рахунки фонду або видачею готівки.
- Загалом, за даними НАБУ, протягом 2021–2025 років було відмито близько 12 мільйонів доларів США на користь колишнього міністра.
- Антикорупційні органи встановили, що понад 7,4 мільйона доларів надійшли на рахунки двох компаній на Маршалових островах (офшорні компанії), а майже 4 мільйони доларів були видані готівкою у Швейцарії.
- Частина коштів, за версією слідства, витрачалася на оплату навчання дітей Галущенка у навчальних закладах Швейцарії, медичні послуги та придбання дорогих речей.
Новина оновлена 19 серпня інформацією про затримання ексзаступниці керівника Офісу Президента України Ірини Мудрої та офіційною позицією «Сенс Банку» щодо обшуків у їхньому головному офісі.
Рекомендовано до прочитання: Міноборони запровадить використання YouControl для перевірки потенційних постачальників для Збройних Сил
