Апеляційний суд скасував постанову у справі щодо ПриватБанку
Львівський апеляційний суд 31 липня скасував рішення суду першої інстанції в Галицькому районному суді Львова, яким було відхилено позов жінки, чиї кошти у розмірі понад 100 тисяч гривень були незаконно зняті з її карткового рахунку. Колегія суддів визнала доводи апеляції представника позивачки, адвоката Гринишина Петра Степановича, обґрунтованими. Попереднє рішення від 22 травня ухвалила суддя Зубачик Н.Б., відмовивши жінці у її вимогах до Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк”. Важливу роль у скасуванні рішення відіграли дані мобільного оператора “Київстар”.
Карта ПриватБанку, фото: Інформатор
Справу розглядала колегія суддів судової палати з цивільних справ Львівського апеляційного суду, до якої входили суддя-доповідач Левик Я.А., судді Крайник Н.П. та Шандра М.М. Повний текст судового рішення опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень. У засіданні суду брав участь виключно представник позивачки Гринишин П.С. Клопотання Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” про відтермінування слухання справи через “здійснення в АТ КБ “ПриватБанк” організаційно-кадрових змін у підрозділах, відповідальних за юридичний супровід судових процесів” було відхилено колегією суддів як необґрунтоване.
Згідно з матеріалами справи, жінка 11 листопада 2020 року відкрила в АТ КБ “ПриватБанк” картковий рахунок з кредитним лімітом у 5000 гривень, однак, за її словами, кредитними коштами не користувалася. 23 грудня 2024 року з її картки за кілька хвилин було списано 100 498 гривень. У той же день на її рахунок надійшли кредитні кошти – банк уклав з нею одразу два кредитні договори на суму 15 000 гривень кожен, під 31% річних строком на 36 місяців.
З детальних виписок по картках, які були вивчені судом, встановлено наступну хронологію операцій:
- о 14:56 – надходження 31 550 гривень з іншої картки жінки;
- о 14:58 – надходження 15 000 гривень кредиту готівкою за договором №24122300059175;
- о 14:59 – надходження 15 000 гривень кредиту готівкою за договором №24122300059176;
- о 15:02 – списання 30 149 гривень через сервіс MONODirect;
- о 15:03 – списання 29 145 гривень через сервіс MONODirect;
- о 15:05 – надходження 41 050 гривень з іншої картки жінки;
- о 15:06 – списання 30 149 гривень через сервіс MONODirect;
- о 15:07 – списання 11 055 гривень через сервіс MONODirect.
Наступного дня, 24 грудня 2024 року, жінка звернулася до відділення поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області. Вона повідомила, що напередодні, близько 14:27, їй зателефонував невідомий, представившись співробітником банку “ПриватБанк”, і заволодів даними її картки. За заявою було розпочато кримінальне провадження №12024141390001216 за частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України.
“Відповідальність користувача за здійснення платіжних операцій не настає, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фактичного пред’явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його власника, за винятком випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, неправомірному використанню персонального ідентифікаційного номера чи іншої інформації, що надає можливість ініціювати платіжні операції”, – зазначено у постанові Верховного Суду від 08.02.2018 у справі №552/2819/16-ц, на яку послався апеляційний суд.
Апеляційна скарга наголошувала, що відповідь від оператора мобільного зв’язку підтверджує лише можливість доступу до Інтернету, але не факт використання позивачкою мобільного Інтернету чи мобільного банкінгу. Представник позивачки також звернув увагу на те, що телефонний дзвінок на номер жінки, згідно з Єдиним реєстром досудових розслідувань, відбувся о 14 год. 27 хв. Крім того, у скарзі зазначалося, що суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги аргументи АТ КБ “ПриватБанк” про те, що вхід до “Приват24” здійснювався з типового мобільного пристрою жінки та за типовою IP-адресою.
Ключову роль у справі відіграли дані оператора зв’язку. Згідно з інформацією, наданою ПрАТ “Київстар” на запит суду, було встановлено, що комунікаційним обладнанням компанії зафіксовано використання послуги доступу до мережі Інтернет телефонним номером жінки під час перебування в мобільному пристрої Realme C67 RMX3890 у період з 14:56 до 15:07 23 грудня 2024 року. Водночас, згідно з тими ж даними ПрАТ “Київстар”, у цей самий проміжок часу не було зафіксовано вхідного телефонного дзвінка на цей номер з номера телефону з кодом 094.
Апеляційний суд визнав висновки першої інстанції необґрунтованими
Колегія суддів зазначила, що висновки Галицького районного суду міста Львова були зроблені без повного та всебічного з’ясування обставин, які мають значення для справи. Обставини, які суд вважав встановленими, не були доведені. Суд першої інстанції відмовив жінці, посилаючись на те, що оскаржувані транзакції були здійснені з фінансового номера телефону, типового мобільного пристрою та типової IP-адреси, які раніше використовувалися для входу в “Приват24”.
При цьому в матеріалах справи зазначено, що представник банку Гнатишак О.В. надав суду копію довіреності №11829-К-Н-О від 25.07.2024, дійсної до 19.07.2027, що спростовує доводи скарги про подання відзиву неуповноваженим представником.
Що вирішив апеляційний суд
Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. У розділі “постановила” зазначено, що рішення Галицького районного суду міста Львова від 22 травня 2025 року скасовується, оскільки обставини, які суд першої інстанції вважав встановленими, не відповідають вимогам закону та не доведені належними і допустимими доказами. Колегія суддів наголосила, що тягар доведення того, що клієнтка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті контролю над платіжними даними, лежить на банку, а таких доказів АТ КБ “ПриватБанк” не надав.
Раніше “Інформатор” повідомляв, що суд зобов’язав ПриватБанк повернути киянину 98 001 гривню, яку невідомі шахраї списали з його кредитної картки за лічені хвилини, встановивши, що вхід до “Приват24” відбувався з нетипового пристрою. Також ми писали, що інший суд зобов’язав “Київстар” розкрити дані про фінансовий номер телефону клієнтки банку в аналогічній справі про шахрайський кредит, оскільки саме на такий номер надходять коди підтвердження платежів.