Суд відхилив вимогу щодо анулювання боргу за воду у Дніпрі
Амур-Нижньодніпровський районний суд Дніпра 26 червня відмовив мешканці міста у визнанні необґрунтованим боргу за водопостачання на суму понад 106 тисяч гривень, який їй одноразово нарахувало КП “Дніпроводоканал”. Жінка стверджувала, що троє її дітей і вона фактично не проживали за адресою, на яку нараховувалася плата за нормативом для п’ятьох осіб, починаючи з січня 2019 року.
Як встановив суд, позивачка є власницею квартири в Дніпрі, де відкрито особовий рахунок для оплати централізованого водопостачання та водовідведення. Розгляд справи базувався на матеріалах Єдиного державного реєстру судових рішень, де зафіксовано, що жінка регулярно сплачувала рахунки та не мала заборгованостей, доки в грудні 2025 року не перевірила стан особового рахунку та не виявила неочікуваний борг.
Згідно з довідкою ТОВ “ЄРЦ КП” від 8 грудня 2025 року, заборгованість жінки на 1 грудня 2025 року становила 809,18 гривень за водопостачання та 84,08 гривень абонплати. Проте, поруч у цьому ж документі рукописним текстом були зазначені зовсім інші суми – 105633,67 гривень за водопостачання та 126,12 гривень абонплати.
Жінка звернулася до відповідача із запитом про перерахунок, надавши довідки про фактичне проживання її та трьох дітей за іншою адресою, а також довідку про те, що у квартирі мешкав лише один зареєстрований чоловік. Після перерахунку сума боргу зменшилася, але не зникла – у довідці від 23 грудня 2025 року друкований показник “809,18” був замінений рукописним “53054,92”. Це викликало у позивачки сумніви щодо достовірності документів, тому вона звернулася до відповідача з адвокатським запитом.
У відповіді КП “Дніпроводоканал” зазначило, що донарахування пов’язане з перевіркою складу сім’ї. Представники підприємства встановили наступні періоди реєстрації осіб у квартирі:
- з 1 липня 2018 року – з однієї на п’ять осіб;
- з 5 листопада 2025 року – з п’яти на чотирьох осіб;
- з 2 грудня 2025 року – з чотирьох знову на одну особу.
За розрахунком підприємства, донарахування за послуги централізованого водопостачання та водовідведення за період з 1 серпня 2018 року по 31 грудня 2025 року становило 104413,27 гривень, а загальна заборгованість станом на 1 січня 2026 року сягала 105759,79 гривень. Позивачка ж наполягала, що сума в розмірі 106089,82 гривень, яку вона побачила в особистому кабінеті 11 лютого 2026 року, є повністю неправомірною, і просила суд визнати нарахування безпідставним та зобов’язати підприємство анулювати весь борг.
Суд визнав частину претензій обґрунтованими, але повністю відхилив позов
Суд встановив, що квартира не має лічильника води, тому оплата нараховувалася за нормативами споживання залежно від кількості мешканців. Копії актів ОСББ підтвердили, що з січня 2019 року по 9 грудня 2025 року позивачка та троє її дітей фактично проживали за іншою адресою, а згодом виїхали за кордон. Єдиною особою, яка фактично мешкала у спірній квартирі з березня 2022 року, залишався один зареєстрований чоловік.
Суд погодився з позицією жінки, що донарахування боргу за нормативом для більш ніж однієї особи було неправомірним – але лише за період з січня 2019 року, оскільки саме з цієї дати доведено фактичне непроживання. КП “Дніпроводоканал” здійснило перерахунок з 1 серпня 2018 року, тобто за більш ранній період, ніж вдалося підтвердити позивачці.
Це означало, що позов міг бути задоволений частково – у меншому обсязі, що відповідає періоду з січня 2019 року. Однак, як зазначив суд, позивачка не надала жодного розрахунку чи доказу, який би дозволив визначити конкретну суму боргу саме за цей скорочений період. Суд також не міг зробити такий розрахунок на основі документів відповідача, оскільки борг був донарахований одноразово, без деталізації за місяцями.
Рішення суду
Через відсутність доказів, які б дозволили визначити точну суму боргу за доведений період, суд відмовив у задоволенні позовних вимог у повному обсязі:
- у визнанні нарахування заборгованості в сумі 106089,82 гривень безпідставним відмовлено;
- у зобов’язанні КП “Дніпроводоканал” анулювати цю заборгованість відмовлено;
- судові витрати позивачки не підлягають відшкодуванню.
Суд наголосив, що тягар доведення обґрунтованості позовних вимог покладається саме на позивача, і він не може базуватися на припущеннях. Оскільки жінка не надала розрахунку боргу за той період, який справді підтверджувався доказами, суд не мав змоги самостійно встановити правильну суму та частково задовольнити позов.
Як судова практика реагує на суперечки щодо нарахувань за ЖКГ
Дніпропетровська, Харківська та Миколаївська області лідирують за обсягом заборгованостей населення за комунальні послуги. Раніше “Інформатор” повідомляв, що борги за комуналку значно зросли у 2026 році, і саме ці регіони демонструють найгіршу платіжну дисципліну. Суперечки про правомірність нарахувань стають дедалі частішим приводом для звернень українців до суду.
Також ми писали про подібну справу, коли власник квартири не мешкав у ній, не укладав договір з постачальником тепла і не платив за нього, а суд ухвалював рішення щодо цього боргу за ЖКГ. Такі справи свідчать про те, що суди ретельно перевіряють докази фактичного проживання чи непроживання споживачів, перш ніж визнавати нарахування правомірними або необґрунтованими.