Верховний Суд наказав ПриватБанку повернути 90 тисяч гривень
Верховний Суд 29 липня остаточно врегулював спір жінки з АТ КБ “ПриватБанк” щодо 90 тисяч гривень, які невідомі особи списали з її кредитної картки трьома транзакціями. Касаційний орган скасував ухвалу апеляційного суду, яка відхилила вимогу клієнтки щодо повернення коштів, і залишив чинним рішення на її користь. Спірні операції сталися 24 грудня 2022 року, а жінка дізналася про списання лише через тиждень. Розгляд справи здійснювала колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду.
У червні 2023 року жінка подала позов до АТ КБ “ПриватБанк”, вимагаючи повернення коштів та сплати пені. Згідно з текстом судового рішення, опублікованого в Єдиному державному реєстрі судових рішень, 24 грудня 2022 року між 18:19 та 18:21 з її карткового рахунку було знято кредитні кошти трьома операціями по 30 тисяч гривень – загалом 90 тисяч гривень.
Такі операції не були погоджені позивачем з її фінансового номера. Про здійснення зазначених операцій позивач дізналася 02 січня 2023 року та повідомила про них банк, проте у поверненні їй грошових коштів відповідач відмовив. Жінка вимагала:
- повернення 90 000 грн на її картковий рахунок коштом власних ресурсів банку;
- сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку за кожен день прострочення;
- відшкодування сум утриманих комісійних винагород за спірні операції;
- відшкодування нарахованих на ці кошти неустойки, штрафу та відсотків.
Бродівський районний суд Львівської області 19 лютого 2024 року задовольнив позов частково: зобов’язав банк повернути 90 тисяч гривень, сплатити пеню та відшкодувати нараховані неустойку й відсотки, одночасно відхиливши вимогу про стягнення комісій, оскільки, згідно з матеріалами справи, вони не були зняті з жінки. Суд першої інстанції дійшов висновку, що під час розгляду справи не було встановлено обставин, які беззаперечно доводять, що клієнтка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, що дозволяє ініціювати та підтвердити платіжні операції. Відповідач таких обставин не довів, службове розслідування щодо цього факту банк не проводив.
Однак Львівський апеляційний суд 10 березня 2025 року скасував це рішення та відмовив жінці у задоволенні позову повністю. Апеляційний суд встановив, що спірні кошти надійшли на рахунок ФОП з позначкою у описі транзакції як оплата через LIQPAY, а банк вивчив логи входів у Приват24 клієнтки та СМС-повідомлення. За даними апеляційного суду, 24 грудня 2022 року о 18:13 на фінансовий номер клієнтки надійшло СМС про зміну логіну, після чого номер було змінено на інший, на який згодом надходили підтвердження трьох спірних платежів. Апеляційний суд вважав, що введення особистих даних у Приват24 відбулося виключно за волею жінки, а тому банк є неналежним відповідачем, оскільки кошти отримав саме підприємець-одержувач.
Верховний Суд встановив відсутність провини клієнтки банку
Розглядаючи касаційну скаргу жінки, Верховний Суд звернув увагу на банківські дані щодо руху коштів та геолокації пристроїв. Зокрема, суд встановив, що спірні перекази здійснювалися з іншого терміналу, ніж усі попередні операції клієнтки, а IP-адреса, з якої було змінено фінансовий номер, була пов’язана з мережею у місті Едісон, штат Нью-Джерсі, США, тоді як попередні входження фіксувалися у Львові.
Банк фактично визнає несанкціоноване втручання третіх осіб у систему онлайн-банкінгу клієнта, а також факт несанкціонованого списання грошових коштів з його рахунків. Однак банк посилався як у судах попередньої інстанції, так і в касаційній скарзі на наявність провини позивача у наданні доступу третім особам до інформації, яка дозволила їм ініціювати відповідні банківські операції.
Верховний Суд наголосив, що лише беззаперечно доведені обставини сприяння втраті чи розголошенню ПІН-коду можуть бути підставою для покладення відповідальності на клієнта. У цій справі таких доказів банк не надав.
“Відповідач не довів, що саме свідомі чи необережні дії або бездіяльність позивача призвели до втрати платіжного інструменту або індивідуальної облікової інформації, або іншої інформації, яка дозволяє ініціювати платіжну операцію з використанням платіжного інструменту”, – зазначили у постанові судді Верховного Суду.
Суд також розкритикував висновок апеляційної інстанції про те, що жінка нібито добровільно ввела дані для зміни фінансового номера. За позицією Верховного Суду, той факт, що новий номер телефону формально не належав іншим клієнтам банку, сам по собі не доводить, що зміну ініціювала саме позивачка. Так само необґрунтованим суд визнав висновок про неналежного відповідача – адже позов подано саме щодо захисту прав споживача через непідтверджені банком операції, тому належним відповідачем є саме АТ КБ “ПриватБанк”.
Що вирішив Верховний Суд у цій справі
За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд ухвалив таке рішення:
- касаційну скаргу жінки задовольнити частково;
- постанову Львівського апеляційного суду від 10 березня 2025 року скасувати;
- рішення Бродівського районного суду Львівської області від 19 лютого 2024 року залишити в силі.
Це означає, що ПриватБанк зобов’язаний повернути жінці 90 тисяч гривень коштом власних ресурсів, сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку за кожен день прострочення та відшкодувати нараховані на спірну суму неустойку й відсотки. Постанова Верховного Суду є остаточною і не підлягає оскарженню.
Суди продовжують розглядати спори клієнтів ПриватБанку з шахраями
Раніше “Інформатор” повідомляв, що суд зобов’язав ПриватБанк повернути киянину 98 001 гривню, вкрадену шахраями з кредитної картки чоловіка. У цій справі суд так само визнав операції непідтвердженими клієнтом і поклав відповідальність за втрату коштів на банк. Також ми писали, що ПриватБанк відмовився повертати клієнту 122 767 гривень, які зникли з його рахунку після дій шахраїв, і суду довелося визначати, хто несе відповідальність за втрату грошей.