Суд присудив стягнення штрафу з бюджету на користь пенсіонера
Оболонський районний суд Києва 3 серпня зобов’язав повернути київському пенсіонеру 20 400 грн штрафу, який Департамент патрульної поліції більше року відмовлявся виплачувати після анулювання постанови судом. Чоловік звертався за поверненням коштів ще у серпні 2024 року, і ця ситуація подібна до інших випадків, коли пенсіонери подають позови до державних установ через спірні виплати. Окрім самого штрафу, суд присудив стягнути з поліції відшкодування моральної шкоди, компенсацію інфляційних збитків та три відсотки річних. Однак вимоги до банку ПУМБ суд повністю відхилив.
Позивач подав позов проти двох організацій – Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та Акціонерного товариства “Перший український міжнародний банк”. Це зазначено у рішенні, опублікованому в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Чоловік вимагав визнати незаконною бездіяльність банку щодо неправильного оформлення платіжної квитанції та бездіяльність поліції щодо невідшкодування коштів, а також стягнути солідарно з обох відповідачів судові витрати у розмірі 55 200 грн, компенсацію моральної шкоди у 60 000 грн, інфляційні втрати та три відсотки річних.
Історія розпочалася 15 березня 2024 року, коли патрульна поліція наклала на чоловіка адміністративне стягнення у вигляді штрафу 20 400 грн згідно зі статтею 126 Кодексу про адміністративні правопорушення. 25 березня 2024 року він оплатив цю суму через банкомат ПУМБ. Однак 10 липня 2024 року Оболонський районний суд скасував саму постанову про накладення штрафу.
Незважаючи на скасування підстави для стягнення, поліція відмовлялася повертати кошти, вимагаючи від чоловіка додаткове підтвердження того, що саме він є платником коштів за квитанцією. Чоловік подавав заяви про повернення коштів 16 серпня 2024 року та 23 травня 2025 року, надавав підтверджуючі документи, але отримував відмови. Він також намагався отримати підтвердження від банку, зокрема:
- 25 жовтня та 1 листопада 2024 року звертався до ПУМБ з проханням підтвердити його особу як платника;
- 26 листопада 2024 року звернувся до Національного банку України зі скаргою на дії ПУМБ;
- 27 листопада 2024 року особисто відвідав відділення банку №35, де йому надали платіжну інструкцію.
Головне управління Державної казначейської служби у Києві у листі від 25 грудня 2024 року підтвердило зарахування коштів до бюджету і роз’яснило, що для їх повернення достатньо звернення поліції із заявою та копією платіжної інструкції – без додаткових підтверджень особи платника.
Суд визнав вимогу поліції неправомірною
Суд встановив, що вимога поліції про “підтвердження банком того, хто є платником коштів квитанції” не передбачена ані Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, ані іншими нормативними актами. При цьому поліція приймає оплату штрафів без встановлення додаткових вимог до ідентифікації платника, але вимагає такого підтвердження для повернення коштів.
“Ризик помилки органу державної влади не повинен перекладатися на особу, чиї права порушено, а держава зобов’язана виправляти власні помилки без покладення на потерпілу особу додаткового тягаря доказування обставин, які державі вже відомі з її власних облікових систем”, – зазначив суд у рішенні.
Суд також врахував, що позивач є особою похилого віку та пенсіонером, а розмір його пенсійних виплат значно нижчий за розмір спірної суми. Ці обставини суд визнав достатньою підставою для висновку про заподіяння чоловікові моральних страждань через тривале відстоювання своїх прав у спорі з державним органом.
Щодо вимог до банку, суд дійшов протилежного висновку. На момент здійснення платежу у березні 2024 року чинна редакція банківської Інструкції №103 не передбачала обов’язкового зазначення реквізиту “платник” у касовому документі, що формується банкоматом. Крім того, банк не відмовив чоловікові в наданні інформації, а лише запропонував звернутися до відділення особисто – що позивач і зробив, отримавши потрібний документ.
Що вирішив суд
Оболонський районний суд задовольнив позов частково та ухвалив такі рішення:
- визнав протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо невідшкодування 20 400 грн сплаченого штрафу;
- стягнув з Державного бюджету України на користь позивача 20 400 грн;
- стягнув з Департаменту патрульної поліції відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000 грн;
- стягнув з Департаменту патрульної поліції компенсацію інфляційних збитків у розмірі 3159,46 грн та 3% річних у розмірі 750,58 грн;
- стягнув з Департаменту патрульної поліції на користь держави судовий збір у розмірі 1996,80 грн;
- в іншій частині позову – зокрема щодо вимог до банку ПУМБ та щодо компенсації судових витрат на самопредставництво у розмірі 55 200 грн – відмовив.
Суд окремо пояснив відмову у стягненні 55 200 грн судових витрат: позивач самостійно захищав свої права без адвоката, а право на самопредставництво є безоплатним для сторони, яка ним користується, і не породжує права вимоги до відповідача в розмірі гіпотетичного адвокатського гонорару.
Українці продовжують судитися з держустановами та банками
Раніше “Інформатор” повідомляв, що Пенсійний фонд вимагав від пенсіонера повернути майже 239 тисяч гривень переплати після перерахунку пенсії, і ця справа також дійшла до суду. Також ми писали, що мешканець Запоріжжя судився з банком ПУМБ через борги за трьома кредитами на суму 97 090 гривень.