Україна щорічно акумулює мільйони тонн матеріалів, що утворилися внаслідок будівельних робіт, знесення будівель та руйнувань. Однак, повертається до господарського обігу не більше 10% від накопиченого.
Цю інформацію озвучив аналітик Дмитро Синько під час презентації Зеленої книги «Управління відходами будівництва і знесення в Україні», передає Укрінформ.
«За нашими оцінками, обсяг відходів будівництва та знесення в Україні у 2024 році мав би становити від 42 до 56 мільйонів тонн, з яких 15 мільйонів тонн – мінеральні. Наразі в обіг повертається лише близько 10% мінеральних відходів від знесення, тоді як у країнах ЄС цей показник сягає в середньому 91%. Частка відходів будівництва та знесення (ВБЗ) у загальній масі відходів становить 0,25% порівняно з 41% у Європі», – зазначив Синько.
Водночас офіційна статистика свідчить про значно менші цифри. Експерт навів приклад розбіжностей у даних за довоєнний період: Держстат за 2021 рік зафіксував лише 3,7 мільйона тонн відходів від знесень, тоді як оцінка Світового банку за той самий період становила 37,5 мільйона тонн.
Така різниця, на думку аналітиків, підкреслює головну проблему галузі – відсутність точного обліку та прозорості даних. Без цього інвестори неохоче вкладають кошти в інфраструктуру для переробки.
«Для будівництва переробних заводів інвесторам потрібні чіткі регіональні дані щодо утворення відходів по областях та громадах для планування логістики. Ніхто не буде створювати потужності «наосліп»», – зауважив Синько.
Крім того, автори Зеленої книги виявляють низку системних недоліків у регулюванні галузі: відсутність ефективного механізму сортування матеріалів під час демонтажу, відсутність зв’язку між дозволом на будівництво чи демонтаж та конкретними зобов’язаннями щодо переробки відходів, низькі ставки екологічного податку на захоронення, брак національних критеріїв для припинення статусу відходів та технічних стандартів для вторинних матеріалів, а також відсутність інтеграції цифрових «ЕкоСистеми» та ЄДЕССБ.
Голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк погодилася з низкою зазначених проблем.
«Сьогодні в Україні дозвіл на будівництво чи демонтаж видається без жодних зобов’язань щодо поводження з відходами. Профільний закон не передбачає ані попереднього аудиту перед знесенням, ані плану поводження з відходами на будівельному майданчику. Нині управління будівельними відходами помилково сприймається виключно як екологічна проблема. Проте без врахування будівельного аспекту жодна реформа управління відходами не запрацює на 100%», – наголосила вона.
Для запуску циркулярної економіки у процесі відбудови Україні необхідно впровадити комплекс заходів. По-перше, слід запровадити обов’язковий вибірковий демонтаж та роздільний збір за фракціями (зокрема, бетону та цегли).
Військові та будівельні відходи в Україні можуть стати додатковим джерелом енергії – турецький експерт
Учасники обговорення також вважають за необхідне підвищити ставки екологічного податку на захоронення та заборонити захоронення тих видів ВБЗ, які підлягають переробці.
Крім того, пропонується затвердити національні критерії щодо припинення статусу відходів та державні стандарти (ДСТУ) для використання вторинної сировини, а також встановити обов’язкові цільові показники мінімального вмісту перероблених матеріалів при будівництві нових об’єктів.
Як повідомлялося раніше, від початку повномасштабного вторгнення Росії Програма розвитку ООН (ПРООН) надала Україні підтримку в очищенні 1 мільйона тонн завалів, утворених внаслідок руйнувань.
Фото: ШІ