class=”ArticleImagestyles__ImageWrapper-sc-lvd8v9-0 cWMVnY”>
PAC-3 до Patriot, джерело фото: Міністерство оборони США8липня 2026 року під час саміту НАТО, у рамках зустрічі Президента України Володимира Зеленського та Президента США Дональда Трампа, останній підтвердив: Сполучені Штати готові передати технології та надати дозвіл на виробництво ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем протиповітряної оборони Patriot.Це не затягнулося у часі, і вже за тиждень,15 липня, стало відомо, що процес надання ліцензій розпочато. Важливо одразу внести ясність: мова поки що не йде про виготовлення цілих комплексів (батарей) Patriot.Ініціативу підтримала американська оборонна компанія Lockheed Martin, яка наразі є значним виробником цих ракет-перехоплювачів.Finance.ua досліджував, як часто ці ракети успішно справляються із завданнями перехоплення цілей, яка вартість однієї ракети та скільки часу потребує її виготовлення?
Виробництво
Нашадержава отримала не тільки юридичний дозвіл на таке виробництво, але й пакет критично важливих технічних документів. Це, перш за все, схеми технологічних процесів та база сертифікованих постачальників різноманітних компонентів. Крім того, українські інженери матимуть змогу долучитися до навчальних програм для опанування теоретичних та практичних знань.Володимир Зеленський висловив упевненість, що Україна досягне повної технічної спроможності для виробництва ракет-перехоплювачів до кінця 2026 року.Однак, є суттєвий нюанс: з огляду на постійні обстріли та високі вимоги до безпеки технологій, американські та європейські фахівці рекомендують на початковому етапі здійснювати збирання ракет в одній з країн ЄС. Це не означає, що українські спеціалісти не будуть активно залучені до цього процесу.Процес виробництва ракети-перехоплювача тривалий, понад два роки. Цікаво, що цей термін неможливо скоротити, навіть за умови значних додаткових фінансових вкладень.Фахівці пояснюють такі часові рамки необхідністю тривалих фізико-хімічних процесів для виробництва. Наприклад, процес застигання ракетного пального. Важливим також є контроль якості, який є складним та багатоетапним.
Виробництво PAC-3 відбуватиметься в одній із європейських країн, джерело фото: Міністерство оборони СШАОднак, це ще не кінець: розгортання нових виробничих ліній, сертифікація обладнання та повний цикл підготовки інженерів, якими б талановитими вони не були, займає від 3 до 5 років.Проте є й гарна новина — заявлений нашим президентом термін запуску виробництва є цілком реалістичним, оскільки фінальне складання ракет розпочнеться на вже сертифікованих підприємствах у Європі.Можна також навести цікаву думку Сергія Безкрестнова («Флеш»), військового експерта та радника міністра оборони України, який закликає не слухати песимістів і наголошує, що виробництво цих ракет цілком можливе не в такому далекому майбутньому саме в нашій країні.На його думку, оскільки нам передається вся документація, головним викликом буде не рівень кваліфікації українських фахівців, а швидкість роботи субпідрядників.
Собівартість та ринкова вартість
Зрозуміло, що кінцева вартість таких ракет-перехоплювачів для армії та флоту США є нижчою, ніж експортна ціна для іноземних держав, і вона становить 3,8–4 мільйони доларів за одиницю.Однак, чиста собівартість (без націнки) коливається від 2,5 до 3 мільйонів доларів. Для інших країн ракети зазвичай продаються за ціною 5–6 мільйонів доларів.Навіть для коаліції європейських країн НАТО (наприклад, Нідерланди, Іспанія, Румунія — ред.) на контракт із закупівлі 1 тисячі ракет локального збирання було витрачено 5,5 мільярда доларів.Ціна однієї одиниці модифікації GEM-T (PAC-2 — це технологічно простіша ракета, ніж PAC-3 — ред.) становила 5,5 мільйона доларів.У цьому контексті варто додати, що безпосередньо перед угодою між Україною та США, 21 червня 2026 року, Володимир Зеленський повідомив про підписання іншого контракту з Німеччиною. Йдеться про угоду нашої країни з ФРН про придбання за повного фінансування коштом німецької сторони 600 подібних ракет для ППО на суму 3,7 мільярда доларів. Тобто ціна одиниці становитиме 6–7 мільйонів доларів.
Чомутак дорого і чи це доцільно?
Основний компонент ракети — це унікальні мікрорадари міліметрового діапазону та процесори обробки даних. Вони складають до 40–50% від загальної вартості.Щодо двигуна: він твердопаливний і виготовлений за надскладною технологією заливки та полімеризації пального. Ситуація з витратами на пальне ускладнюється ще й тим, що на ринку існує доволі відчутний дефіцит спеціальної хімії для оборонної галузі. Це, звісно, збільшує собівартість такої ракети-перехоплювача.Проте, як кажуть, гра варта свічок. Це оцінює навіть український бізнес, який, як і пересічні громадяни, потерпає від прямих влучань ракет та шахедів у виробничі потужності, логістику, склади тощо.
Ціна однієї ракети PAC-3 становить до 6 млн доларів«Зпогляду на фінансову доцільність,витрати на ППО безпосередньо захистятькапітальні інвестиції бізнесу всерединікраїни. Ця технологія наразі є однієюз найбільш ефективних у знищеннібалістичних ракет, оскільки цільзнищується завдяки кінетичній енергіїпрямого зіткнення, а не за допомогою осколковоїбойової частини. Захист інфраструктури,заводів та логістичних вузлів відбалістичних загроз зберігає мільярдидоларів матеріальних активів українськихпідприємств, а також дозволяє уникнутизбитків від пошкоджень», — зазначаєу коментарі для Finance.ua ВалеріяПрокопчук, заступниця голови правлінняГO «Асоціація представників малого тасереднього бізнесу міста Києва».Наїї думку, економічні збитки від влучанняоднієї російської ракети у такі об’єкти,не кажучи вже про житлові масиви,можуть сягати сотень мільйонів доларів.
Ефективністьзбиття
Ракети-перехоплювачі(особливо модифікації PAC-3) стали «першоюлінією» для збиття в Україні аеробалістичнихракет Х-47М2 «Кинджал». Наприклад,за перший рік використання таких ракет-перехоплювачівбуло збито 26 «Кинджалів».Однак,загальна частка збиття балістичних тааеробалістичних цілей становить лише65%. Чим пояснюються такі коливання?По-перше,Росія регулярно проводить масованіобстріли балістикою, маючи на метіповністю виснажити українські запаситаких ракет.По-друге,наш ворог постійно вдосконалює своїбалістичні ракети. Так, до них, наприклад,додаються певні засоби протидії(пастки) та можливості змінюватитраєкторію на фінальній стадії польоту.По-третє,доктрина застосування таких ракет-перехоплювачівпередбачає запуск двох протиракетдля гарантованого знищення. Але трапляютьсявипадки, коли українські ППО справляютьсялише однією ракетою.Дивовижнітехнологічні рішення американськихракет також відіграють свою роль. Такаракета-перехоплювач знищує ворожуціль прямим зіткненням. До того ж,завдяки технології hit-to-kill(прямого влучання — ред.) вона повністюруйнує боєголовку ще в повітрі, тобтовона не падає на землю і не вибухає там,спричиняючи колосальні руйнування тажертви.Ракета-перехоплювачмає високоточний радар, який її супроводжує,а на фінальній стадії самостійновиявляє ціль, враховуючи засоби протидіїворога та РЕБ, і наводиться вжеавтоматично.
Якітехнологічні процеси планують перенестив Україну
Засловами виконавчого директора Українськоїради зброярів Ігоря Федірка, на початковомуетапі українські інженери пройдутьповний цикл навчання та сертифікації.Потім (це все планується ще 2026 року —ред.) розпочнеться виготовлення пусковихсклянок-контейнерів. Саме в них і транспортуютьсята зберігаються ракети-перехоплювачі.Нанаступному етапі (2027–2029 роки —ред.) українські фахівці займутьсяштампуванням, литтям та обробкоюметалевих компонентів фюзеляжу ракети,а також її рулів та хвостової частини.Також стане можливим виготовленнявнутрішньої електропроводки.
Виробництво PAC-3, джерело фото: Lockheed MartinУ2030–2033 роках США планують передатитехнологію змішування та заливкитвердопаливних компонентів, а такожвиготовлення носового обтічника змасою мікродвигунів.Втім,Сполучені Штати самостійно вироблятимутьактивну радіолокаційну головкусамонаведення і постачатимуть її Україніу готовому вигляді. Варто зазначити,що Америка не надає ці технологіїостаточно навіть країнам-партнерампо НАТО. Усі відомості тримаютьсяпід суворою таємницею.
Критика,проблеми та альтернативи
Технологіювиготовлення американських ракет-перехоплювачівPAC-3 вважають вершиною ракетобудування,аналогів якій немає у світі. Тому недивно, що американські експерти застерігають:РФ, яка має розгалужену систему шпигунствау будь-якій країні та навіть на секретнихпідприємствах з їхнього виробництва,може спробувати викрасти всі таємниціта розробити власні аналоги. Це,як свідчить історія Росії та СРСР,траплялося доволі часто.Більшетого, Росія може передати ці технологіїсвоїм союзникам, наприклад, Китаю чиІрану.Українськіексперти, зокрема аналітики з Українськоїради зброярів, також закликають суспільстводо тверезої оцінки всіх «за» та«проти». Так, на їхню думку, те, що миматимемо відповідні ліцензії чи креслення,автоматично не означає, що ми легконалагодимо виробництво верстатів чивійськової хімії.Дляцього необхідні не лише величезніфінансові ресурси, а й значна кількістьфахівців та обсяги виконаних робіт.Створеннятаємних підземних підприємств, розташованиху віддалених регіонах країни, наприклад,у тих самих Карпатах, вимагатименадмірних фінансових вкладень та надзвичайноскладних робіт.Водночас частина західних експертіввисловлює занепокоєння щодо потенційнихкорупційних ризиків під час реалізаціїтаких масштабних оборонно-промисловихпроєктів, наголошуючи на необхідностіпрозорого контролю за їх виконанням.Тому, за наполяганням американськоїсторони (виробники Lockheed Martin таRaytheon — ред.), планується встановленнята проведення власних систем аудитуна кожному етапі збирання. Це булопогоджено з українською стороною.
Олег ГромовЖурналістЗа матеріалами: Finance.ua# Patriot# США# ТехнологіїМісце для вашої реклами