Новий тиждень економічних контрастів: від ризиків для експорту та ринку пального до сигналів від МВФ
КЛЮЧОВА «ВАЛЮТНА» СФЕРА ЗНОВУ ПІД НАТИСКОМ ВОРОГА
Український аграрний експорт знову опинився під тиском через нападки на портову інфраструктуру та цивільні судна. Цього разу питання не в обсягах врожаю, а в логістиці. Російські удари по портових об’єктах і суднах створюють додаткові небезпеки для стабільної роботи морського коридору, через який Україна постачає продукцію на світові ринки.
Лише за останні тижні поточного року ворог здійснив майже 30 нападів на порти та близько двадцяти – на іноземні цивільні судна. Загалом від початку повномасштабного вторгнення постраждало понад тисячу об’єктів портової інфраструктури та більше ніж 220 суден. Значна частина з них – суховантажі, що використовуються для перевезення українського зерна.
Після останніх нападів частина судновласників тимчасово припинила заходи до українських портів через безпекові ризики. Водночас у державі наголошують: Україна не вводила жодних обмежень, а робота над відновленням регулярного судноплавства триває.
Як зазначив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, рішення про «паузу» ухвалили саме судновласники.
«Ще вчора (21 липня, – ред.) до портів заходили чотири-п’ять суден. Станом на сьогодні (22 липня, – ред.) захід суден призупинився. Ми як держава зі свого боку нічого не обмежували, це рішення судновласників», – сказав Висоцький.
За його словами, стабільна робота морського коридору є питанням національної безпеки, тому уряд опрацьовує рішення для відновлення судноплавства. Утім, говорити про зупинку експорту поки що зарано. Ситуація залишається динамічною, а короткострокова пауза не повинна критично вплинути на аграрні постачання.
Український морський коридор продовжує функціонувати. За час його роботи через українські порти вже перевезено понад 200 млн тонн вантажів, з них більше ніж 120 млн тонн – аграрна продукція.
У січні–червні 2026 року загальний обсяг експорту основних зернових, олійних культур і продуктів їх переробки становив приблизно 27,3 млн тонн. Із цього обсягу 24,6 млн тонн, або 88,4%, експортовано морським транспортом. Якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року, то у 2026-му за шість місяців відвантаження збільшилися на 14,2%, а через морські порти – на 13%.
Однак уряд готується і до можливих складніших сценаріїв. Якщо через безпекові ризики виникатимуть довші затримки з вивезенням продукції, додатковим викликом стане зберігання нового врожаю.
Очікується, що цьогорічний урожай зернових та олійних культур в Україні буде на рівні 80 млн тонн, з яких 45 млн тонн потребують експорту. Водночас є значні обсяги залишків з попереднього сезону, зокрема за балансом 2025/2026 маркетингового року сукупний обсяг залишків пшениці, кукурудзи та ячменю оцінюється в майже 10,2 млн тонн, що у 2,5 раза перевищує показники попереднього МР.
«Ми розуміємо, що через такі затримки може виникнути додаткова потреба у зберіганні. Тому будемо завчасно готуватися: частину рішень реалізовуватимемо через власні закупівлі, частину – через звернення до партнерів. У нас уже є досвід використання зернових рукавів, який допомагав у попередні періоди. Потенційно може йтися про потребу в додаткових потужностях на рівні 10–12 млн тонн», – підсумував Висоцький.
Навіть в умовах нових нападів система експорту не зупиняється: головне завдання тепер – забезпечити безперебійну логістику та підготувати додаткові резерви.
ПАЛЬНЕ ДОРОЖЧАЄ: ЧОМУ ЦІНИ ЗРОСТАЮТЬ І ЧОГО ЧЕКАТИ
Український ринок пального готується до нового етапу зростання цін. Ще на початку липня експерти зазначали, що між подорожчанням закупівельної вартості пального та цінами на АЗС була певна затримка. Однак за кілька тижнів ситуація змінилася – оператори почали поступово переглядати ціни в бік збільшення.
Головна причина – залежність України від імпортного пального. Коли дорожчає ресурс на зовнішніх ринках, це одразу впливає на український ринок: змінюється закупівельна ціна, а також зростають витрати на логістику та доставлення.
За словами директора консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна, на ринку виникла ситуація, коли оптові ціни стали вищими за роздрібні. Частина мереж ще могла продавати пальне за старими цінами завдяки запасам, які були придбані раніше.
«Насправді це лише початок зростання цін. Наприкінці позаминулого тижня ми побачили ситуацію, коли оптові ціни були вищими за роздрібні. Довго так тривати не може, тому було очевидно, що ціна зростатиме», – пояснив Куюн у коментарі для Укрінформу.
Експерт зазначив, що тепер на ринок уже заходить пальне за новими, вищими закупівельними цінами. За його словами, саме ці нові партії поступово формують майбутню вартість на АЗС.
«Розрахунок поки що такий: дизель – 86 грн/л, бензин – 83 грн/л. Це та ціна, яка вже сформована у вигляді нових закупівель. Це пальне за такою вартістю вже їде на колонки. Воно було раніше законтрактоване, і поки їхало, ми продавали старі запаси дешевшого пального. А тепер пальне наближається до колонок – і ціна зростає», – пояснив Куюн.
Окремий чинник – ситуація на світовому ринку нафти. Українські ціни значною мірою залежать від глобальних коливань, адже країна імпортує майже весь необхідний обсяг пального. За словами Куюна, лише за останній період ціна на нафту суттєво зросла.
«Сьогодні (21 липня, – ред.) ціна – 90 доларів за барель, у червні була 70 доларів. Тобто майже на 25% уже є зростання. На жаль, новини з Близького Сходу погані: там нова ескалація, і поки що просвіту немає», – зазначив експерт.
За оцінкою експертів, найближчі місяці можуть залишатися періодом підвищеної нестабільності для ринку пального. Водночас говорити про повторення ситуації з дефіцитом пального наразі немає підстав. Ринок забезпечений, а головний ризик для споживачів – саме подальше зростання вартості, а не нестача ресурсу.
НОВИЙ ТРАНШ ВІД МВФ
Україна отримала черговий транш від Міжнародного валютного фонду – майже 690 млн доларів США. Рішення ухвалила Рада директорів МВФ після завершення першого перегляду програми розширеного фінансування EFF. Після цього переказу загальний обсяг коштів, які Україна отримала в межах цієї програми, зріс приблизно до 2,2 млрд дол.
Фото: АА
Програму було затверджено Радою виконавчих директорів МВФ 26 лютого 2026 року. Загальний обсяг нової програми EFF становить 8,1 млрд доларів США на 2026–2029 роки. Вона враховує оновлені макроекономічні та безпекові умови, у яких перебуває держава, а також збереження значних поточних і середньострокових фіскальних потреб України.
«Загалом за час повномасштабної війни до держбюджету надійшло 15,6 млрд доларів США фінансової допомоги від Фонду. Ми продовжуємо активно працювати над впровадженням спільно визначених реформ для забезпечення макроекономічної стабільності, зміцнення державного управління, підтримки зусиль з відновлення та, зрештою, європейської інтеграції України», – зазначив міністр фінансів України Сергій Марченко.
Кошти МВФ надходять не автоматично. Перед кожним наступним етапом Фонд проводить перегляд програми та оцінює, наскільки Україна виконує погоджені показники.
За підсумками першого перегляду МВФ зазначив, що виконання програми Україною було загалом задовільним. Зокрема, країна виконала кількісні показники ефективності та індикативні цілі, водночас частина структурних реформ продовжує реалізовуватися.
Серед напрямів, які перебувають у фокусі програми, – управління державними фінансами, податкова та митна політика, посилення антикорупційних механізмів, реформа державного сектору та поліпшення економічного управління.
Отримані кошти будуть спрямовані до державного бюджету та допоможуть підтримувати фінансову стабільність країни в умовах повномасштабної війни.
Для України рішення МВФ має значення не тільки через сам обсяг фінансування. Продовження програми є також сигналом для інших міжнародних партнерів, що українська економіка залишається керованою, а домовленості щодо реформ виконуються. Попереду – наступні перегляди програми, від яких залежатиме подальше фінансування.
Підготувала Галина Тибінь
Перше фото: Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України