НБУ посилив нагляд за клієнтами банків
Національний банк 22 липня надіслав до банківських установ нові рекомендації щодо фінансового моніторингу. Відтепер посиленим перевіркам можуть підлягати тисячі суб’єктів господарювання та компаній. Фахівець з права раніше роз’яснила механізми функціонування фінмоніторингу та причини, через які банки можуть блокувати рахунки українців. Регулятор встановив, що деякі компанії-резиденти здійснюють операції, що мають ознаки так званих “скруток”, і вимагає від банків більш ретельного відбору клієнтів. Перелік підозрілих ознак розширено до 12 пунктів, і формально під них потрапляє значна частина представників малого бізнесу.
Про нові вимоги йдеться у листі Нацбанку №25-0010/65703, на який посилається видання Delo.ua. Згідно з інформацією видання, Національний банк під час здійснення контролю за діяльністю банків виявив, що компанії-резиденти проводять фінансові операції, які дають підстави вважати, що їхні учасники застосовують схему “скруток”, і надав банкам рекомендації щодо виявлення ознак фіктивності та зменшення ризиків протиправного використання банківських послуг.
Регулятор доповнив перелік характеристик так званих “компаній-оболонок”. Банкам рекомендується звертати увагу на такі критерії, що викликають підозру:
- Незначна чисельність персоналу без чітко визначених критеріїв “незначності”.
- Обмежений розмір статутного капіталу.
- Єдиний склад керівництва та засновників, що є поширеним явищем у малому бізнесі.
- Розбіжності у відомостях про кінцевого бенефіціарного власника.
- Керівники, які є надто молодими або літніми, без уточнення вікових меж.
- Часта зміна керівництва, власників, юридичної адреси чи найменування компанії без очевидної економічної причини.
- Відсутність виробничих потужностей, складських приміщень, транспортних засобів чи інших активів, необхідних для заявленої діяльності.
- Використання однакових IP-адрес, номерів телефонів, електронної пошти або спільних бухгалтерів з іншими компаніями без відповідних пояснень.
- Взаємодія з великою кількістю новостворених компаній-контрагентів.
- Незначні задекларовані доходи, незважаючи на багатомільйонні обороти на рахунках.
- Відкриті кримінальні провадження щодо компанії або її власника у сфері господарської діяльності.
- Наявність контрагентів-нерезидентів, які виступають виключно як посередники, а не як виробники продукції.
Видання зазначає, що теоретично, за такими широкими та нечіткими критеріями, під додаткові банківські перевірки можуть потрапити численні фізичні особи-підприємці та юридичні особи.
Банки перевірятимуть імпортерів щодо фіктивних операцій
Окрему увагу Національний банк приділив контролю за діяльністю імпортерів. За інформацією Delo.ua, НБУ у своєму документі чітко покладає на банки виконання податкової функції з протидії мінімізації оподаткування та “скруткам”, а також вимагає виявляти бізнесменів, залучених до фіктивних імпортних операцій, які сприяють виведенню капіталу з України.
Регулятор навів конкретні приклади підозрілої діяльності імпортерів:
- Перерахування багатомільйонних сум новоствореними імпортерами нерезидентам за вже поставлену продукцію без попередніх авансових платежів.
- Відсутність документів, що підтверджують транспортування, зберігання та фактичний рух товарів.
- Незначні або відсутні типові платежі на рахунках імпортерів – за оренду, комунальні послуги, податки чи заробітну плату.
- Надходження коштів за продукцію, яка не відповідає заявленому виду діяльності імпортера.
- Невідповідність змісту прибуткових та видаткових операцій за рахунками імпортерів або їхніх контрагентів.
Такі рекомендації по суті означають, що банки посилять моніторинг операцій своїх клієнтів і частіше запитуватимуть додаткову документацію або пояснення щодо джерел походження коштів та характеру угод.
Що слід знати про фінансовий моніторинг у банках
Раніше видання “Інформатор” повідомляло, що фінансовий моніторинг у банках України суттєво відрізняється від практики, що застосовується в Європі. В Україні цей процес часто перетворюється на тривалі перевірки з активною взаємодією між клієнтом та банком, тоді як у ЄС акценти в підході є іншими.
Також ми писали, що коли банк надсилає запит щодо фінансового моніторингу, отримати його можуть як суб’єкти господарювання та ФОП, так і звичайні фізичні особи. Адвокат тоді надав конкретні поради щодо правильного реагування на запити банку з метою уникнення блокування рахунку.