Шахраї отримали кредит за допомогою SMS-коду – суд стягнув борг
Пустомитівський районний суд Львівської області зобов’язав мешканку сплатити акціонерному товариству комерційний банк “ПриватБанк” понад 93 тисячі гривень за позикою, яку насправді оформили телефонні аферисти. Жінка стверджувала, що стала жертвою шахрайського дзвінка, проте суд встановив: вона сама передала зловмисникам одноразовий SMS-код, а це знімає відповідальність з банку. Рішення ухвалено 2 липня 2026 року. Зустрічний позов жінки про визнання кредитного договору недійсним залишився без задоволення.
Згідно з документами справи, які оприлюднив Єдиний державний реєстр судових рішень, 17 січня 2024 року жінці зателефонувала невідома особа, яка представилась працівницею ПрАТ “Київстар”. Невідома пояснила, що після масштабної хакерської атаки на оператора 12 грудня 2023 року необхідно “захистити” номер телефону та здійснити реєстрацію у системі “Мій Київстар”. Під час спілкування жінка повідомила одноразовий SMS-код та кодове слово “1947”. Цього виявилось достатньо, щоб зловмисники авторизувалися у додатку “Приват24”, відкрили кредитну картку та тричі зняли кошти – загалом на суму 71 725 грн:
- о 16:29 – 25 255 грн;
- о 16:31 – 25 255 грн;
- о 16:33 – 21 215 грн.
Жінка ввечері того ж дня зрозуміла, що стала жертвою обману, і заблокувала картки Аваль Банку та Кредобанку. Картку АТ КБ “ПриватБанк” вона не змогла заблокувати негайно через неможливість додзвонитися на гарячу лінію – блокування відбулося лише наступного ранку. 18 січня 2024 року жінка звернулась до відділення АТ КБ “ПриватБанк”, де підтвердили факт відкриття кредитної картки та зняття коштів без її згоди. Того ж дня вона подала заяву до правоохоронних органів – відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 4 ст. 190 КК України, жінку визнано потерпілою.
Представниця банку наполягала: кредитний договір укладено законно, оскільки 30 жовтня 2023 року жінка особисто підписала в АТ КБ “ПриватБанк” анкету належної перевірки клієнта, якою погодилась на використання OTP-пароля як простого електронного підпису. Заява про приєднання до умов надання банківських послуг від 17 січня 2024 року також підписана шляхом введення такого пароля, що надійшов на фінансовий номер телефону клієнтки. Представник відповідачки заперечував позов: банк не забезпечив належну ідентифікацію, а жінка ніколи не користувалась кредитними коштами і не виявляла на це наміру.
Суд встановив: жінка розголосила конфіденційні дані
Суд дослідив матеріали кримінального провадження, витребувані у поліції, а також відповідь ПрАТ “Київстар”, яка надійшла 11 травня 2026 року. Оператор повідомив: телефонний номер, з якого здійснювався шахрайський дзвінок, обслуговувався анонімно і жодним абонентом зареєстрований не був; перевипуску SIM-картки фінансового номера жінки 17 січня 2024 року не зафіксовано. Отже, доступ до додатку “Приват24” був отриманий виключно завдяки переданому жінкою коду.
Суд послався на норми Закону України “Про платіжні послуги”: до моменту повідомлення банку про втрату платіжного інструменту чи індивідуальної облікової інформації ризик збитків покладається на платника. Оскільки жінка зверталась до банку вже після завершення транзакцій і настання дати валютування, строки для відкликання переказів були пропущені. Суд також застосував правову позицію Верховного Суду у постанові від 8 квітня 2026 року у справі № 705/1938/25: кредитний договір, укладений з використанням OTP-пароля, є дійсним, а посилання на шахрайські дії сторонніх осіб не спростовує факту підписання.
Підсумовуючи, суд констатував:
- жінка порушила обов’язок нерозголошення конфіденційної інформації за рахунком;
- банк не несе відповідальності за операції, вчинені з використанням правильного OTP-паролю, про які його повідомили після їх здійснення;
- підстав для визнання кредитного договору недійсним немає;
- заборгованість – 74 235 грн тіла кредиту та 19 423 грн прострочених відсотків – підлягає стягненню в повному обсязі.
Крім боргу, суд стягнув з жінки на користь АТ КБ “ПриватБанк” судовий збір у розмірі 2 422 грн. На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 днів до Львівського апеляційного суду.
Карта ПриватБанку, фото: Інформатор
Схожі справи завершились так само – банки перемогли
Подібна ситуація розглядалась у справі, де жінка оформила кредит у ПриватБанку на 122 700 гривень, підписавши договір і паспорт кредиту за допомогою OTP-пароля. Вона стверджувала, що кредит брала для погашення попередньої заборгованості, яка виникла через шахраїв, і за тим фактом тривало кримінальне провадження. Суд задовольнив позов АТ КБ “ПриватБанк”. Таким чином, судова практика у справах про кредити, оформлені через передачу OTP-коду шахраям, залишається стабільною не на користь позичальників.
Шахраї постійно вигадують нові схеми виманювання грошей, де людина сама допомагає злодіям, часто навіть не розуміючи, як саме втратила кошти. Злочинці можуть отримати доступ до будь-якого рахунку, коли матимуть доступ до фінансового номера телефону жертви. На які банки українці найчастіше скаржаться через шахрайство – ПриватБанк стабільно очолює цей список, проте суди здебільшого стають на бік фінансових установ, якщо клієнт сам розкрив дані доступу.