Ощадбанк
Солом’янський районний суд Києва приписав Акціонерному товариству “Державний ощадний банк України” відшкодувати військовому пенсіонеру, ветерану бойових дій та інваліду II групи близько 46 тисяч гривень, викрадених шахраями з його карток за чотири хвилини. Несанкціоновані списання через додаток Ощад 24/7 стають дедалі частішим явищем, і судові органи все частіше стають на бік потерпілих клієнтів. Банківська установа стверджувала, що транзакції були виконані з технічної точки зору коректно, а відповідальність лежить на самому клієнті. Суд відхилив ці аргументи та зобов’язав фінансову установу виплатити борг, пеню та відшкодування моральної шкоди.
Картка Ощадбанку Фото: Інформатор
Рішення у справі №760/18545/24 суддя Застрожнікова К.С. винесла 3 липня 2026 року. Позивач – військовий пенсіонер, учасник бойових дій, інвалід II групи – одержував пенсію та монетизацію житлово-комунальних послуг на картки Ощадбанку. 4 травня 2024 року, з 09:40 до 09:44, зловмисники здійснили шість операцій і вивели на картку ПАТ “БАНК ВОСТОК” наступні суми:
- 15 000 грн + комісія 155 грн (09:40:49);
- 15 000 грн + комісія 155 грн (09:41:10);
- 9 000 грн + комісія 95 грн (09:41:38);
- 5 500 грн + комісія 60 грн (09:42:57);
- 480 грн + комісія 9,80 грн (09:44:12);
- 450 грн + комісія 9,50 грн (09:43:30).
Загальна сума завданих збитків, враховуючи комісії, становила 45 914,3 грн. Позивач вказав, що в цей час обидві його картки були при ньому, і він не передавав жодних пін-код, логінів чи паролів. Про зникнення коштів він дізнався випадково увечері того ж дня – жодних SMS від Ощадбанку щодо списання до нього не надходило. 6 травня 2024 року громадянин звернувся до Солом’янського УП ГУНП у м. Києві, відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство).
Акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” в особі адвоката Бершадської І.М. позов не визнало. Банк стверджував, що 27 квітня 2024 року мобільний застосунок “Ощад 24/7” (Flumo) було перевстановлено з коректним використанням реквізитів картки, пін-коду та одноразового коду, надісланого на фінансовий номер клієнта. Таким чином, на думку банку, всі операції пройшли належну авторизацію, і відповідальність за них несе сам клієнт.
Однак дані оператора ПрАТ “Київстар” спростували цю позицію. Виписка дзвінків та повідомлень на фінансовий номер позивача за період з 27 квітня по 6 травня 2024 року підтвердила: SMS-підтверджень на списання коштів 4 травня 2024 року до моменту крадіжки на телефон не надходило. Вхідний дзвінок з номера банку зафіксовано лише 27 квітня о 19:48 – в день перевстановлення застосунку. Суд також встановив особу отримувача коштів: ПАТ “БАНК ВОСТОК” підтвердив, що картка, на яку надійшли кошти, була емітована для власника рахунку – третьої особи у справі.
Що вирішив суд у справі проти Ощадбанку
Суд керувався правовою позицією Верховного Суду, згідно з якою сам факт технічно коректного введення реквізитів не доводить, що саме клієнт ініціював операцію. Банк зобов’язаний довести, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті або розголошенню пін-коду, логіна, пароля чи іншої конфіденційної інформації. Акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” таких доказів не надало – посилання на умови Договору комплексного банківського обслуговування суд розцінив як припущення без доказового підтвердження.
Суддя Застрожнікова К.С. також наголосила: у споживчих правовідносинах клієнт є “слабкою” стороною, і за відсутності доказів сумніви трактуються на його користь. У результаті суд задовольнив позов частково та стягнув з Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” на користь позивача:
- 45 914,3 грн – несанкціоновано списані кошти з урахуванням комісій;
- 2 982,56 грн – пеня з розрахунку 3% річних за період з 4 травня 2024 року по 3 липня 2026 року;
- 5 000 грн – відшкодування моральної шкоди (позивач накопичував кошти на ліки для доньки з алергією, і через крадіжку не зміг вчасно їх придбати).
Загалом з банку стягнуто 53 896,86 грн, а також судовий збір на користь держави у розмірі 1 211,20 грн. У задоволенні вимоги про визнання транзакцій протиправними суд відмовив, оскільки таке встановлення вини є прерогативою кримінального провадження. Банк отримав право висунути регресні вимоги до отримувача коштів – третьої особи у справі.
Шахрайство з картками Ощадбанку – тенденція у судах
15 квітня 2024 року невідомі особи шляхом шахрайських дій заволоділи доступом до застосунку “Ощад24” та переказали з карткових рахунків клієнтки на картку іншого банку кошти у розмірі 57 670 гривень (плюс комісія 473 гривні). Суд встановив, що клієнтка своїми діями чи бездіяльністю не сприяла втраті персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дозволяє ініціювати платіжні операції – списання відбулося не за її розпорядженням, і відповідальність за такі операції вона не несе.
В іншій справі 18 серпня 2024 року з карткового рахунку жінки треті особи протиправно здійснили перекази на 50 тисяч гривень, а з іншої картки – на 20 тисяч гривень на рахунки в ПАТ “Кредит Дніпро”. Ощадбанк вважав, що клієнтка своїми діями сприяла переказам з її карткових рахунків, тому відповідальність за списання коштів не може бути покладена на банк – і суд цього разу відмовив у позові, визнавши доведеною провину самої клієнтки.