Борг зі сплати податків та подорожі за кордон
Наявність заборгованості перед податковою службою не означає автоматичну перешкоду для виїзду за межі країни – між несплаченим податком та фактичним обмеженням існує три обов’язкові етапи. Перевірити свій статус допоможе персональний кабінет на офіційному сайті Державної податкової служби України, функціонал якого було впроваджено прикордонною службою в травні. Однак, розуміння процесу є більш важливим, ніж просте ознайомлення зі статусом.
Юридична компанія YANKIV детально проаналізувала, як насправді функціонує механізм обмеження виїзду для фізичних осіб-підприємців. Заборгованість із єдиного податку, військового збору, ЄСВ або навіть штраф від податкового органу – самі по собі не ініціюють жодних обмежень. Прикордонники виявлять заборону в базі даних лише після проходження всіх трьох обов’язкових етапів.
Три кроки до запровадження заборони на виїзд
Крок 1. Передача справи до виконавчої служби. Насамперед, податковий орган має передати виконавчий документ щодо стягнення заборгованості до виконавчої служби. Доки цей процес не завершено, жодних заборон не існує, навіть якщо борг накопичувався місяцями. Запис в електронному кабінеті платника податків ще не має жодного значення.
Крок 2. Звернення виконавця до суду. Якщо боржник систематично ігнорує сповіщення від виконавчої служби, виконавець може – проте не зобов’язаний – звернутися до судових органів. У своєму зверненні він повинен обґрунтувати, що виїзд за межі країни суттєво вплине на можливість погашення боргу. На практиці, виконавча служба значно частіше застосовує арешт на майно та банківські рахунки, ніж вдається до цього шляху, оскільки він є більш трудомістким.
Крок 3. Рішення суду та внесення до реєстру. Лише після отримання судового рішення про тимчасове обмеження права на виїзд, ця інформація вноситься до реєстру прикордонної служби. Відтак, саме тоді прикордонники бачать наявність обмежень у системі даних.
Коли ризик стає більш значущим
Окремий та значно серйозніший механізм стосується керівників юридичних осіб за наявності великих корпоративних боргів. Тут застосовується стаття 87 Податкового кодексу України, яка надає податковій службі – а не виконавчій – право звертатися до суду безпосередньо з клопотанням про обмеження виїзду. Ризики для директорів та засновників є істотно вищими, ніж для пересічних ФОПів.
Ключовий практичний висновок полягає в наступному: без відповідного рішення суду будь-які обмеження на виїзд не встановлюються – незалежно від розміру заборгованості. Проте, відкладати погашення боргу не рекомендується, адже кожен із цих трьох етапів може відбутися без додаткового інформування боржника.
Що ще варто знати про виїзд за кордон
Питання перетину кордону залишається актуальним у кількох аспектах. Уряд у травні скасував заборону на виїзд для жінок, які обіймають державні посади – до цього їхня можливість виїзду була обмежена поряд з іншими категоріями громадян. Такі рішення свідчать про те, що обмеження на перетин кордону можуть стосуватися різних груп населення з різних підстав.
Незабаром після цього уряд зробив наступний крок і зняв обмеження для всіх українських жінок, незалежно від їхньої посади чи статусу. Ця постанова демонструє, що законодавство, яке регулює виїзд за кордон, продовжує еволюціонувати, тому підприємцям важливо слідкувати за актуальним станом обмежень – та розуміти, які підстави для заборони є реальними, а які залишаються лише необґрунтованими побоюваннями.