ПриватБанк
Харківський районний суд міста Києва задовольнив вимоги клієнтки ПриватБанку, яка більше року не могла отримати інформацію щодо стану своїх рахунків та ОВДП на майже 4 мільйони гривень після раптового припинення співпраці банком. Подібні конфлікти між ПриватБанком та клієнтами щодо блокування рахунків та розірвання договірних відносин регулярно розглядаються українськими судовими інстанціями. Рішення у цій справі було винесено 15 червня 2026 року.
ОВДП
21 березня 2024 року, одразу після придбання клієнткою нового пакету облігацій внутрішньої державної позики, банк повідомив про розірвання ділових стосунків. Судом були встановлені обставини справи на основі матеріалів, що зберігаються у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Доступ до Приват24 був обмежений як у мобільному додатку, так і у веб-версії. Служба підтримки за номером 3700 через автовідповідач інформувала, що номер клієнтки “не обслуговується”. На той момент на карткових рахунках жінки перебували десятки тисяч гривень, а на рахунку цінних паперів значилися ОВДП номінальною вартістю майже 4 мільйони гривень з прибутковістю 15,84% річних та виплатою купонів раз на півроку.
Судом був визначений перелік рахунків, до яких банк відмовлявся надавати доступ:
- картка “Для виплат”;
- дві картки “Універсальна”;
- рахунок у цінних паперах (ОВДП).
У квітні 2024 року жінка звернулася до голови правління ПриватБанку із запитом на надання деталізованого списку всіх карткових рахунків, інформації про баланси та історії операцій за рахунками з 1 січня 2024 року. Банк отримав запит 11 квітня, проте у травні надав відповідь, що виписку можна отримати через гарячу лінію або онлайн-чат. Однак клієнтка не мала змоги скористатися ані номером 3700, ані чатом, оскільки її номер більше не обслуговувався.
У вересні 2024 року жінка повторно подала запит електронною поштою, використовуючи “Дія.Підпис”. У жовтні банк відповів, що спеціалісти головного офісу “проводять пошук інформації в архівних даних”. Водночас, у внутрішній системі банку, без відома клієнтки, з’явився документ з рекомендацією звернутися до відділення для переведення залишку коштів на інший рахунок. Однак, незважаючи на подальші звернення жінки з реквізитами для переказу, банк не виконав жодного з них. У лютому 2025 року вона особисто, у супроводі чоловіка та адвоката, відвідала відділення за адресою майдан Конституції, 21/2 у Харкові — але співробітники заявили про відсутність інформації щодо ситуації та неможливість доступу до даних про суми, належні до виплати.
Представник ПриватБанку в суді, Захаров М.І., зазначив, що банк не оспорює право позивачки на отримання коштів і пропонував надати реквізити для їх переказу. Однак, він не зміг надати жодних доказів, що підтверджують відповідь на звернення чи фактичне здійснення переказу коштів.
Рішення суду у справі
Суд визнав дії ПриватБанку, що полягали у ненаданні інформації про рахунки, порушенням прав споживача. Позовні вимоги були задоволені повністю. Згідно з рішенням, банк зобов’язаний вчинити такі дії:
- надати деталізований перелік усіх банківських карток та рахунків у національній та іноземній валюті, а також цінних паперів, відкритих на ім’я позивачки станом на 21 березня 2024 року;
- надати інформацію про залишки грошових коштів на кожному з рахунків на зазначену дату;
- надати виписку про рух коштів та цінних паперів за період з 1 січня 2024 року до дня фактичного надання інформації.
Суд керувався статтею 1074 Цивільного кодексу України, яка забороняє обмежувати права клієнта щодо розпорядження коштами на його рахунку, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством, зокрема, у зв’язку з фінансовим моніторингом. Проте, банк не надав доказів застосування таких підстав у цій конкретній справі. Суд також нагадав, що згідно з власними правилами ПриватБанку (пункт 1.1.3.1.9.4), банк зобов’язаний забезпечувати доступ до інформації про кожну операцію за рахунком клієнта через Приват24 у режимі 24/7 та безкоштовно.
З ПриватБанку на користь держави було стягнуто судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. Питання відшкодування витрат на юридичні послуги залишається відкритим — позивачка має право звернутися з окремою заявою про додаткове рішення. Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів.
Схожі справи мали різний результат
Подільський районний суд Києва у справі щодо закриття рахунків військовослужбовця визнав дії банку формальними та непропорційними. Суд зазначив, що банк не довів наявність критеріїв надмірно високого ризику та не надав відповідного обґрунтування, тому зобов’язав ПриватБанк відновити обслуговування. Це рішення підтверджує: суди аналізують не тільки формальне право банку на розірвання відносин, але й обґрунтованість конкретного рішення стосовно певного клієнта.
В іншій справі суд визнав неправомірними дії ПриватБанку щодо ненадання відповіді на запит клієнтки, навіть коли сам факт блокування рахунку мав законні підстави. Ігнорування письмових звернень власника рахунку суд розцінив як самостійне порушення прав споживача. Харківська справа підтверджує цей підхід: право клієнта на отримання виписки за власним рахунком не втрачається навіть після припинення договору банківського обслуговування.