“`html
Протягом багатьох років в українському суспільстві професійна освіта залишалася заручницею стереотипів, сприймаючись переважно як альтернатива для тих, хто не зміг вступити до вищого навчального закладу. Водночас, за даними Державної служби зайнятості, Україна вже нині відчуває значний дефіцит кваліфікованих робітників. Усвідомлюючи цю проблему, Міністерство освіти і науки України ініціювало масштабну реформу професійної освіти, яка ставить за мету орієнтацію на потреби бізнесу як головний індикатор ефективності змін.
Показовим прикладом такого підходу є діяльність компанії «Інтерпайп» у Дніпрі. Починаючи з 2019 року, компанія системно розвиває професійну освіту, формуючи сучасну освітню екосистему у партнерстві з місцевою владою. Ця екосистема охоплює всі етапи – від залучення уваги школярів до підготовки висококваліфікованих кадрів для виробництва. Нижче розглядається, як функціонує ця модель і які кроки необхідно зробити для перетворення професійно-технічної освіти на привабливий освітній шлях з реальними кар’єрними перспективами.
Ключові вектори реформи
Згідно з даними Міністерства освіти і науки, в Україні функціонує 598 закладів професійної освіти. Реформа системи розпочалася з модернізації їхньої матеріально-технічної бази. У рамках проєкту «100 майстерень» навчальні простори активно оснащуються сучасним обладнанням. У 2024 році уряд виділив 549 млн грн на модернізацію 88 майстерень, у 2025 році заплановано спрямувати 525 млн грн на оновлення 89 закладів, а до 2026 року – 1 млрд грн для обладнання ще 100 майстерень та лабораторій.
Наступним етапом стала трансформація на системному рівні. У вересні 2025 року набув чинності закон №4574-IX, який запровадив нову модель професійної освіти. Цей документ надає закладам більшу автономію у формуванні освітніх програм та управлінні, а студентам – можливість здобувати практичний досвід роботи вже під час навчання. Ключовим елементом реформи є інтеграція бізнесу в освітній процес, що посилює співпрацю між освітніми установами та роботодавцями.
Дмитро Завгородній,
заступник міністра освіти і науки
«Український бізнес наразі менш залучений до підготовки кваліфікованих кадрів порівняно з країнами ЄС. Тому одним із пріоритетних напрямів для нас є розвиток державно-приватного партнерства у сфері професійної та фахової передвищої освіти. Ми відходимо від моделі, де бізнес лише приймає випускника на роботу, до моделі, де роботодавець активно долучається до розвитку самого закладу освіти».
Маршрути майбутнього
Ще до прийняття нового закону в Україні вже існували успішні приклади співпраці між закладами професійної освіти, місцевою владою та бізнесом. Одним із таких прикладів є діяльність у Дніпрі, де «Інтерпайп» з 2019 року системно модернізує навчальні локації у школах, ліцеях, коледжах та вишах, а також адаптує освітні програми до потреб виробництва. Таким чином, компанія створює для молоді чітку освітню траєкторію – від первинного зацікавлення професією до працевлаштування.
Людмила Новак,
директорка з комунікацій «Інтерпайпу»
«Перший освітній маршрут починається з кабінетів праці, де у дитини формується початкова зацікавленість робітничою професією. Наступний етап – навчання у професійно-технічному закладі, де здобувається спеціальність. Завершальним кроком є робота на виробництві, де випускник стає оператором верстатів з ЧПК (числове програмне керування), електромонтером або токарем.
Другий маршрут передбачає зацікавлення фізикою та інформатикою, подальше опанування технічної спеціальності у вищому навчальному закладі та, врешті-решт, здобуття професії інженера-мехатроніка».
Наразі компанія вже обладнала сучасні кабінети праці у школах Дніпра, оснастила лабораторії мехатроніки ноутбуками, конструкторами, інтерактивними дошками та сучасними меблями. Крім того, створено лабораторію мехатроніки в «Дніпровській політехніці».
Завдяки ініціативам «Інтерпайпу» в Дніпрі функціонує 21 сучасна освітня локація, яка охоплює понад 13 000 дітей. Ці діти не тільки навчаються у сучасних кабінетах за оновленими програмами, а й беруть участь у різноманітних навчальних ініціативах. Зокрема, у 2026 році «Інтерпайп» започаткував програму для студентів професійних і фахових коледжів – Interpipe Prof Tech. Ця програма включає командні змагання з програмування та роботи з верстатами ЧПК, які передує навчальна підготовка та поглиблення професійних знань.
«Змагання поєднують навчання та практику з використанням сучасних симуляторів числового програмування, виготовленням власної металевої деталі, – пояснює Людмила Новак. – Головна мета цієї ініціативи – зацікавити молодь інженерними та робітничими професіями ще під час навчання та показати реальне виробниче середовище через практичне застосування знань».
Шлях у професію
Показовим є приклад модернізації професійного коледжу №2, де готують верстатників, токарів та електромонтерів. Між «Інтерпайпом» та міською владою було підписано меморандум про співпрацю. Відповідно до нього, міська влада профінансувала капітальний ремонт навчальних приміщень закладу, тоді як «Інтерпайп» взяв на себе оновлення матеріально-технічної бази та адаптацію навчальних програм.
Олександр Аджимян,
в.о. директора професійного коледжу
«Компанія встановила токарні, фрезерні, свердлильні та шліфувальні верстати в наших майстернях. Нині це сучасний навчальний простір із симуляторами програмування, які дозволяють студентам відпрацьовувати навички ще до роботи на реальному виробництві. У практичну частину навчання ми інтегрували виробництво саме тих деталей, які виготовляють на заводах «Інтерпайп».
Крім того, компанія повністю оновила лабораторію електромонтерів, обладнавши її сучасними інструментами, стендами та навчальними системами, необхідними для повноцінного практичного навчання».
Коли роботодавці долучаються до оснащення майстерень сучасним обладнанням, результати співпраці бізнесу та освіти стають значно ефективнішими, підкреслює заступник міністра освіти і науки. «Під час практичного навчання студенти працюють в умовах, максимально наближених до реального підприємства. Це забезпечує вищу якість підготовки та прискорене працевлаштування випускників. Для багатьох компаній це вже не питання соціальної відповідальності, а необхідність забезпечення власної кадрової стійкості», – додає він.
Студенти професійного коледжу №2 проходять практику на заводах «Інтерпайп» за різними спеціальностями, зазначає в.о. директора коледжу. Щороку коледж випускає близько 175 фахівців, а загалом тут навчається близько 600 студентів. Студент Данило Ващенко свідомо обрав спеціальність, зважаючи на перспективи та рівень заробітку. «Перед вступом я проаналізував сайти з вакансіями і помітив, що оператори верстатів ЧПК заробляють від 50 000 грн. Така перспектива мене привабила, і до того ж я усвідомив, наскільки важлива ця робота для країни», – пояснює він.
Синергія бізнесу та держави
Дніпровський кейс «Інтерпайпу» демонструє, що трансформація системи професійної освіти вже набирає обертів. Співпраця бізнесу, закладів освіти та місцевої влади поступово формує альтернативу традиційній моделі підготовки кадрів – більш практичну, гнучку та тісно пов’язану з реальними потребами виробництва.
«Щоб зменшити розрив між потребами роботодавців та кількістю фахівців, ми, по-перше, проводимо профорієнтаційні заходи, де студенти можуть спробувати себе в різних професіях. По-друге, ми розвиваємо короткострокові програми перепідготовки для дорослих, – говорить Дмитро Завгородній. – Крім того, ми посилюємо залучення бізнесу до процесу підготовки фахівців».
У свою чергу, компанія «Інтерпайп» готова ділитися своїм досвідом з іншими бізнесами. «Ми готові ділитися знаннями та напрацюваннями з тими компаніями, хто, як і ми, прагне розвивати професійну освіту в Україні, – зазначає Людмила Новак. – Якщо такі ініціативи стануть системною практикою на державному рівні, українська професійна освіта зможе вийти на якісно новий рівень, який відповідатиме запитам сучасної економіки та ринку праці».
“`