Жінка втратила понад 70 тисяч гривень після переходу за вигаданим посиланням про державну допомогу
Жінка прагне повернути 70 735 гривень, які були викрадені зловмисниками через фальшивий чат-бот у Telegram. Історія розпочалася з отримання повідомлення у Viber про “державну виплату” у розмірі 16 800 гривень для кожного українця. Вона перейшла за наданим посиланням, вказала PIN-код своєї картки, після чого втратила доступ до свого банківського рахунку та власних заощаджень. Про це стало відомо з рішення Київського районного суду міста Харкова, оприлюдненого 20 травня 2026 року.
Шахрайська схема мала кілька етапів. Після переходу за посиланням у Viber, яке вело на підроблений вебсайт з елементами дизайну ПриватБанку та зображенням державного герба, жінка ввела PIN-код своєї платіжної картки. Приблизно через 15 хвилин їй зателефонував чоловік, який представився представником служби безпеки фінансової установи, назвав її повне ім’я та повідомив про нібито “спроби несанкціонованого доступу” до її облікового запису Приват24. Він наполегливо радив їй зателефонувати на офіційний номер гарячої лінії ПриватБанку – 3700.
Одразу після здійснення дзвінка на номер 3700 з рахунку жінки було списано 2 070 гривень. Оператор, що відповідав, запевнив її у поверненні коштів і запропонував здійснити ще один платіж на суму 28 тисяч гривень, від чого вона відмовилася. Далі їй запропонували заблокувати банківську картку та перевестися до “технічного відділу” шляхом відеодзвінка через Telegram. Саме в цей момент, у фейковому Telegram-боті, що імітував ПриватБанк, шахраї спочатку розблокували картку, а потім повторно прив’язали до неї номер телефону клієнтки. Коли потерпіла знову зв’язалася з гарячою лінією 3700 щодо повернення 2 070 гривень, її знову перенаправили до того ж Telegram-бота. Цього разу було знято 66 666 гривень, до яких додали комісію у розмірі 1 999 гривень. Після цього взаємодія з ботом припинилася.
Того ж дня жінка звернулася до найближчого відділення ПриватБанку, де отримала підтвердження про блокування картки та пораду звернутися до правоохоронних органів. Наступного дня було розпочато кримінальне провадження за фактом шахрайства, передбаченого частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України.
Причини відмови суду у задоволенні позову
Представники ПриватБанку в судовому засіданні відкинули вимоги жінки, стверджуючи, що кошти були втрачені внаслідок її власної необережності. Суд встановив, що вона добровільно ввела PIN-код на фішинговому вебсайті, що й надало шахраям доступ до її облікового запису Приват24. Крім того, вона підтверджувала здійснення переказів за інструкціями невідомих осіб.
Суд також з’ясував, що телефонний номер, з якого надходили дзвінки, зареєстрований анонімно на умовах передплаченого зв’язку, що унеможливлює встановлення особи абонента. Доказів, які б свідчили про сприяння ПриватБанку в отриманні PIN-коду чи іншої конфіденційної інформації, що призвела до несанкціонованих операцій, судом не було виявлено. Наявність відкритого кримінального провадження, як підкреслив суд, не є підставою для звільнення від відповідальності до винесення остаточного судового рішення.
Банківська картка ПриватБанку, фото: Інформатор
Подібні судові процеси за участю ПриватБанку
Судові справи, пов’язані з несанкціонованим списанням коштів з карток ПриватБанку, регулярно розглядаються в судах. Один із клієнтів банку так само не домігся повернення коштів після того, як став жертвою шахрайства з кредитною карткою: невстановлені особи здійснили дві транзакції по 20 тисяч гривень кожна з іншого міста та з використанням невідомого пристрою. Однак банк відмовив у відшкодуванні 41 600 гривень. Цей судовий спір також завершився не на користь постраждалої особи.
Окрім протидії шахрайським схемам, клієнти ПриватБанку ведуть судові процеси з установою з інших причин. Одна з клієнток оскаржує спробу банку стягнути майже 30 тисяч євро на підставі виконавчого напису нотаріуса. Вона стверджує, що цей борг уже був предметом судового розгляду раніше, а банк паралельно розпочав кілька виконавчих проваджень стосовно одного й того ж зобов’язання.