Проїзд у Києві по 30 гривень: багато це чи мало, порівняно з Парижем, Лондоном і Токіо?

Фото: Focke Strangmann/picture alliance via Getty Images

З 15 липня вартість поїздки у громадському транспорті столиці України може зрости до 30 грн. Про це інформує Київська міська державна адміністрація. Однак, мешканці міста висловлюють невдоволення цим нововведенням, зазначаючи, що навіть у європейських столицях проїзд дешевший, а рівень заробітних плат в Україні значно нижчий. У цьому матеріалі – порівняння вартості проїзду в інших світових столицях.

У найбільших мегаполісах світу транспорт перетворився з простого засобу пересування з пункту А в пункт Б на інструмент соціальної політики, стратегії боротьби зі зміною клімату, контролю за автомобільним рухом та навіть управління ринком праці. Подекуди поїздка в метро порівнюється з вартістю чашки кави, а в деяких містах держава робить громадський транспорт повністю безкоштовним. Одні міста надають перевагу доступності громадського транспорту (Сеул), інші – забезпечують його самоокупність (Лондон), а треті – радикально знижують ціни завдяки державним субсидіям (Люксембург, Відень).

Лондон

Разова поїздка у столичній підземці Сполученого Королівства обходиться в £2,8–3,4 (орієнтовно 150–180 грн), а в автобусі – £1,75 (95 грн). Лондонська транспортна система належить до найдорожчих у світі, функціонуючи за зональною моделлю: чим довша поїздка, тим вища її вартість. Місто поділене на дев’ять тарифних зон, і центральна частина традиційно є найдорожчою.

Для оплати проїзду використовується картка Oyster Card або безконтактна банківська картка. Пасажир прикладає картку до валідатора при вході та виході, а система автоматично розраховує вартість перевезення.

Цікавою особливістю системи оплати є ліміт витрат (fare cap). Після досягнення певної суми витрат за день (£8,50) або тиждень (£44–45), усі подальші поїздки стають безкоштовними. Це своєрідний компроміс між високими тарифами та соціальною доступністю.

Модель громадських перевезень Лондона вважається майже ринковою: державні субсидії тут мінімальні. Значну частину витрат системи покривають самі пасажири, проте зберігаються пільги для дітей та осіб з інвалідністю, діють знижки для студентів, а пенсіонери мають право на безкоштовний проїзд. Високі тарифи покликані компенсувати низький рівень державного фінансування та стимулювати віддалену роботу.

У Лондоні все автентично, але дорого. Фото: Mike Kemp/In Pictures via Getty Images

Париж

Минулого року Париж запровадив реформу тарифної системи громадського транспорту. Замість складної зональної системи було введено єдину модель для всього регіону Іль-де-Франс. Тут діє картка Navigo («Навіго»), яка охоплює метро, автобуси, трамваї та приміські потяги.

Французький уряд активно субсидує громадський транспорт. Зокрема, роботодавці зобов’язані покривати щонайменше половину вартості проїзного квитка для своїх працівників. Це робить транспорт частиною як соціальної політики, так і трудового законодавства.

У Парижі спостерігається тенденція до поступової відмови від паперових квитків: місто переходить на цифрові проїзні та оплату через мобільні пристрої. Пільгові категорії пасажирів традиційні: студенти, пенсіонери, безробітні, малозабезпечені сім’ї та багатодітні батьки.

Вартість однієї поїздки в паризькому метро становить €2,55 (115 грн), в автобусі та трамваї – €2,05 (приблизно 92 грн). Доступний також денний квиток за €12,30 (631,6 грн), а місячний абонемент Navigo обійдеться приблизно в €88–90 (4518,6–4621,3 грн).

У Парижі одна карта поєднує поїздки в метро, ​​автобусі, трамваї та приміських електричках. Фото: MARTIN BUREAU/AFP via Getty Images

Берлін

Головний транспортний експеримент Німеччини – Deutschlandticket (“Німеччина-квиток”). За фіксовану щомісячну плату в 58 євро (2976 грн) пасажири отримують доступ до майже всього міського та регіонального транспорту країни. Це вже не просто міський проїзний, а фактично загальнонаціональна транспортна підписка. Однак, цей єдиний проїзний не діє на швидкісних поїздах ICE та на частині комерційних маршрутів.

Разова поїздка тут коштує €3,80 (приблизно 170 грн). Придбаний квиток діє в метро, ​​автобусах, трамваях, міських електричках та регіональних поїздах. Пільги надаються учням (SchülerTicket), отримувачам державної допомоги, пенсіонерам та громадянам з низьким доходом (Sozialticket, 53 євро на місяць).

Відень

Австрія є однією з країн, що активно заохочує своїх громадян до відмови від використання автомобілів. З цією метою пропонується унікальна система громадського транспорту під умовною назвою «один євро на день». Разова поїздка Віднем коштує €2,40 (близько 108 грн), а річний проїзний на всі види транспорту – €365 (18 732 грн), що буквально відповідає «євро на день». Це найпопулярніший спосіб оплати проїзду.

Місто свідомо субсидує транспорт, прагнучи зменшити кількість автомобілів, знизити рівень забруднення повітря та підтримувати соціальну рівність. Як результат, значна частина мешканців Відня користується саме річними абонементами, що дозволяє їм пересуватися метро, ​​трамваями, автобусами та регіональними лініями.

Пільги передбачені для дітей, пенсіонерів та студентів, які отримують спеціальний Semesterticket на проїзд.

Люксембург

Люксембург став першою країною у світі, яка повністю скасувала плату за проїзд у громадському транспорті. Тут можна безкоштовно користуватися трамваями, автобусами та поїздами другого класу. Це рішення було прийнято з метою боротьби з автомобільними заторами та завдяки високій платоспроможності держави. Однак, для поїздок у 1-му класі, а також для транскордонних маршрутів за межі країни, квитки все ж таки потрібні.

У Люксембурзі “зайців” не буває, тут все безкоштовно. Фото: Oliver Dietze.

Токіо

Токійська транспортна система вважається однією з найбільш складних і водночас ефективних у світі. Тут немає єдиного оператора: транспортний рух розділений між численними компаніями. Вартість проїзду в японській столиці залежить від відстані, транспортного оператора та типу лінії. Основними засобами оплати проїзду в столиці є картки Suica та PASMO.

Ключова особливість громадського транспорту в Японії: перевізники отримують дохід не тільки від продажу квитків. Вони володіють торговими центрами, об’єктами нерухомості, станціями, офісними будівлями та займаються рекламою.

Разова поїздка в Токіо коштує ¥180–220 (приблизно 50–62 грн). Місячні проїзні є досить дорогими, проте вартість проїзду на роботу і назад (commuter pass – робочий транспортний абонемент) покривається роботодавцем, що є стандартним пунктом будь-якого трудового договору.

Токійська система вважається однією з найскладніших та найефективніших у світі. Фото: Shoko Takayasu/Bloomberg via Getty Images

Сеул

Столиця Південної Кореї володіє однією з найкращих транспортних систем світу за співвідношенням ціни та якості. Разова поїздка коштує 1500 вон (приблизно 45 грн), при цьому пересадки між автобусами та метро є безкоштовними. Система розглядає поїздку як єдиний маршрут, а не як окремі переміщення.

Люди похилого віку в Сеулі користуються громадським транспортом безкоштовно, для дітей та молоді передбачені знижки. Картка для оплати проїзду – T-money.

Нью-Йорк та Вашингтон

У Нью-Йорку діє система flat fare (фіксований тариф незалежно від відстані). Можна проїхати кілька зупинок або майже все місто – ціна залишається незмінною. Система OMNY дозволяє оплачувати поїздки банківською карткою або смартфоном. Вартість разової поїздки становить $2,90 (приблизно 120 грн).

Транспортна система Вашингтона орієнтована насамперед на пасажирів, що подорожують з передмість. Вартість залежить від відстані, часу доби та завантаженості лінії. У години пік поїздки значно дорожчі, а вартість однієї поїздки варіюється від $2 до $6,75 (приблизно 82–280 грн).

Ця ситуація відображає американську модель, де транспорт часто будується навколо щоденних поїздок мешканців з передмість до міста та назад.

Пекін

Китай активно субсидує громадський транспорт як елемент забезпечення міської стабільності та економічного зростання. У мегаполісах оплата повністю цифровізована – можна сплатити поїздку через QR-коди, WeChat, Alipay або мобільні додатки.

Вартість однієї поїздки становить від 3 юанів (приблизно 17 грн). Кінцева вартість залежить від подоланої відстані (чим довший маршрут, тим вища ціна).