ПриватБанк не повернув клієнту 41 600 грн, які були списані з кредитної картки через чужий пристрій — чим закінчилося судове засідання

ПриватБанк

ПриватБанк відхилив повернення 41 600 грн після списання з рахунку

З банківського рахунку громадянина невідомі особи провели дві операції сумарно по 20 тисяч гривень кожна з додатковою комісією, що призвело до списання 41 600 гривень. ПриватБанк відмовляється відшкодовувати кошти, тоді як клієнт стверджує, що транзакції здійснювалися з іншого міста та з невідомого мобільного пристрою, тоді як його власний телефон мав іншу модель. Про це свідчить рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу, опубліковане 21 травня 2026 року.

23 листопада 2023 року невідомі особи провели дві операції з рахунку громадянина: кожна на суму 20 тисяч гривень плюс 800 гривень комісії – загалом 41 600 гривень. Він дізнався про зняття коштів лише 24 листопада і того ж дня звернувся до відділення ПриватБанку та правоохоронних органів. За фактом викрадення 25 листопада 2023 року було розпочато кримінальне провадження за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України – крадіжка в особливо великих розмірах або в умовах воєнного чи надзвичайного стану, що передбачає позбавлення волі на термін від п’яти до восьми років.

Мешканець Кривого Рогу надав переконливі докази на свій захист. Транзакції були здійснені з міста Рівне та з телефону марки Sony, тоді як у самого чоловіка зареєстрований пристрій марки Redmi. Крім того, на рахунку діяв ліміт на зняття 20 тисяч гривень протягом кількох годин, який під час шахрайської операції чомусь не спрацював. Банк автоматично заблокував рахунок ще 23 листопада – до звернення клієнта, що свідчить про те, що система безпеки зафіксувала підозрілу активність. Незважаючи на всі ці обставини, він отримував від банку лише формальні відмови на письмові запити щодо повернення коштів.

ПриватБанк у відповіді на позов, поданому у вересні 2025 року, визнав вимоги необґрунтованими. Фінансова установа попросила розглянути справу без присутності свого представника.

Рішення суду та причини відхилення позову

Суд відмовив чоловікові у задоволенні його позовних вимог. Головним аргументом стало те, що він повідомив банк про шахрайство лише 24 листопада, тобто вже після завершення операцій, які відбулися напередодні ввечері.

“Важливим фактором є час звернення до банку з повідомленням про шахрайські дії – ризик збитків від проведення операцій та відповідальність за операції, здійснені до моменту повідомлення банку, покладається саме на клієнта. Зважаючи на встановлені судом обставини, відповідальність за проведення банківських операцій з переказу коштів, які заперечуються позивачем, повністю лягає на самого позивача, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні”, – зазначив суд у своєму рішенні.

Суд посилався на правову позицію Верховного Суду, викладену в кількох ухвалах: від 26 жовтня 2022 року у справі № 334/2492/21, від 18 січня 2023 року у справі № 686/17744/21, від 7 травня 2025 року у справі № 703/1211/24 та від 24 вересня 2025 року у справі № 184/1539/24. Усі ці рішення чітко розмежовують відповідальність: до моменту повідомлення клієнтом банку – ризики несе клієнт, після повідомлення – банк. Саме тому встановлення точного часу звернення до банку має вирішальне значення в подібних спорах.

Чому ліміти та чужий пристрій не забезпечили захисту клієнта

Позиція суду фактично означає: навіть якщо шахраї скористалися іншим пристроєм, іншим регіоном та обійшли ліміти безпеки – клієнт усе одно несе відповідальність, доки не поінформував банк. Аргумент про автоматичне блокування рахунку банком 23 листопада суд відхилив як такий, що не змінює часових рамок відповідальності. Сам факт того, що система безпеки зафіксувала підозрілі операції та заблокувала рахунок, не звільнив клієнта від обов’язку негайно повідомити про порушення.

Це рішення несе практичний урок для всіх користувачів онлайн-банкінгу: виявили підозріле списання – телефонуйте на гарячу лінію банку негайно, а не наступного дня. Лише зафіксований час звернення до банку визначає, хто зазнає збитків. Подання заяви до поліції, збір доказів та доведення використання чужого пристрою в суді – недостатньо, якщо між операцією та повідомленням банку минула хоча б одна ніч.

Картка ПриватБанку, фото: Інформатор

Картка ПриватБанку, фото: Інформатор

Випадки з клієнтами ПриватБанку та проблеми із захистом коштів

Випадки несанкціонованих транзакцій та суперечок із ПриватБанком не є поодинокими. Нещодавно стало відомо, що клієнтка ПриватБанку виявила несанкціоновану позику на 16 тисяч гривень та списання 1 355 гривень, незважаючи на встановлений нею нульовий ліміт для захисту рахунку. Жінка перебувала за кордоном, банк активував кредит без її відома, а всі її скарги залишилися без належного розгляду. Це свідчить про системні труднощі із захистом коштів та дотриманням встановлених лімітів у банківській установі.

Водночас ПриватБанк вносить зміни до умов обслуговування для різних категорій клієнтів. Зокрема, правила зняття готівки для підприємців з лютого 2026 року зазнали коригувань: власники бізнес-карток отримали тимчасову можливість знімати готівку без комісії на касах торгових точок. Однак для звичайних клієнтів, які стикаються з шахрайством, умови залишаються більш суворими — відповідальність за безпеку операцій визначається умовами обслуговування та своєчасністю реакції клієнта.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *