“`html
З 1 січня 2026 року в Європейському Союзі запрацював механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM), який вже відчутно впливає на українських експортерів металопродукції. У зв’язку з цим, обсяги експорту довгого прокату з України до ЄС впали на 64% у річному вимірі, а “АрселорМіттал Кривий Ріг” повністю зупинив відвантаження на європейський ринок. Розглянемо детальніше, як CBAM впливає на українську металургію та економіку в цілому.

Вплив CBAM на український експорт металу
За даними аналітичних центрів, експорт українського довгого прокату до ЄС у січні-лютому 2026 року зазнав значного скорочення, а загальний експорт сталі зменшився на 14% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Одним із ключових факторів стала повна зупинка експорту металопродукції до ЄС з боку «АрселорМіттал Кривий Ріг» після запровадження CBAM.
Що таке CBAM і як він працює?
CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism) – це механізм вуглецевого коригування імпорту, розроблений Європейським Союзом для регулювання викидів парникових газів. Його основна мета – стимулювання декарбонізації промисловості як в ЄС, так і за його межами. CBAM зобов’язує імпортерів певних товарів купувати сертифікати, які відповідають обсягу викидів вуглецю, пов’язаних з виробництвом цих товарів.
- Механізм CBAM почав діяти з 1 жовтня 2023 року у перехідний період, коли імпортери лише звітують про викиди.
- З 1 січня 2026 року передбачається повноцінне введення CBAM з фінансовими зобов’язаннями для імпортерів.
Економічні наслідки CBAM для України
Оцінки впливу CBAM на економіку України різняться, проте більшість експертів сходяться на думці, що наслідки будуть відчутними. За деякими прогнозами, до 2030 року CBAM може коштувати українській економіці до 2,1% ВВП. Найбільший удар припаде на експортерів енергоємної продукції, зокрема металургійної галузі.
Альтернативні сценарії та адаптація
Для мінімізації негативного впливу CBAM українським підприємствам необхідно активно впроваджувати технології зниження викидів вуглецю. Розглядаються різні сценарії розвитку подій, зокрема, переорієнтація на інші ринки з менш жорсткими екологічними вимогами, а також інвестиції в “зелені” технології.
- Підтримка держави у впровадженні екологічних технологій.
- Перегляд стратегій експорту та диверсифікація ринків збуту.
- Активна участь у діалозі з ЄС щодо пом’якшення умов переходу до CBAM.
Виклики та перспективи для української металургії
Українська металургія зіткнулася з серйозними викликами, проте, водночас, CBAM може стати каталізатором для модернізації виробництва та переходу до більш екологічних технологій. Важливою є консолідація зусиль держави, бізнесу та наукових установ для розробки та впровадження ефективних стратегій адаптації до нових умов.
“`