“`html
Нещодавня спроба скасування довічного статусу PEP (Politically Exposed Persons) в Україні викликала значний резонанс. Ця норма, яка є однією з умов для початку переговорів про вступ до ЄС, була тимчасово включена до законопроєкту про скасування пільг на міжнародні посилки, але згодом її вилучили. Цей інцидент знову підняв питання щодо доцільності та наслідків пожиттєвого статусу PEP, а також викликав дискусії серед чинних та колишніх посадовців.
Суть та передумови запровадження статусу PEP
Пожиттєвий статус PEP був запроваджений в Україні у жовтні 2023 року як необхідна умова для початку переговорів про вступ до Європейського Союзу, а також відповідно до міжнародних стандартів FATF (Financial Action Task Force). Цей статус передбачає посилений фінансовий моніторинг та перевірку операцій осіб, які обіймають або обіймали важливі державні посади, а також членів їхніх сімей та бізнес-партнерів.
Фактично, цей статус поширюється на широкий спектр посадовців, включаючи:
- Президента
- Народних депутатів
- Послів
- Керівників державних підприємств
Мета запровадження цього статусу – запобігання корупції, відмиванню коштів та іншим фінансовим зловживанням з боку осіб, які мають значний вплив та доступ до державних ресурсів.
Аргументи “проти” довічного статусу PEP
Деякі колишні та чинні посадовці висловлюють критику щодо надмірної жорсткості та тривалості статусу PEP. Зокрема, наводяться наступні аргументи:
- Обмеження можливостей користування заробленими коштами, навіть якщо вони були задекларовані та оподатковані.
- Створення перешкод для залучення кваліфікованих кадрів на державні посади через побоювання посиленого фінансового контролю.
- Формальний підхід банків до перевірок, який не завжди базується на здоровому глузді та ризик-орієнтованому підході.
Думка Андрія Коболєва, колишнього голови правління НАК «Нафтогаз України»
Андрій Коболєв Ілюстрація з особистого архіву
Андрій Коболєв, маючи досвід взаємодії з банками як PEP з 2010 року, зазначає, що українські банки часто не керуються здоровим глуздом у відносинах з PEPами. Він наводить приклад, коли банк не враховує кошти, зароблені до певного року, незважаючи на їх декларування та оподаткування. На його думку, створення проблем для PEPів в Україні стало бізнес-моделлю для провайдерів альтернативних механізмів проходження фінмоніторингу.
Думка Максима Нефьодова, ексголови Державної митної служби та депутата Київради
Максим Нефьодов Ілюстрація з особистого архіву
Максим Нефьодов вважає, що в питанні статусу PEP зійшлися інтереси різних сторін, крім інтересу “як зробити краще”. Він зазначає, що для ЄС важлива формальна наявність антикорупційних заходів, а їхня ефективність не є пріоритетом. На його думку, топ-корупціонери не страждають від цих норм, а антикорупціонери не поширюють ці вимоги на себе.
Аргументи “за” довічний статус PEP
Прихильники довічного статусу PEP наголошують на важливості забезпечення прозорості та запобігання зловживанням з боку колишніх посадовців, які можуть мати вплив та доступ до корупційних схем навіть після звільнення з посади. Вони наводять наступні аргументи:
- Необхідність виконання міжнародних зобов’язань та стандартів FATF.
- Запобігання відмиванню коштів та корупції.
- Підвищення довіри до державних інституцій.
Думка Ольги Василевської-Смаглюк, депутатки фінансового комітету Ради («Слуга Народу»)
Ольга Василевська-Смаглюк
Ольга Василевська-Смаглюк підкреслює, що закон вже передбачає підвищений ризик для публічних осіб протягом 12 місяців після завершення державної служби. Вона також зазначає, що спроби обмежити статус PEP вже робилися раніше і викликали негативну реакцію з боку FATF та Єврокомісії. На її думку, питання полягає не стільки в статусі, скільки в регуляції та побоюваннях банків щодо значних штрафів за недотримання вимог фінмоніторингу. Вона вважає, що з часом ситуація покращилась, і банки навчилися проводити перевірки ефективніше.
Наслідки скасування довічного статусу PEP
Скасування або обмеження терміну дії статусу PEP може мати серйозні наслідки для євроінтеграційних процесів України. Європейська комісія вже попередила про ризики такого кроку. Зокрема, це може призвести до:
- Призупинення переговорів про вступ до ЄС.
- Втрати фінансової допомоги від міжнародних організацій.
- Погіршення інвестиційного клімату.
Крім того, це може створити можливості для корупційних зловживань та відмивання коштів, що підірве довіру до державних інституцій.
Висновок
Питання довічного статусу PEP в Україні є складним та багатогранним. З одного боку, існують аргументи щодо надмірної жорсткості та обмежень, які цей статус створює для колишніх посадовців. З іншого боку, є важливість забезпечення прозорості та запобігання корупції, що вимагає посиленого фінансового контролю. У будь-якому випадку, рішення щодо цього питання має бути зваженим та враховувати міжнародні зобов’язання України, а також потенційні наслідки для євроінтеграційних процесів.
“`