Зловмисники зняли 24 832 гривень з кредитної картки громадянки за 48 годин, а ПриватБанк не захотів відшкодувати
З рахунку клієнтки без її згоди було здійснено більше двохсот сумнівних платежів у в’єтнамській валюті на загальну суму 24 832 гривні. Незважаючи на початок розслідування злочину за фактом шахрайства, ПриватБанк відмовився повертати гроші. Про це повідомляється в ухвалі Нововоронцовського районного суду Херсонської області, оприлюдненій 30 березня 2026 року.
У проміжок часу з 31.07.2024 року по 01.08.2024 року з рахунку клієнтки було здійснено понад 200 фінансових операцій у валюті VND (В’єтнамський донг) на сукупну суму 24 832 гривні. Про незвичайні операції по її картці повідомили співробітники банку 01.08.2024 року і запропонували подати заяву про повернення грошей, а також щодо скоєння кримінального правопорушення до поліції. 02.08.2024 року в поліції зафіксували кримінальну справу за ч. 1 ст. 190 КК України за її заявою про шахрайські дії. Однак у додатку Приват-24 вона одержала повідомлення про відхилення запиту на повернення грошей. Вона вважає таку відмову незаконною, оскільки жодних дій на розголошення інформації про картку третім особам не робила, можливість її використання була лімітована, жодних сповіщень від банку про транзакції по картці не отримувала ні в додатку Приват-24, ні жодним іншим способом. Оскільки банк у добровільному порядку не виконує своїх зобов’язань з повернення коштів та анулювання заборгованості за кредитною карткою, звернулась до суду для захисту своїх прав. Посилаючись на вищевказані обставини, просила суд стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на її користь неправомірно списані кошти у розмірі 24 832 гривень.
Представник АТ КБ «ПриватБанк» позов не визнає, оскільки вважає, що позовні вимоги клієнтки є безпідставними та такими, що не мають бути задоволені. За підсумками аналізу випадку з клієнткою, встановлено, що всі транзакції на сторонніх мерчант відбувалися з використанням даних картки для виплат, тобто особа, яка їх ініціювала, мала ці дані, а саме використовувала номер картки, термін її дії та можливо код CVC2. Вхід до Приват-24 для фізичних осіб в обліковий запис клієнтки, з 01.07.2024 року до 01.08.2024 року зроблено лише з одного пристрою, а саме iPhone 14. Банк вважає, що незаконні операції сталися в результаті розголошення конфіденційної інформації третім особам, або ж самостійно клієнткою. По 15 запитах Chargeback повернуто 2 623 гривень на картку. Також вона, згідно з викладеними у позові обставинами, вказує, що «заяву до поліції про вчинення шахрайства подано та зареєстровано». При цьому даних про стан розслідування не надає. Факт наявності кримінальної справи не може свідчити, враховуючи презумпцію невинуватості, про скоєння злочину щодо особи до винесення вироку, яким такі факти будуть встановлені. Відсутність змін облікового запису Приват-24 користувача, наявність входу в акаунт Приват-24 клієнтки з інших пристроїв, відсутність зміни фінансового номера телефону та відсутність зміни ПІН-коду до карток, говорять про те, що проведення спірного переказу грошей з карткового рахунку клієнтки було здійснено особою, яка повністю мала конфіденційну інформацію щодо карткового рахунку, а також інформацію щодо логіну, паролю входу в акаунт Приват-24, а також ПІН-кодом до картки. Такими даними може володіти сам клієнт, а також сторонні особи, яким клієнт як добровільно, так і через необережність міг передати вказану інформацію, що входить до зони відповідальності клієнта. Враховуючи зазначене, просив відхилити позовні вимоги.
Яке було рішення суду?
Суд задовольнив позов клієнтки. З акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на її користь стягнуть неправомірно списані кошти у розмірі 24 832 гривень.
“Аргументи АТ КБ «ПриватБанк» на ту обставину, що відповідач порушив умови та правила надання банківських послуг, оскільки своїми діями сприяв нелегальному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження. Відповідач не спростував заяв позивачки про те, що вона не губила та не сприяла нелегальному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. У даній справі судом встановлено факти звернення клієнтки до банку про скасування спірних транзакцій, а так само її звернення до правоохоронних органів з приводу скоєних щодо неї шахрайських дій. Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у позивачки не було бажання на здійснення таких транзакцій, а банком не спростовано факту її звернення з вимогою про їх скасування. Таким чином, її позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі”, – підкреслив суд.