“`html
Штучний інтелект (ШІ) все глибше проникає у військову сферу, трансформуючи підходи до ведення бойових дій. Від аналізу розвідданих до підтримки прийняття рішень на полі бою, ШІ обіцяє збільшення швидкості та ефективності. Однак, разом з цим зростає і потенційна ціна помилки. Чи готові військові довірити алгоритмам рішення, що можуть вплинути на життя людей? Розглянемо поточні тенденції та ризики, пов’язані з використанням ШІ у військовій сфері.
Від комп’ютерного зору до генеративного ШІ в плануванні бойових дій
Впровадження генеративних систем ШІ в секретні операції дозволяє Пентагону працювати зі списками можливих цілей. ШІ аналізує великі обсяги даних, враховуючи розташування авіації, та визначає пріоритетність об’єктів. Це значно скорочує час на націлювання, однак, перевірка достовірності роботи таких моделей стає складнішою задачею.
Одним з інструментів, що використовувався у військових операціях США, була система Claude від стартапу Anthropic. Однак, компанія виступила проти створення повністю автономної зброї та обмежила доступ уряду до своїх технологій. В результаті, Пентагон перейшов на використання моделей від OpenAI та xAI.
Платформа Artificial Intelligence Platform (AIP), розроблена військовим підрядником Palantir, є ще одним прикладом застосування ШІ. Ця система може самостійно аналізувати дані про ворожі об’єкти, робити висновки (наприклад, “ймовірно, бронетанковий ударний батальйон”) та пропонувати варіанти дій для військового аналітика:
- Атака з повітря
- Використання далекобійної артилерії
- Висування тактичної групи
Використання ШІ для створення таких звітів дозволяє значно заощадити час.
Наприкінці лютого – початку березня Anthropic відмовилася надавати уряду США беззастережний доступ до своїх технологій та виступила проти створення повністю автономної зброї. Ілюстрація Getty Images
Масштаби застосування ШІ у війнах США
Система Maven, що використовувалась раніше, змушувала військових самостійно аналізувати дані на карті поля бою. Генеративні системи ШІ, хоч і полегшують отримання даних через текстовий інтерфейс, є менш перевіреними в бойових умовах, і перевірка їх достовірності є складнішою.
Поєднання Maven та генеративного ШІ прискорило темпи військової кампанії США в Ірані. Це дозволило вразити 1000 цілей у перші 24 години атаки, а протягом 10 днів ця цифра сягнула 5000.
Ця ж технологія застосовувалась і в інших місіях, зокрема, під час військової операції у Венесуелі.
ШІ дозволяє обробляти цілі зі швидкістю машини, а не людини. Однак, ШІ може помилятися, і результати роботи генеративного ШІ потребують перевірки людьми, особливо коли на кону стоять життя і смерть.
Прикладом цього є операція США в Ірані, внаслідок якої загинули понад 1300 цивільних, зокрема понад 175 осіб у школі для дівчаток. Розслідування показує, що причиною ракетного удару по школі могли бути застарілі дані для націлювання.
Тисячі людей зібралися на похороні в місті Мінaб в Ірані, де прощалися з дітьми, загиблими внаслідок удару по школі на півдні Ірану. Ілюстрація Getty Images
Курс на автономну зброю та небезпечні збої
Пентагон працює над створенням повністю автономної зброї, впроваджуючи ШІ безпосередньо в ударні дрони-камікадзе. Це дозволить їм самостійно орієнтуватися, знаходити цілі та атакувати навіть у разі втрати зв’язку з командуванням.
Програма Replicator (DAWG) має на меті швидке розгортання тисяч автономних безпілотників до 2027 року, зокрема для можливого конфлікту з Китаєм через Тайвань.
Розробляються й інші автономні системи, такі як програма Goalkeeper зі створення баражуючих боєприпасів та проєкт Whiplash, що має на меті перетворити звичайні гідроцикли на озброєних бомбами морських роботів.
Однак ці технології залишаються нестабільними та небезпечними. Під час випробувань у Каліфорнії автономний військовий катер вийшов з-під контролю через помилку оператора та ледь не потопив човен із людьми.
Подібні технології залишаються вкрай нестабільними. Тому, надмірна залежність від них на даному етапі може призвести до катастрофи.
“`