
Клієнтка позивається до ПриватБанку стосовно визнання угоди кредитування недійсною
Громадянка вимагає анулювати кредитний борг у сумі 565 тисяч гривень. У додатку Приват-24 вона виявила неочевидні збори та стягнення коштів з рахунку. Про це повідомляється в ухвалі Печерського районного суду міста Києва, оприлюдненій 9 березня 2026 року.
11.06.2018 року громадянка звернулась до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» з метою отримання фінансових послуг, у зв’язку з цим завізувала заяву б/н від 11.06.2018 року. 05.07.2021 року вона підписала кредитну угоду, згідно з якою отримала 565 тисяч гривень, які були зараховані на її рахунок, та які повинні бути повернуті до 03.07.2026 року. Вона наполягає, що попри те, що виконувала свої обов’язки, з її рахунку були зняті гроші. Так, 22.11.2022 року банк звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом про стягнення з неї грошей за кредитною угодою. 9 лютого 2023 року Дніпровський районний суд міста Києва виніс по справі № 755/12687/22 рішення про задоволення позову АТ КБ «ПриватБанк» щодо стягнення з неї грошей в розмірі 482 344 гривень. Нею дане рішення було реалізовано належним чином. Однак, банк подав до Дніпровського районного суду міста Києва позовну заяву про стягнення з неї заборгованості, на підставі заяви від 11.06.2018 року, не аргументувавши належним розрахунком зазначену заборгованість. Згодом, вона в мобільному додатку Приват-24 встановила, що не по всіх картках проводиться відображення нарахувань, в тому числі, але не обмежуючись цим, згідно з банківськими нарахуваннями виявлено заховані комісії та проведення зняттів з банківського рахунку, для чого необхідно призначити судово-економічну експертизу та отримати у АТ КБ «ПриватБанк» усі розрахунки відносно неї з 11.06.2018 року. З цієї причини, звернулась до суду, оскільки вважає, що наявні підстави для визнання нечинними укладеної 11 червня 2018 року заяви б/н та кредитної угоди укладеної від 05.07.2021 року, посилаючись на те, що, при укладенні заяви та угоди, банком не було дотримано вимог ЗУ «Про захист прав споживачів».
21.02.2024 року представник АТ КБ “ПриватБанк” подав прохання про застосування строків позовної давності. Також, 21.02.2024 року подав прохання про долучення доказів та пояснень по справі, в яких зазначено, що громадянка звернулась до АТ КБ “ПриватБанк”, щоб отримати банківські послуги, у зв’язку з чим власноруч підписала анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг № б/н від 12.09.2008 року, а також власноруч завізувала надалі анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг N0 б/н від 11.01.2013 року, з використанням кредитки “Універсальна”. 18.09.2018 року та 05.10.2018 року завізувала дві довідки про умови договору про споживчий кредит, згідно з якими, ознайомившись з умовами та правилами надання банківських послуг, виявила бажання оформити на своє ім’я платіжну кредитну картку “Кредитка”MasterCardWorldElite”, на підставі якої їй було відкрито картковий рахунок та було передбачено всі важливі умови нарахування відсотків, комісій, пені та штрафів та починаючи з 01.10.2019 року, на вказану картку було встановлено кредитний ліміт в розмірі 100 тисяч гривень. Також, 11.06.2019 року нею додатково було підписано три анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до підписаних власноручно заявок на актуалізацію даних по преміальній картці від 06.11.2018 року, їй 05.10.2018 року було видано банківську картку, на яку було встановлено кредитний ліміт у розмірі 100 тисяч гривень, якою вона і користувалась, розраховуючись в різних закладах та оплачуючи покупки. Крім цього, 18.09.2018 року та 05.10.2018 року довідки про умови кредитування, та анкети-заяви від 11.06.2019 року та правила надання банківських послуг було підписано нею, за допомогою свого простого електронного цифрового підпису. Таким чином, вона при підписанні заяви та кредитної угоди була ознайомлена та згодна з умовами та правилами наданні банківських послуг, з моменту укладення якого протягом 2-х років у неї не виникало питань про розірвання або зміни умов угоди. Отже, обидві сторони, на момент укладення кредитної угоди, досягли всіх важливих умов. Також її вимоги про визнання недійсною кредитної угоди від 05.07.2021 року, згідно з якою нею було отримано 565 тисяч гривень, свідчить про те, що перед укладенням угоди, вона ознайомилась з умовами кредитування, про що свідчить її підпис в паспорті споживчого кредиту, а також, між сторонами було узгоджено та підписано графік платежів. Тому, вказані обставини про існування договірних відносин та наявності заборгованості, було встановлено рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 9 лютого 2023 року у справі №755/12687/22 за позовом АТ КБ “ПриватБанк” до неї про стягнення заборгованості за кредитною угодою від 05.07.2021 року. Враховуючи зазначене, просив відхилити в задоволенні позовних вимог.
Що вирішив суд?
Суд відмовив громадянці у задоволенні позову. Її аргументи щодо недійсності заяви та кредитної угоди, є необґрунтованими.
“Позивачка правом споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладеної кредитної угоди, тобто використання кредитних коштів протягом чотирнадцяти днів з моменту отримання копії примірника угоди, не скористалась. Беручи до уваги зазначене, суд дійшов висновків, що позивачка ознайомилась та погодилась на умови угоди, позивачка будучи повнолітньою, дієздатною особою повною мірою розуміла взяття на себе зобов’язань та настання наслідків за їх невиконання. Таким чином, між сторонами були здійснені всі необхідні дії, для набуття, припинення або зміна цивільних прав та обов’язків, що за змістом ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, вказує на вчинення двосторонньої кредитної угоди. З цієї причини, посилання позивачки на те, що вона належним чином не була ознайомлена з умовами кредитування, відсутності графіку погашення заборгованості, відсутності у позивачки можливості перевірки розрахунків є необґрунтованими та не вказують на порушення відповідачем законодавства. Крім цього, існування договірних відносин та наявності заборгованості було встановлено рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 9 лютого 2023 року у справі №755/12687/22 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до неї про стягнення заборгованості за кредитною угодою від 05.07.2021 року, яке як стверджує позивачка вона виконала. З врахуванням зазначеного, умови кредитування та його укладення, вже були об’єктом розгляду, а тому аргументи позивачки у даній позовній заяві зводяться до незгоди з заборгованістю, яку, як вона стверджує, вже сплатила, у зв’язку з ухваленням рішенням суду. Тобто з 2021 року позивачка не заперечувала щодо того, що кредитна угода містить несправедливі умови та порушує її права, зокрема чинне законодавство, а виконання рішення суду лише підтверджує зазначене. Зазначене стосується і заяви б/н 11 червня 2018 року, оскільки згоду позивачки на укладення угоди саме в такій формі та ознайомлення відповідача з умовами угоди та тарифами підтверджує підпис позивачки. Таким чином, суд прийшов до висновку, що аргументи позивачки щодо недійсності заяви та кредитної угоди, є необґрунтованими”, – підкреслив суд.