Особа, яка користувалася послугами ПриватБанку, дізналась про виконавчий припис щодо боргу за кредитною угодою на суму 156 139 гривень та вимагає його анулювання.
ПриватБанк через нотаріуса висуває вимогу щодо сплати 156 139 гривень заборгованості за кредитним договором. Однак, клієнт подав прохання про скасування виконавчого напису. Про це повідомляється в ухвалі Подільського міськрайонного суду Одеської області, оприлюдненому 9 березня 2026 року.
22.06.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу було здійснено виконавчий напис № 5776 про стягнення з громадянина на користь ПриватБанку боргу за кредитною угодою від 28.03.2007 року в обсязі 156 139 гривень. Він підкреслює, що оскаржуваний виконавчий напис було складено на основі кредитної угоди, яка не була завірена нотаріально. На час оформлення припису, умови постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 року, які дозволяли здійснення виконавчих написів на кредитних угодах у звичайній письмовій формі, вже були визнані протиправними та скасовані рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14. Крім того, звертає увагу на відсутність незаперечності боргу та порушення процесу оформлення припису в частині його попереднього інформування про намір банку звернутися до нотаріуса.
АТ КБ «ПриватБанк» надав відгук на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Банк обґрунтовує свою позицію тим, що 28.03.2007 року між сторонами було укладено кредитний договір. У зв’язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов’язань та виникненням заборгованості, банк використав передбачене законом право на захист цивільних прав шляхом оформлення нотаріусом виконавчого напису. Його було здійснено у відповідності до вимог Закону України «Про нотаріат» та переліку документів, на підставі яких стягнення заборгованості здійснюється у безспірному порядку. Банк стверджує, що надав нотаріусу всі необхідні документи, що засвідчували незаперечність вимог, а підстави для відмови у здійсненні нотаріальної дії були відсутні. Також зауважує, що клієнт не надав доказів повного або часткового погашення заборгованості, що, на думку банку, підтверджує правомірність стягнення.
Яке рішення ухвалив суд?
Позов чоловіка було задоволено. Суд постановив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 22.06.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за номером 5776, про стягнення з нього на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», заборгованості за кредитною угодою від 28.03.2007 року в розмірі 156 139 гривень.
“Відповідач зазначає, що вчинення напису відбувається за формальними ознаками на основі документів стягувача, а нотаріус не зобов’язаний вимагати пояснення у боржника. Суд відхиляє цей аргумент, оскільки саме дотримання процедури нотаріусом не є доказом безспірності боргу. Як вказує відповідач у відзиві, посилаючись на позицію Великої Палати Верховного Суду, суд не повинен обмежуватися виключно перевіркою дотримання нотаріусом формальних процедур. Так, відповідач стверджує, що оскільки позивач не надав суду зустрічних розрахунків або доказів сплати боргу, то сума заборгованості вважається незаперечною. Суд вважає такий підхід хибним, оскільки обов’язок доведення незаперечності заборгованості перед нотаріусом покладено саме на стягувача. Лише сам факт відсутності заперечень боржника на момент вчинення напису не свідчить про його згоду з обсягом боргу та не робить заборгованість «безспірною» у розумінні ст. 88 Закону України «Про нотаріат». Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені у відзиві аргументи не спростовують факт наявності суперечки щодо заборгованості на момент вчинення спірного напису, що є самостійною підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню. Отже, суд, з’ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки в ході судового розгляду встановлено факт порушення приватним нотаріусом вимог щодо процедури вчинення виконавчого напису, а саме: здійснення нотаріальної дії на підставі кредитного договору, що не був завірений нотаріально, що є окремою та достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, незалежно від фактичної наявності чи відсутності заборгованості за кредитним договором”, – підкреслив суд.