Онлайн покупки Фото: Getty Images
Інтернет-шопінг вже давно увійшов у звичку. В онлайн-просторі замовляють одяг, електроніку, б’юті-продукти, предмети декору і, безумовно, різні милі штучки та презенти для рідних. У той же час саме періоди інтенсивних покупок зазвичай використовують аферисти. Про це 5 березня інформує Кіберполіція.
Найбільш розповсюджена тактика – фальшиві онлайн-магазини або акаунти в соціальних мережах. Зловмисники створюють привабливий профіль з фотографіями товарів, копіюють матеріали інших торговців, розміщують сфабриковані коментарі та обіцяють «акції тільки сьогодні». Після повної або часткової оплати на зв’язок з продавцем вийти неможливо, і покупець не отримує товар. Нерідко такі профілі існують декілька тижнів, а потім зникають і виникають під іншою назвою.
Коли профіль створено недавно, має невелику кількість публікацій та відгуків, а продавець наполягає виключно на передоплаті – це вагомий привід для тривоги. Слід звернути увагу, чи є в профілі справжні відгуки, чи відповідає продавець відкрито, чи вказані контактні дані та умови повернення. Якщо в акаунті закриті коментарі, відсутні згадки клієнтів або всі знімки виглядають як промо-матеріали з інтернету – це може говорити про його неправдивість. Додатковий сигнал небезпеки – прохання перейти для оплати на сторонній ресурс або перерахувати кошти на особисту картку.
При здійсненні покупки через популярні онлайн-майданчики з оголошеннями шахраї часто відправляють посилання на «оформлення пересилання» або «безпечну транзакцію». Подібні сайти копіюють справжні сервіси, але по суті є фішинговими та призначені для викрадення даних банківських карток. Вводячи дані картки на підробленій сторінці, користувач по суті передає їх аферистам. Наприклад, продавець заявляє, що вже «сплатив доставку» і просить тільки підтвердити отримання грошей, ввівши дані картки. В результаті з рахунку знімаються кошти.
Інша афера – вимога повної оплати на картку фізичної особи без будь-яких гарантій. Іноді покупцеві відправляють фотографію «накладної» або «квитанції», зроблені в графічному редакторі.
Обережно слід відноситися і до надміру вигідних цін. Якщо товар коштує значно дешевше, ніж в інших продавців, це може бути або підробка, або спроба видурити гроші. Також не варто повідомляти стороннім особам коди з SMS-повідомлень від банку чи підтвердження входу в обліковий запис – шахраї можуть застосувати їх для отримання доступу до ваших рахунків.
Щоб зменшити ймовірність ризиків, перевіряйте відомості про продавця, час створення сторінки, наявність реальних коментарів, умови пересилання та повернення. Не переходьте за підозрілими посиланнями та не вписуйте дані картки на невідомих ресурсах. Для розрахунків використовуйте накладний платіж або офіційні сервіси з опцією захисту покупця та не зберігайте повні платіжні дані в браузері.
Як повідомляв Інформатор, шахраї намагаються отримати доступ до інтернет-банкінгу користувачів. Яким чином їм це вдається? Кіберполіція наводить приклади шахрайських методів та дає рекомендації, як не стати жертвою.