Вокалістка MILA NITICH представила українську версію композиції “Каюсь”, котра супроводжувала її понад півтора десятиліття. Трансформація мовою розкрила в творінні новий, всеосяжний зміст про сприйняття та помилування.
Українська артистка MILA NITICH представляє україномовну версію треку “Каюсь” – творчості, яка виникла в її житті ще в 18 років і супроводжувала виконавицю понад півтора десятиліття. Колись суто особиста оповідь сьогодні лунає як визнання про сприйняття, прощення та здатність рухатися далі. Виконавиця зазначає: переклад був ризикованим кроком, але саме він виявив у пісні нову, більш глибоку та універсальну суть, повідомляє УНН з посиланням на пресслужбу знаменитості.
Деталі
Пісня “Каюсь” народилася для артистки на зорі її життя. Тоді вона в буквальному сенсі боролася за її місце у своєму доробку – і ця боротьба стала частиною історії даної композиції.
Ця пісня з’явилась у моєму житті надто рано – у 18 років. Я дуже добре пам’ятаю, як буквально виборювала для неї місце у своєму репертуарі з Володимиром Бебешко. Він не хотів її брати, вважав, що цю пісню для мене тоді зарано співати. А я впиралась і відстоювала її, бо відчувала, що вона моя. Спочатку я закладала в неї одну, дуже особисту історію – історію своїх батьків. Але сьогодні я розумію: зараз у цій пісні зовсім інші сенси. Вона – не про конкретну людину. Вона – про кожного з нас
– говорить MILA NITICH.
Тривалий час співачка не наважувалася перекладати “Каюсь” українською. Її страхала відповідальність – щоб не пошкодити тендітну емоцію і не втратити глибину, адже неякісні переклади часто позбавляють пісню сили. Рішення з’явилося зненацька під час студійного зібрання з поетом і автором текстів Гідаятом Сеїдовим – вони просто зібралися творити нову музику.
Я дуже хвилювалася, щоб пісня не була спаплюжена. Ми всі знаємо, як інколи переклади роблять пісні гіршими. Але я чомусь знала, що він зможе знайти ті слова, які донесуть справжню суть. Коли я прочитала готовий текст – я просто заплакала. Реально. Бо відчула: пісня отримала зовсім інший сенс
– згадує артистка.
Саме тоді співачка збагнула: “Каюсь” – це не про чергову любовну трагедію. Це пісня про внутрішню розмову, про розірвану сутність кожного з нас, про втрати, страждання та ті випадки, після яких ми вже ніколи не стаємо такими, як колись.
Я зрозуміла, що ця пісня написана про кожного з нас. Про те, що мені є в чому покаятися – перед Богом і перед собою. І що єдина людина, яку я повинна пробачити у своєму житті, – це я сама. Вона звучить настільки глибоко і широко, що кожен знайде в ній свою історію. Такі пісні в житті трапляються дуже рідко
– каже MILA.
Реакція слухачів тільки підтвердила це відчуття: люди запевняють, що слухають “Каюсь” по декілька разів на день і не можуть втримати сліз. Для вокалістки це і є основна цінність музики – здатність зачіпати найпотаємніші куточки душі.
Колись мені сказали, що музику треба писати таку, яка чіпляє людину за хребет. Для мене хіт – це не швидка і не танцювальна пісня. Хіт – це те, що зачіпає серце. Я завжди знала, що “Каюсь” народжена, щоб залишитися в серцях людей
– підкреслює виконавиця.
Сьогодні “Каюсь” MILA називає піснею про сприйняття. Про момент, коли вже неможливо нічого змінити – і залишається тільки покаятися, попросити прощення і рухатися далі. Перші рядки композиції – “Я не шкодую ні про що” – вона вважає особистими та такими, що безпосередньо стосуються її особистої історії.
Я справді сьогодні ні про що не шкодую. Я розумію, що все відбулося не просто так – саме в той час і саме в тому місці, не раніше і не пізніше. Я сьогодні така, якою стала, бо пройшла весь цей шлях. Яким би болючим, важким чи безнадійним він іноді не здавався, у кожен момент мого життя він був потрібен для того, щоб прийти сьогодні до себе такої, якою я є
– зізнається співачка.
Окрему вдячність співачка висловлює Сергію Могилевському, котрий працював над звуком, та всій команді, яка долучилася до створення пісні. Вона переконана: сьогодні “Каюсь” лунає не як історія про взаємини між двома людьми, а як сповідь про шлях, страждання, сприйняття та найважче мистецтво в житті – простити собі за прийняті рішення.