США офіційно повідомили Україну, що її удари по російських нафтових об’єктах, включно з Новоросійськом, зачепили американські вкладення в Казахстані. Це пов’язано зі зацікавленістю американських фірм у Каспійському трубопровідному консорціумі.
США застерегли Україну, що її нальоти на російські нафтові комплекси мали вплив на американські капіталовкладення в Казахстані. Пані посол України в США Ольга Стефанішина підтвердила факт отримання офіційного дипломатичного листа.
Ми почули, що українські атаки на Новоросійськ вплинули на деякі американські інвестиції, які реалізуються через Казахстан. І ми почули від Держдепартаменту, що нам слід утримуватися від, як ви знаєте, нападів на американські інтереси
– заявила посол Ольга Стефанішина на зустрічі з пресою.
Позиція Сполучених Штатів стосовно небажаності ударів по нафтовій інфраструктурі Новоросійська має не політичне, а насамперед економічне та корпоративне підґрунтя. Мова йде про охорону інтересів міжнародних акціонерів Каспійського трубопровідного консорціуму, серед яких також є американські фірми. Про це в коментарі для УНН розповів екс-спікер НАК “Нафтогаз України” у Львівській області Віктор Гальчинський.
Позиція США не є новою та не залежить від керівництва
За словами фахівця, така обережна позиція Вашингтона сформувалася не сьогодні і не є виключно поглядом нинішньої адміністрації.
“Важливо підкреслити, що така позиція була й у минулого уряду у Штатах. Байден теж був проти”, – відзначив експерт.
Гальчинський підкреслює, що причини цієї позиції лежать значно глибше, ніж публічна дипломатія чи воєнно-політичні міркування.
Американський інтерес у Каспійському трубопровідному консорціумі
Ключовим чинником, за словами експерта, є структура власності Каспійського трубопровідного консорціуму.
“Американська компанія є учасником Каспійського трубопровідного консорціуму. Це “Chevron Caspian Pipeline Consortium Company”, підрозділ американського енергетичного гіганта “Chevron”. Їй належить 15% часток цього консорціуму”, – сказав він.
У той же час, як зазначає Гальчинський, значна частина в консорціумі залишається і за російською державою.
“Так само там російській державі належить 24% через фірму “Транснєфть”. Структура акціонерів консорціуму на сьогодні не змінилася”, – зауважив Гальчинський.
Міжнародний статус об’єкта і реакція Казахстану
Експерт акцентує, що Каспійський трубопровідний консорціум є міжнародним об’єктом, а не виключно російською інфраструктурою. Саме через це, за його словами, перші удари по портовій та нафтовій інфраструктурі Новоросійська наприкінці 2025 року викликали різку реакцію не тільки США, але і Казахстану.
“Коли були перші удари по портовій інфраструктурі, нафтовій інфраструктурі Новоросійська наприкінці 2025 року, тоді Казахстан дуже обережно, але різко зробив заяву”, – нагадав експерт.
80% казахстанської нафти і відсутність альтернатив
Гальчинський пояснює, що через Каспійський трубопровід транспортується критично важливий обсяг нафти для Казахстану.
“Через нього дійсно транспортується 80% видобутої в Казахстані нафти”, – сказав він.
За його словами, цю нафту видобувають як казахстанські, так і міжнародні акціонери консорціуму.
“Видобувають нафту в Казахстані акціонери КТК – казахські і міжнародні, в тому числі американський “Chevron””, – зазначив Гальчинський.
При цьому альтернативних шляхів для експорту таких обсягів майже немає.
“Альтернативних шляхів там немає, по суті, немає”, – зауважив він.
Удари по Новоросійську обмежують пропускну здатність
Експерт акцентує, що удари по інфраструктурі Новоросійська мають прямий технічний ефект.
“Фактично нашими ударами обмежується пропускна здатність експорту терміналу в Новоросійську, в тому числі через Каспійський трубопровідний консорціум”, – пояснив він.
Це означає, що наслідки відчуває не тільки росія. Удар не лише по росії, а й по міжнародних інтересах За словами Гальчинського, саме цей фактор і є ключовим у позиції США.
“Це вплив не тільки на росію, не тільки на інтереси росії, але і на інтереси акціонерів КТК, таких як Казахстан і міжнародні акціонери, серед них “Chevron””, – зазначив він.
Експерт уточнив, що йдеться про спеціально створену структуру для управління трубопроводом та інвестицій у його розвиток.
“Компанія “Chevron” створена, очевидно, для управління трубопроводом і для інвестицій в трубопроводи”, – сказав Гальчинський.
Дипломатичний жест, а не заборона
За словами Гальчинського, реакція США на удари по інфраструктурі Новоросійська не означає вимоги припинити такі дії, а скоріше є спробою окреслити межі власних інтересів.
“Я розумію, що це виглядало не як жорстка заборона, але ніхто не казав: ви мусите або ви зобов’язані не бити по цій інфраструктурі. Це було скоріше звернення: зверніть увагу, тут є певні міжнародні інтереси”, – сказав він.
Він наголосив, що з юридичної точки зору КТК не втрачає статусу потенційної воєнної цілі.
“По суті, КТК теж може бути воєнною ціллю, тому що 24% акцій консорціуму належать російській федерації. Це означає, що російська держава безпосередньо отримує вигоду від його роботи”, – зазначив експерт.
Гальчинський вважає, що саме в цій точці інтересів Україна отримує дипломатичний простір для маневру.
“Тут немає зради. Це, скоріше, дипломатичний жест зі сторони Штатів. Вони мусили якось відреагувати: ми вас підтримуємо, ми допомагаємо, але тут є наші компанії і наші інтереси”, – сказав він.
Як Україні використати ситуацію на свою користь
Віктор Гальчинський вважає, що ця ситуація дає Україні не лише воєнний, а й політико-економічний інструмент.
“Ми маємо розуміти, що це точка тиску. Це важіль, який можна і потрібно використовувати на переговорах”, – сказав він.
Експерт пояснив, що йдеться не обов’язково про постійні удари, а про сам фактор ризику.
“Навіть сама можливість впливу на КТК створює для партнерів питання стабільності поставок, страхування, репутаційних ризиків. І це те, що можна вбудовувати в переговорну логіку”, – зазначив Гальчинський.
За його словами, така позиція відкриває можливість для переговорів.
“Це для нас козир саме в дипломатії. Ми можемо говорити: добре, тоді давайте обговорювати або жорсткіші санкції, або додаткову допомогу, або інші механізми тиску”, – пояснив Гальчинський.
Він підкреслив, що це не означає послаблення тиску на росію.
“Це не вихід із ситуації сам по собі, але це фактор, який не можна ігнорувати. І партнери його точно не ігнорують”, – каже експерт.
Фінська затока і природні обмеження експорту
Окремо Гальчинський звернув увагу на ситуацію в Балтійському регіоні, яка додатково ускладнює експорт російської нафти.
“КТК є критичним і найбільшим хабом для експорту російської нафти. Другий варіант у росії – це Балтика, але там зараз усе дуже складно”, – сказав він.
За словами експерта, експорт через балтійські порти суттєво скоротився не лише через санкції, а й через природні чинники.
“Через льодовий покрив у Фінській затоці експорт через балтійські порти зараз практично підрізаний до мінімуму. Танкерний рух ускладнений, особливо для старих суден тіньового флоту”, – зауважив Гальчинський.
Він додав, що ця ситуація створює додатковий тиск на російську логістику.
“Такі танкери просто не можуть нормально працювати. Частина флоту фактично стоїть навіть на своїй території”, – зазначив експерт.
У підсумку, за словами Гальчинського, поєднання санкцій, природних обмежень у Фінській затоці та чутливості КТК до безпекових ризиків формує для України унікальну дипломатичну позицію.
“Це не військовий аргумент, це аргумент для переговорів. І його точно будуть враховувати всі сторони”, – підсумував він.