Штучний інтелект здатен послаблювати аналітичне мислення та викликати звикання, але водночас сприяє вивільненню ресурсів для більш складних завдань. Фахівці зауважують, що вплив ШІ визначається методом роботи з ним.
Штучний інтелект усе частіше інтегрується в щоденне життя: навчання, робота, індивідуальні рішення. Разом з тим, зручність і оперативність відповідей можуть спровокувати нові психологічні складності. Про те, чи здійснює ШІ вплив на здатність міркувати, об’єктивно оцінювати інформацію та емоційний стан людини, УНН поцікавився у експертів.
Чи існує ризик послаблення критичного мислення
В наш час, Штучний інтелект швидко впроваджується в буденне життя і все частіше впливає не лише на професійну діяльність, але й на спосіб мислення людини. Алгоритми пропозицій, чат-боти, віртуальні асистенти та навчальні платформи на основі ШІ вже стали буденними інструментами для мільйонів користувачів по всьому світу, а згідно з дослідженням Statista, очікується, що світовий ринок ШІ буде збільшуватись на 54% щороку.
В той же час, разом з перевагами – автоматизацією, швидкістю обробки даних і зменшенням кількості помилок – можуть з’явитися і окремі загрози. Наприклад, згідно з даними Masarat Initiative, через використання ШІ можливе погіршення критичного мислення, формування залежності від технологій та вплив на ментальний стан людини, особливо в освітній сфері.
Про загрози також говорить і нейрофізіолог, доктор наук, ректор ПВНЗ “Академія Добробут” професор Нана Войтенко. Зі слів науковця, вплив штучного інтелекту неможливо однозначно “охарактеризувати” негативним або позитивним, оскільки все залежить від того, як саме людина ним користується, а особливо важливим це питання стає в контексті освіти та розвитку мислення.
Відповідь тут не єдина. З одного боку, штучний інтелект здатен зробити мозок більш пасивним, а з іншого – допомагати йому діяти більш продуктивно. Ми дійсно можемо покладатися на ШІ в деяких фактах і вивільняти оперативну пам’ять для інших задач. Це не означає, що ми втрачаємо здатність запам’ятовувати, ми просто починаємо запам’ятовувати інше
– пояснює нейрофізіолог.
На думку Войтенко, ситуація подібна до того, як людство у свій час звикло до смартфонів і калькуляторів і тепер менше тримають у пам’яті номери телефонів чи дати, а натомість можуть краще концентруватися на більш складних, аналітичних задачах. В той же час, неконтрольоване використання ШІ може мати і негативні наслідки.
Якщо ми зовсім не тренуємо робочу пам’ять і постійно делегуємо мислення, то з часом може погіршуватися здатність до запам’ятовування й концентрації. Постійні короткі запити формують роздрібнене мислення. Але якщо використовувати ШІ активно, тобто аналізувати, зіставляти, ставити складні питання, ось тоді посилюються ділянки мозку, відповідальні за узагальнення й критичне мислення. ШІ не змінює наш мозок сам по собі, його змінює метод нашої взаємодії з ШІ
– пояснює Нана Войтенко.
Що трапляється з нейронними зв’язками
Окрему увагу, професорка акцентує на формуванні нейронних зв’язків. За її словами, мозок розвивається через активне застосування певних функцій, а без практики, ці зв’язки поступово стають неактивними, і це особливо важливо для дітей та підлітків, оскільки в них мозок ще формується.
Нейронні зв’язки формуються тоді, коли ми їх використовуємо. Якщо підліток повністю перекладає аналіз і ухвалення рішень на штучний інтелект, є ризик, що деякі важливі зв’язки просто не сформуються. Особливо це стосується префронтальної кори, яка відповідає за планування, волю та свідомі рішення
– каже професорка.
В той час як для вже дорослих людей – штучний інтелект може допомогти для оптимізації розумової роботи. Він може зменшити монотонне навантаження й дозволити спрямувати ресурси мозку на більш складні завдання. Як приклад, експертка наводить застосування ШІ в медицині, де інструмент бере на себе технічну частину роботи, тоді як сам лікар має більше можливостей зосередитися на аналізі та спілкуванні з пацієнтом.
Мозок завжди намагається оптимізувати витрати енергії. Якщо штучний інтелект звільняє нас від рутини, це не погано. Менш активними стають одні ділянки, але натомість активуються ті, що відповідають за аналіз, увагу та складні рішення. Це дає можливість розвивати інші навички, наприклад, творчість чи стратегічне мислення
– пояснює науковиця.
Також, професорка підкреслює, що ключова проблема – не сам штучний інтелект, а спосіб взаємодії з ним. Повна довіра до готових відповідей може сформувати звичку шукати рішення тільки ззовні й “зменшити толерантність до складності та невизначеності”.
Люди втрачають довіру до власних здібностей
Окрема тема – психологічна залежність і впевненість у власних інтелектуальних здібностях. Коуч-психолог Микола Олійник стверджує, що при регулярному та неконтрольованому використанні ШІ люди можуть навіть втрачати віру у власний досвід і здатність мислити самостійно.
ШІ може взяти на себе до 70% рутинної роботи. Але 30% ключового – стратегія, аналітика, відповідальність, завжди залишаються за людиною. Якщо людина починає перекладати і ці 30% на систему, поступово зменшується віра у власний розум. Тому ШІ хороший помічник, але поганий керівник
– зазначає психолог.
Експерт пояснив, що постійна взаємодія з ШІ також впливає і на емоційний стан. Особливо це відчутно у молоді, яка звикає до швидких відповідей і гірше переносить невизначеність. Додаткову напругу викликає усвідомлення того, що нейромережі можуть помилятися.
Коли люди розуміють, що ШІ потрібно перевіряти, фільтрувати і контролювати, може виникати тривожність. Оскільки стає зрозуміло: системі не можна повністю довіряти, а відповідальність все одно залишається на людині
– пояснює експерт.
Микола Олійник також окреслює чіткі ознаки надмірної залежності від штучного інтелекту. Вони виявляються у поведінці та мисленні і можуть залишатися непомітними на перший погляд.
Коли людина постійно звертається до ШІ при будь-якому питанні, сприймає його відповіді як авторитетніші за власний досвід і втрачає ініціативу самостійно аналізувати – це вже психологічний ризик. У цей момент ШІ перестає бути інструментом і стає зовнішньою опорою
– каже психолог.
Штучний інтелект не замінює мислення, відповідальність і життєвий досвід людини. Він може бути корисним помічником, але лише за умови усвідомленого та критичного використання. Як наголошує експерт, сильні люди використовують ШІ як інструмент, а не як того, хто думає і вирішує замість них.