За два місяці функціонування спеціального режиму Defence City тільки одна фірма здобула статус резидента. Фахівець Ігор Гарбарук вважає, що проблема полягає у браку системного підходу держави та необхідності удосконалення законодавства.
В Україні офіційно запущено особливий режим Defence City, призначений стати стимулом для розвитку вітчизняного військово-промислового комплексу. Тим не менш, за два місяці дії програми поки що лише одна фірма змогла набути статусу резидента. Віцепрезидент “Українського міжнародного інституту відновлення”, експерт ГС “Економічний дискусійний клуб” Ігор Гарбарук в ексклюзивному коментарі УНН зазначив, що, на його погляд, проблема криється у відсутності системного підходу держави та потребі у ретельному доопрацюванні законодавства.
Defence City здатен стати ефективним інструментом розбудови ОПК
На думку Ігоря Гарбарука, сам механізм Defence City може бути результативним, але тільки за умови реальної взаємодії держави і виробників.
“Для того, щоб воно (Defence City – ред.) працювало не формально, з ним необхідно працювати. Тобто, по суті, в цьому має бути зацікавлена і держава, і виробники зброї. І щоб це була така синергійна взаємодія”, – зауважив економічний фахівець.
Стосовно виробників зброї, Гарбарук підкреслює, що вони зобов’язані нести відповідальність за якість озброєння та техніки, яку випускають. Адже оборонне виробництво – це висококваліфікований сегмент, де похибки можуть вартувати життя.
У цьому контексті, на думку фахівця, потрібно посилити контроль якості продукції, виробленої підприємствами ОПК.
Чи дійсно вимоги до резидентів надмірні?
Незважаючи на критику частини представників ринку і низки експертів, Гарбарук не вважає критерії вступу до Defence City зовсім нездійсненними.
“Я, відверто кажучи, переглянув усі вимоги, які до цього проєкту, цієї програми є – нічого нереального там немає”, – зазначив експерт.
За його словами, ключова вимога стосується структури доходів, і потенційним резидентам необхідно ретельно готувати документи, необхідні для заявки на приєднання до спецрежиму. “Компанія повинна бути прозорою, не просто ФОП якийсь”, – наголосив Ігор Гарбарук.
Проте для того, щоб Defence City функціонував ефективно, законодавство необхідно пристосувати до сучасних реалій ринку.
Однією з найбільш спірних вимог Defence City є повна відсутність кримінальних проваджень, у яких фігурують потенційні резиденти. Експерт вказує на те, що в нинішніх умовах слідчі часто безконтрольно і без жодної відповідальності порушують необґрунтовані кримінальні справи.
“Те, що наші служби (правоохоронні органи – ред.) порушують і висувають звинувачення і так далі, це інше питання. І, можливо, дійсно під час війни, знову ж таки, враховуючи те, що, скажімо так, наші служби теж проявляють активність, інколи правильно, інколи абсолютно без відповідальності, потрібно зробити одну просту річ: має бути кримінальна відповідальність тих людей, які відкривають ці (необґрунтовані – ред.) справи. От і все. Коли тільки буде кримінальна відповідальність йти за слідчим, за тим, хто ініціює цю кримінальну справу, тоді їх (необґрунтованих кримінальних справ – ред.) буде значно-значно-значно менше”, – пояснив Гарбарук.
У цьому контексті ключовим критерієм оцінки підприємства має бути вирок суду, а не сам факт відкриття кримінального провадження.
“Поки немає вироку суду, це все, скажімо так, вилами по воді писано”, – підкреслив Гарбарук.
Разом з тим, на його думку, представникам ринку варто було б виступити з ініціативою щодо перегляду норми про відсутність кримінальних справ, у яких фігурують потенційні резиденти.
ОПК повинен стати основою економіки на найближчі 10-12 років
Ігор Гарбарук переконаний, що Defence City – це не тільки про податковий режим, а про стратегічну модель економіки в цілому. Саме він може стати підґрунтям української економіки в найближче десятиліття.
“Оборонно-промисловий комплекс має стати і бути основою економіки України на найближчі 10-12 років. Далі будемо бачити, але найближчі 10-12 років це 100% оборонно-промисловий комплекс має бути основою. А вже навколо нього має формуватися все інше”, – зазначив Гарбарук.
Він акцентує увагу на необхідності системної державної підтримки національних виробників, щоб саме українські підприємства, а не іноземні отримували державні замовлення.
Важливим аспектом, за словами економічного фахівця, є також розвиток експорту товарів ОПК. “Ми повинні дійсно розвивати експорт. І він має розвиватися виключно за підтримки тієї самої держави”, – підкреслив Гарбарук.
Тут, на його погляд, Україні слід брати приклад з Туреччини, США і Німеччини, які активно лобіюють на міжнародній арені товари національних оборонних компаній.
Отже, експерт переконаний, що Defence City повинен бути не тільки механізмом швидкого запуску виробництва озброєння та техніки, а й інструментом довгострокового поліпшення якості товарів і конкурентоспроможності вітчизняного ОПК.
Нагадаємо
В Україні запрацював спецрежим Defence City. Це елемент системної державної політики в галузі безпеки і оборони. Цей правовий режим повинен створити сприятливі умови для масштабування оборонного виробництва, залучення інвестицій і розвитку українського ОПК.
Резиденти Defence City отримують комплекс економічних і операційних стимулів, які повинні зменшити фіскальне навантаження і прискорити розвиток виробництва. Йдеться зокрема про звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування підприємствами ОПК коштів у свій розвиток, а також звільнення від земельного, майнового та екологічного податків.
Крім того, для резидентів діятимуть спрощені митні процедури; спеціальні гарантії захисту інформації та конфіденційності даних підприємства під час дії режиму; державна підтримка релокації та підвищення захищеності виробничих потужностей в разі необхідності.
Підприємство може отримати статус резидента Defence City за умови, що юридична особа відповідає вимогам щодо частки кваліфікованого доходу (дохід від реалізації оборонних товарів власного виробництва або виконання робіт та/або надання послуг щодо оборонних товарів) за попередній календарний рік, а також стосовно такої особи відсутні обставини для дискваліфікації.
Частка кваліфікованого доходу повинна становити не менше ніж 75% загального доходу юридичної особи (з урахуванням винятків) і не менше ніж 50% загального доходу для суб’єктів літакобудування.
Резидентом не може бути компанія, яка зареєстрована відповідно до законодавства іноземної держави або яка порушила вимоги щодо розкриття інформації про структуру власності чи кінцевих бенефіціарів.
Не може бути включене до реєстру також підприємство, серед акціонерів/учасників якого є особи, пов’язані із державою-агресором, або стосовно якого застосовано санкції, або яке є пов’язаним із особою, стосовно якої застосовано санкції.
До Defence City не можуть увійти юридичні особи, стосовно яких протягом останніх 12 місяців було встановлено факт порушення обов’язків за державним контрактом з оборонних закупівель; які не є платником податку на прибуток або внесені до реєстру неприбуткових установ та організацій.
Підприємство не може стати резидентом, якщо воно має податковий борг більше ніж 10 мінімальних заробітних плат; якщо воно знаходиться і працює на тимчасово окупованій території України, а також є фігурантом кримінальних проваджень.
Міноборони повідомило про те, що перша компанія отримала статус резидента.