Громадянка втратила грошові активи з кредитної картки в розмірі 29 720 гривень і наполягає на відшкодуванні збитків ПриватБанком на суму 30 тисяч гривень
ПриватБанк без згоди власниці рахунку зняв з кредитки кошти в обсязі 29 720 гривень. Вона стверджує, що саме банківська установа не забезпечила належну дієвість системи внутрішнього нагляду, що спричинило зняття невідомими особами грошових активів з її картки, тому вимагає компенсацію у розмірі 30 тисяч гривень. Про це повідомляється в ухвалі Луцького міськрайонного суду Волинської області, оприлюдненій 17 лютого 2026 року.
26 липня 2024 року ПриватБанк без відома та погодження громадянки зняв з її кредитної картки грошові активи в мексиканських песо на загальну суму, еквівалентну 29 720 гривням, загалом було здійснено 100 транзакцій. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2025 року ПриватБанк зобов’язали повернути за рахунок особистих грошових активів суму непідтверджених платіжних операцій у розмірі 14 348 гривень на її рахунок шляхом їх відновлення на банківському рахунку; виплатити пеню за здійсненою непідтвердженою платіжною операцією в розмірі 2 413 гривень шляхом перерахування грошових активів на банківському рахунку; компенсувати 7 700 гривень, утриманих з неї у період з 1 серпня 2024 року по 1 лютого 2025 року відсотки за використання кредиту, нараховані в результаті здійснення в період з 25 липня 2024 року по 26 липня 2024 року непідтверджених платіжних операцій, шляхом їх перерахунку на банківський рахунок; анулювати в повному обсязі заборгованість всіх видів, нараховану після 26 липня 2024 року за рахунком, відкритим на її ім’я. Постановою Волинського апеляційного суду від 6 серпня 2025 року, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2025 року в частині зобов’язання банку анулювати в повному обсязі заборгованість всіх видів, нараховану після 26 липня 2024 року за рахунком, відкритим на її ім’я, скасовано та відхилено позов у цій частині, в іншій частині рішення залишено без змін. Зазначеними судовими рішеннями встановлено факт зняття без її погодження грошових активів, а отже, на її думку, таке зняття відбулось працівниками банку та з їхньої вини. Вона вважає, що саме банк не забезпечив належне зберігання інформації щодо її особистої облікової інформації та не гарантував належну дієвість системи внутрішнього нагляду, що призвело до зняття невідомими особами грошових активів з її картки, тим самим спричинивши порушення її майнових прав та завдання моральної шкоди, яку вона оцінює в розмірі 30 тисяч гривень.
У відгуку на позовну заяву, ПриватБанк зауважує, що відповідно до норм закону, необхідною умовою для стягнення моральної шкоди є доведення клієнткою факту неправомірної поведінки фінансової установи, наявність самої моральної шкоди, її розмір та причинно-наслідковий зв’язок між поведінкою фінансової установи та завданою шкодою. Вважає, що вона не довела обставин щодо провини у діях або бездіяльності банку, що свідчить про відсутність трьох складових, за яких можливе виникнення права на відшкодування моральної шкоди. Крім того, вказує, що судовими рішеннями, які повністю виконані ПриватБанком та на які посилається клієнтка як на підставу заподіяння їй моральної шкоди, також не встановлено факт, що саме з вини банку відбулось несанкціоноване зняття грошових активів. Просить відмовити в задоволенні позову.
Яке рішення ухвалив суд?
Суд відмовив жінці в задоволенні позову. Вона не підтвердила сам факт спричинення їй моральної шкоди та наявність будь-якого причинно-наслідкового зв’язку з неправомірними діями ПриватБанку.
“Ані рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2025 року у справі 161/21744/24, ані постановою Волинського апеляційного суду від 6 серпня 2025 року, якими зобов’язано банк повернути кошти на рахунок, не визначено, що зняття грошових активів з рахунку позивачки відбулось в результаті саме винних дій відповідача. Враховуючи, що не встановлено провину відповідача у таких діях, тому відсутні правові підстави для відшкодування моральної шкоди позивачу з цих підстав. Надана позивачем виписка з медичної документації також не встановлює причинно-наслідковий зв’язок між діями банку та розвитком гіпертонічної хвороби, тривожно-депресивного синдрому, хронічного гастриту, оскільки їх поява не збігається з часом вчинення дій зі зняття третіми особами грошових активів з рахунку позивача. Також, доводи позивача про те, що відповідач повернув на її картковий рахунок несанкціоновано зняті грошові активи, тим самим визнавши свої дії протиправними та причетність до незаконної банківської операції, не заслуговують на увагу з огляду на те, що грошові кошти були повернуті на виконання судових рішень, та з підстав, що позивачем не виконувалися спірні операції, а не тому, що відповідач сприяв зняттю таких коштів із рахунку позивача. Отже, суд вважає, що позивач належним чином не підтвердила сам факт спричинення їй моральної шкоди та наявність будь-якого причинно-наслідкового зв’язку з неправомірними діями відповідача. Таким чином, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є безпідставним та не підлягає задоволенню”, – підкреслив суд.