Клієнт ПриватБанку позбувся 72 500 гривень із рахунку через хакерську атаку на акаунти в Telegram, Viber і WhatsApp
Зловмисники зламали жіночі акаунти у Telegram, Viber та WhatsApp. Вони підвищили кредитний ліміт на її картці ПриватБанку і зняли 72 500 гривень. Про це йдеться в ухвалі Печерського районного суду міста Києва, оприлюдненій 6 лютого 2026 року.
12 березня 2025 року в месенджери та профілі жінки було здійснено несанкціонований вхід. Невідомими особами було зламано її профілі у мобільних додатках: «Telegram», «Viber», «WhatsApp». У подальшому цими особами було здійснено низку неправомірних дій з особистими даними, а саме: штучне збільшення кредитного ліміту на банківській картці в АТ КБ «ПриватБанк», нелегальне заволодіння електронним цифровим підписом, а також іншими її таємними відомостями та мали намір вчинити незаконне заволодіння грошима у сумі 72 500 гривень. Зазначається, що маючи доступ до зазначеної інформації, шахраї ініціювали порядок збільшення кредитного ліміту на рахунку від її імені на суму 72 500 гривень, після чого переказали вказані гроші на банківську картку, яка належить її знайомій. Згодом зловмисники, також діючи від її імені, ввели в оману знайому, вдаючись до шахрайських дій. Зокрема, знайому було сповіщено, а саме надіслано повідомлення у месенджері «Telegram» про нібито випадковий переказ грошей від її імені, у зв’язку з чим її просили повернути гроші на інший банківський рахунок. Остання, не підозрюючи про незаконний характер дій, здійснила три окремі перекази на картковий рахунок іншого банку. 13 березня 2025 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, кримінальне провадження правова кваліфікація ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України.
6 червня 2025 року від представника ПриватБанку надійшла відповідь на позовну заяву, згідно з якою останній просить відхилити у задоволенні позову. Жінка не надала доказів, що грошима заволоділи невстановлені особи, встановлення ними кредитного ліміту, а також, що вона своїми діями або бездіяльністю не сприяла втраті індивідуальної облікової інформації, що дає змогу ідентифікувати платіжний засіб та користувача. Вважає, що суд має враховувати правовий висновок Верховного суду від 31.03.2025 року у справі № 591/8927/23 у подібних правовідносинах. Банк надав належні та припустимі докази, що саме вона своїми діями сприяла розголошенню індивідуальної облікової інформації та наданню доступу до Приват-24, що виключає відповідальність банку за спірні транзакції.
Яке було рішення суду?
Суд відмовив жінці у задоволенні позовних вимог. Вона своїми діями сприяла несанкціонованому поширенню та використанню індивідуальної облікової інформації, що дозволила ініціювати платіжні операції.
“Суд погоджується з аргументами представника відповідача, про те, що саме в результаті дій позивача з виконання вказівок сторонніх осіб в телефонному режимі (не заперечується позивачем), надано доступ до її Приват-24. Так, позивач своїми діями сприяла незаконному поширенню та використанню індивідуальної облікової інформації, що дала змогу ініціювати платіжні операції. Факт розголошення та надання позивачем віддаленого доступу до Приват-24 стороннім особам також підтверджує аудіозаписом бесіди з оператором банку. Таким чином, твердження позивача, що списання грошей з її рахунків відбулося в результаті недбалості працівників банку є безпідставними, та не підтверджені належними та припустимими доказами. При цьому, суд акцентує увагу на те, що саме клієнт зобов’язаний контролювати рух грошей за своїм рахунком та негайно повідомляти банк про операції, які не виконувалися ним. До моменту такого повідомлення відповідальність у повному обсязі за всі операції несе виключно клієнт. Факт відкриття кримінального провадження від 12.03.2025 року за ч. 4 ст. 190 КК України, не є належним та припустимим доказом неправомірного заволодіння грошима позивача третіми особами. За таких обставин, відсутні підстави для задоволення позову”, – підкреслив суд.