З початком року в Україні діє єдина електронна скринька для запитів до військового омбудсмена. Військові, ті, хто перебуває у запасі, та їхні сім’ї можуть інформувати про зловживання правами.
Від початку цього року в Україні розпочала роботу єдина електронна поштова скринька для подання звернень до військового омбудсмена. Інформувати про утиски прав можуть військовослужбовці, військовозобов’язані та члени їх сімей. УНН повідомляє, куди надсилати листи та які нарікання будуть розглядатися.
Куди звертатися військовим у випадку порушення прав
У грудні 2024 року, Президент України Володимир Зеленський призначив Ольгу Решетилову (Кобилинську) уповноваженою Президента України з питань забезпечення прав військовослужбовців і членів родин воїнів.
З січня поточного року в Україні введено єдиний електронний канал для звернень до військового омбудсмена. Він призначений для опрацювання питань, що стосуються ведення військової служби.
До військового омбудсмена зі скаргою мають право звертатися:
- військовослужбовці;
- резервісти та військовозобов’язані під час проходження навчань;
- учасники добровольчих формувань територіальних громад;
- особи, яких на добровільних засадах залучено до руху опору на тимчасово окупованих територіях;
- особовий склад правоохоронних органів, залучений до безпосередньої участі в бойових діях;
- представники за дорученням або законні представники осіб, на яких поширюється дія закону.
Скарги військових: як правильно оформити
Скарги бувають індивідуальними або колективними. Подавати їх можна у словесній чи письмовій формі. Надсилати поштою, факсом, по телефону чи на електронну адресу.
Словесні скарги подаються під час особистої зустрічі в омбудсмена чи працівника апарату Офісу або за допомогою технічних засобів електронного зв’язку через певні контактні центри, телефонні “гарячі лінії”. Письмові скарги подаються у вільній формі.
Скарга повинна включати:
- прізвище, ім’я та по батькові;
- місцезнаходження та/або електронна поштова адреса та/або інформацію про інші технічні засоби електронного зв’язку для контакту із скаржником;
- зміст та суть скарги;
- якщо скаргу подає представник скаржника – документи, що підтверджують право на представництво інтересів особи;
- дату подання скарги та підпис.
Застосування кваліфікованого електронного підпису під час подання скарги не вимагається.
Дві чи більше скарг, подані з одного і того ж питання, розглядаються разом.
Термін розгляду скарги не може бути довшим за десять робочих днів з дня її отримання. Однак скарга може бути розглянута протягом трьох днів, якщо її зміст дає підстави підозрювати ймовірну загрозу життю і здоров’ю скаржника.
Якщо під час розгляду скарги виявлено ознаки кримінального правопорушення, про це негайно повідомляються відповідні правоохоронні органи, а у разі виявлення фактів корупційних або пов’язаних із корупцією порушень – також Національне агентство з питань запобігання корупції.
Анонімні скарги не розглядаються, за винятком випадків, коли анонімна скарга стосується конкретного порушення і містить фактичні дані, що підлягають перевірці.
За підсумками розгляду скарги приймається одне з таких рішень:
- призначення інспекції;
- направлення матеріалів скарги для організації розгляду за компетентністю;
- повернення скарги назад, якщо вона не входить до компетенції Офісу омбудсмена.
Про прийняте рішення повідомляється скаржнику не пізніше ніж через три робочі дні. Рішення можна оскаржити.
Інспекції проводяться за рішенням військового омбудсмена або одного з його заступників, порядок яких затверджується омбудсменом.
Підставами для призначення інспекцій є інформація, що вказує на порушення прав військових, резервістів, військовозобов’язаних та поліцейських, отримана з різних джерел, включно зі зверненням/запитом народного депутата, оприлюднена в ЗМІ тощо.
У рішенні про призначення інспекції зазначаються:
- предмет та об’єкт інспекції;
- підстави для призначення інспекції;
- дата початку проведення інспекції.
Термін проведення інспекції не може перевищувати 30 робочих днів, проте його може бути продовжено за наявності обґрунтованих підстав на той самий період.
Під час проведення інспекції особи, яких до неї залучено, мають право:
- опитувати та одержувати дані проти кого проводиться інспекція;
- запитувати та отримувати дані та документи, що стосуються предмета інспекції, робити (отримувати) необхідні копії таких документів;
- здійснювати огляд місцевості, об’єктів, приміщень, предметів тощо, що мають відношення до предмета інспекції.
За підсумками інспекції складається висновок, в якому зазначаються:
- інформація про відсутність або наявність порушення прав військових, резервістів, військовозобов’язаних та поліцейських;
- суть порушення;
- командир, орган військового управління, орган державної влади, його посадова особа, чиї дії та/або рішення призвели до порушення прав;
- причини та обставини, що спричинили порушення прав.
Зокрема, за результатами інспекції може бути розглянуто питання про притягнення командира до дисциплінарної відповідальності.
Захист прав військових: які гарантії передбачені законом
Згідно із законом “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, військові мають права:
Соціально-економічні:
- право на достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, зокрема право на отримання підйомної допомоги та добових під час переїзду на нове місце служби;
- право на соціальну та професійну адаптацію;
- право на охорону здоров’я, медичну та соціально-психологічну підтримку;
- право на забезпечення житловим приміщенням;
- право на безкоштовний проїзд;
- право на звільнення від штрафних санкцій та пені за невиконання зобов’язань;
- санаторно-курортне оздоровлення;
- право на безоплатну правову підтримку;
- право на пенсійне забезпечення;
- право військовослужбовців, яких звільняють зі служби, на отримання разової грошової виплати;
- право на отримання грошової допомоги на оздоровлення та державної допомоги сім’ям з дітьми;
- право на компенсацію завданої шкоди;
- право на оскарження неправомірних рішень та дій;
- право на отримання статусу учасника бойових дій;
- право на догляд за дитиною.
Політичні: право на участь у виборах і референдумах, створення своїх громадських об’єднань згідно із законодавством України.
Культурні:
- свобода наукової, технічної та мистецької творчості;
- право на навчання (зокрема на здобуття післядипломної освіти) у військових навчальних закладах, відповідних підрозділах підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації військовослужбовців.
Трудові:
- право на працю та рівні права у соціально-економічній сфері;
- обмеження щодо звільнення військовослужбовців;
- відновлення на військовій службі (посаді) військовослужбовців;
- право на працевлаштування військовослужбовців після звільнення з військової служби;
- право на дострокове звільнення від проходження військової служби;
- пріоритетне право на укладення контракту на проходження військової служби;
- право на визначення тривалості службового часу і часу відпочинку;
- право на відпустки.
Релігійні: право на свободу світогляду та віросповідання.
З якими проблемами звертаються найчастіше
Військовий омбудсмен Ольга Решетилова інформувала, що з 26 січня в Україні почав діяти Офіс військового омбудсмена.
“Як і всі органи державної влади, ми працюємо в умовах обмеженого фінансування. Тому ми не зможемо набрати максимальну чисельність нашого штату. Однак роботи багато. Лише за суботу-неділю ми отримали понад 320 звернень. Ще навіть до початку функціонування Офісу, вдень ми отримували по 120 – 130 звернень військовослужбовців та їх сімей”, – говорила Решетилова.
Решетилова зауважувала, що серед звернень, які вона отримувала, найчастіше були – ненаправлення на лікування після травм, на термінові і планові хірургічні втручання, наслідки важких струсів мозку, панічні атаки та гострі посттравматичні розлади.
Не важко зрозуміти, що в такому стані ефективність виконання бойових завдань невисока, а показник смертності серед військових у зв’язку із хворобами буде зростати. Крім того, у разі нелікованого психічного розладу військовий може нести загрозу чи то для себе, чи то для побратимів. Однак зі звернень зрозуміло, що ігнорування рекомендацій лікарів, навіть власного підрозділу – дуже часто є позицією командира. Жодного індивідуального підходу та розгляду. Військові місяцями страждають від недуг і зрештою дуже часто просто самовільно залишають частину, щоб отримати медичну допомогу
– зазначала Решитилова.
Також, за її словами, ще однією складністю є переведення між військовими частинами.
Дуже часто командири не виконують наказ про переведення або спеціально переводять військових всупереч їхньому бажанню на інші посади, що ускладнює виконання наказу
– повідомляла військовий омбудсмен.
Крім того, ще однією з проблем було невведення в дію після самовільного залишення частини.
Є звернення від військових, які вже понад чотири місяці, повернувшись після СЗЧ, перебувають у підрозділах, але досі не відновлені на службі, досі не мають грошового забезпечення і фактично перебувають у рабському становищі у своїх частинах. Річ у тому, що Державне бюро розслідувань затримує розгляд клопотань військовослужбовців про повернення на військову службу, отримання необхідних документів, оформлення та подальшу передачу до суду клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності. Надалі, навіть після ухвалення судом рішення про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності, військовослужбовцям військову службу не поновлюють, оскільки відсутній механізм такого поновлення. Для вирішення цієї проблеми потрібні зміни до Положення про проходження військової служби. Наскільки мені відомо, вони вже розробляються у Збройних силах. Щодо змін до положень інших військових формувань – поки що питання відкрите, будемо з’ясовувати
– підкреслювала Решитилова.